Прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко зустрілася з підприємцями Миколаївської і Херсонської областей.
«Вести бізнес в цих регіонах — значний виклик. До обстрілів, ризику втратити людей, обладнання чи врожай додається ще й посуха», — написала Свириденко у Facebook.
Важливою новиною для фермерів стало рішення уряду про виділення 34 млн грн для наповнення каскаду водосховищ Миколаївської області. Це дасть можливість забезпечувати полив наступного сезону.
«Працюємо над тим, щоб водозабезпечення територій, що страждають від посух, було стабільним, відтак фермери зможуть планувати інвестиції в зрошення», — зауважила прем’єр-міністерка.
Зрошення — не єдина проблема, яка турбує підприємців з прифронтових територій. Також є неготовність банків кредитувати через високі ризики, потреба відновлення після прильотів і страхування майна, компенсації за втрачений врожай і вилучення земель під потреби фортифікацій, обмеження за валютною виручкою, заміновані території.
Команда Свириденко домовилася з підприємцями і очільниками ОВА про конкретні кроки для розв’язання цих проблем. Політика підтримки прифронтових територій буде містити компонент підтримки бізнесу.
Також Юлія Свириденко розповіла, що представила вже діючі програми підтримки, об’єднані політикою розвитку українських виробників «Зроблено в Україні». Це локалізація в публічних закупівлях, доступні кредити «5-7-9», гранти на розвиток переробної промисловості і гранти на відновлення, індустріальні парки та інше. Більшість з них мають окремі параметри для прифронтових територій. За пропозиціями виробників з таких регіонів вони будуть додатково вдосконалені найближчим часом.
Раніше USM повідомляв, що в Україні розпочнуть обговорення дорожньої карти вступу агросектору до ЄС у вересні. Під час дискусії обговорили також і реформу меліорації.
https://usm.media/ukrayinski-fermeri-zmozhut-planuvati-investicziyi-v-zroshennya-sviridenko/

Україна запускає найбільший інвестиційний проєкт у портовій сфері за всі роки незалежності.
Це перший під час великої війни проєкт публічно-приватного партнерства у портовій сфері, повідомляє пресслужба Міністерства розвитку громад та територій України.
Віцепрем’єр-міністр з відновлення України — Міністр розвитку громад та територій Олексій Кулеба підписав наказ про створення конкурсної комісії.
«Це початок прозорої міжнародної процедури, у якій змагатимуться провідні компанії світу. Попереду — підготовка документації за участю IFC, ЄБРР та консультантів, оголошення конкурсу і визначення інвестора», — зазначив Олексій Кулеба.
Нагадаємо, до проєкту увійшли Перший та Контейнерний термінали порту Чорноморськ із шістьма глибоководними причалами та всією інфраструктурою. Це стратегічні активи, які залишаються у власності держави. Інвестор візьме на модернізацію та управління на основі довгострокового договору.
Проєкт передбачає:
• сотні мільйонів доларів інвестицій у модернізацію причалів та обладнання;
• понад 1,1 млрд доларів надходжень до державного та місцевих бюджетів протягом 40 років;
• більше тисячі робочих місць із гарантіями для людей;
• відновлення контейнерних перевезень до 250 тисяч TEU щороку вже за три роки, з перспективою повернення до довоєнного рівня у понад півмільйона.
«Для громади Чорноморська цей проєкт означає стабільність і нові можливості. Для всієї країни – розвиток контейнерних перевезень і зміцнення позицій України на світовій логістичній карті. Запуск публічно-приватного проєкту в Чорноморську стане моделлю для подальших ініціатив у портовій сфері», – підкреслив Олексій Кулеба.
У Мінрозвитку зазначили, що проєкт зацікавив понад 40 міжнародних портових операторів та інвесторів, що забезпечить високу конкуренцію та найкращі умови для держави.
https://usm.media/u-portu-chornomorska-startuvav-pershij-pid-chas-velikoyi-vijni-konczesijnij-proyekt/

У ніч проти 2 вересня інфраструктура Ізмаїльського морського порту зазнала атаки російських безпілотників.
Про це повідомили у пресслужбі Ізмаїльської районної держадміністрації.
У порту спалахнула пожежа, яку наразі ліквідували. За попередньою інформацією жертв немає, як й значних руйнувань.
Своєю чергою Генштаб ЗСУ повідомив, що у ніч на 2 вересня противник атакував 150 ударними БпЛА типу Shahed і безпілотниками-імітаторами різних типів.
Станом на 8:00, протиповітряна оборона збила або подавала 120 ворожих БпЛА типу Shahed і дронів-імітаторів різних типів на півночі, півдні, сході та в центрі країни. Утім зафіксовані влучання 30 ударних БпЛА на дев’яти локаціях, а також падіння збитих (уламки) на п’яти локаціях.
https://usm.media/u-portu-izmayila-cherez-ataku-bpla-spalahnula-pozhezha/

Метою заходу стало представлення членів ради та керівництва компанії, обговорення стану підприємства та галузі й планування першого засідання Наглядової Ради, яке відбудеться вже на початку вересня.
До складу наглядової ради увійшли провідні експерти галузі з України та Європи:
• Бенуа Плеска (Бельгія) – Незалежний член наглядової ради
Партнер у НУО Roof & Food, Румунія, колишній голова наглядової ради Укрпошти;
• Майкл Йоргенсен (Данія) – Незалежний член Наглядової ради
Колишній фінансовий директор Pacific Basin Group;
• Денніс Лент Олесен (Данія) – Незалежний член наглядової ради
Головний операційний директор APM Terminals Europe and Africa;
• Андрій Кашуба (Україна) – Член Наглядової ради – представник держави
Заступник Міністра розвитку громад та територій України;
• Тарас Бойчук (Україна) – Член Наглядової ради – представник держави
Керуючий партнер ТОВ «Спільно», консультант Групи Світового Банку, Голова проєктного офісу з питань державно-приватного партнерства “SPILNO” при Мінрозвитку (консультативно-дорадчий орган).
«Держава зацікавлена у розвитку Українського Дунайського пароплавства, адже це стратегічно важливе підприємство для нашої галузі, Дунайського регіону та економічної безпеки країни. Сподіваюся на плідну роботу наглядової ради, адже її діяльність пришвидшить розвиток компанії, посилить її позиції на ринку, дозволить залучити іноземний капітал і нові вантажопотоки. Це, своєю чергою, покращить фінансово-економічний стан підприємства та створить можливості для модернізації флоту. Саме так ми забезпечимо стабільне функціонування експортних шляхів і надійний розвиток Дунайського регіону», – зазначив Андрій Кашуба.
З 2022 року підприємство стикається з безпрецедентними викликами: втратою понад половини вантажної бази, падінням ставок і жорсткою конкуренцією.
За словами директора, Ігоря Чертова, стратегія УДП у 2025 році включає :
• оптимізацію витрат і реструктуризацію штату;
• залучення нових контрактів (перевезення в Чорноморському та Дунайському регіонах);
• модернізацію флоту та виробничої бази;
• створення сучасного тренажерного комплексу для підготовки екіпажів.
Перша зустріч Наглядової ради стала відправною точкою у налагодженні нової системи управління компанією та її інтеграції в сучасну економічну модель. Злагоджена співпраця держави й бізнесу має стати запорукою відновлення конкурентоспроможності Українського Дунайського пароплавства та сталого розвитку Дунайського регіону.

Чому Дунайський регіон є стратегічним для України
З початком повномасштабної війни порти Дунайського регіону взяли на себе стратегічно важливу функцію — вони стали альтернативою заблокованим чорноморським портам і єдиним безпечним каналом для українського експорту.
Запуск Зернової ініціативи, а пізніше Українського морського коридору, дозволили частково відновити перевалку вантажів в портах Одеського регіону.
Водночас подальший розвиток Дунайських портів має ключове значення для економічної безпеки держави та збереження робочих місць у Придунайському регіоні.
Довідково.
Українське Дунайське пароплавство (ПрАТ «УДП») – державна судноплавна компанія, що здійснює перевезення вантажів і пасажирів річковим та морським транспортом, а також має власний суднобудівно-судноремонтний завод у Кілії.
https://mindev.gov.ua/news/vidbulasia-persha-zustrich-nahliadovoi-rady-prat-ukrainske-dunaiske-paroplavstvo

Президент України Володимир Зеленський підписав законопроєкт №13157 із «соєвими правками», які вводять експортні мита на сою та ріпак.
Про це йдеться на сторінці законопроєкту про внесення змін до Податкового кодексу у зв’язку з прийняттям Закону України «Про інтегроване запобігання та контроль промислового забруднення».
Правки передбачають впровадження експортного мита в розмірі 10% від вартості насіння сої та ріпаку для трейдерів. Розмір мита поступово зменшуватиметься з 1 січня 2030 року, поки не сягне 5%. Якщо виробник чи аграрний кооператив експортують зерно не через трейдера, а напряму, то мито не сплачується.
Також законопроєкт містить поправку щодо створення Державного фонду підтримки сільськогосподарських виробників, який планують наповнювати надходженнями від експортного мита на сою та ріпак. Представники влади вважають, що ініціатива має стимулювати розвиток переробки сої та ріпаку, відповідно збільшуючи додану вартість продукції.
Нагадаємо, раніше «Нібулон» звернувся до Зеленського через «соєві правки». У агрохолдингу наголосили, що впровадження мит у такій формі та в обхід встановлених правових процедур підриває основоположні принципи правової держави, ставить під сумнів передбачуваність державної політики, створює ризики для економічної стабільності та інвестиційної привабливості України.
https://usm.media/ukrayina-vprovadila-eksportne-mito-na-soyu-i-ripak-zelenskij-pidpisav-zakon/