На Морському круглому столі 2025 у Лімасолі Голова ПРМТУ Олег Григорюк став фасилітатором сесії з ведення переговорів. Він поділився своїм досвідом та баченням, як перемовини можуть ставати більш ефективними.
Він наголосив на необхідності укладання двосторонніх угод, які дозволять залучати додаткові ресурси, захищати права українських моряків та вибудовувати партнерські відносини з профспілками інших країн.
У своїй промові Олег Григорюк підкреслив, що для країн-постачальників робочої сили переговори часто є складнішими. Саме тому важливо доносити до профспілок та роботодавців реальні потреби моряків — їхні проблеми, соціальні питання та очікування щодо умов праці і заробітку.
Він закликав бачити одне в одному не конкурентів, а партнерів, розвивати співпрацю та знаходити спільні рішення. Адже поділ ресурсів означає і поділ відповідальності за добробут членів екіпажу — як на борту, так і на березі, в тому числі і для їхніх сімей.
«Це стратегія, яка дозволяє нам не лише ефективніше вести переговори з роботодавцями, а й створювати довгострокові відносини, що приносять користь усім сторонам», — зазначив Голова ПРМТУ Олег Григорюк.

Президент Володимир Зеленський подав до парламенту законопроєкт №14059, який дозволить відрядження підрозділів ЗСУ до інших країн.
Зокрема, корвет «Гетьман Іван Мазепа» з екіпажем понад 100 осіб планують направити до Туреччини, пише «Мілітарний».
До Великої Британії мають вирушити п’ять протимінних кораблів («Черкаси», «Чернігів», «Маріуполь», «Мелітополь», «Генічеськ») з екіпажами до 39 моряків кожен, а також штаб протимінних дій — близько 20 військових.
Ухвалення закону, як очікується, посилить обороноздатність України, забезпечить підготовку особового складу та сприятиме освоєнню нової техніки, отриманої від партнерів.
Раніше USM повідомляв, що Україна отримала 90 кораблів та катерів від партнерів з 2022 року. https://usm.media/ukrayina-planuye-vidpraviti-ponad-300-

Румунський уряд розглядає варіант, що каналом Суліна зможе проходити один танкер на добу.
Про це розповів USM один з учасників ринку.
Так, з листопада каналом Суліна пропонують дозволити проходження лише одного танкера на добу. Водночас таке рішення румунського уряду може сильно знизити пропускну здатність гирла, відповідно відчується вплив і на логістику.
Наразі причини такої пропозиції залишаються нерозкритими.
Варто згадати й те, що постачання нафтопродуктів з румунського порту Констанца до України наразі під загрою. Саме тому учасники ринку наголошують, що можливі санкції та зміна логістики призведе до простоїв суден і додаткових витрат, що також стане однією з причин, чому здорожчає пальне.
«З урахуванням того, що гирло Бистре не зможе забезпечити 7 метрів осадки, то черги з суден, а також простої та зростання цін на паливо – неминучі», — зазначив експерт.
Нагадаємо, у вересні цього року відбулася робоча зустріч представників АМПУ з делегацією Єврокомісії з питань мобільності та транспорту (MOVE) та Дунайської комісії. Сторони обговорили питання роботи українського гирла «Бистре» та румунського каналу Суліна, а також механізми, що увійдуть до Плану швидкого реагування на непередбачені ситуації, який зараз напрацьовується спільно з Єврокомісією.
https://usm.media/rumuniya-planuye-vvesti-novi-pravila-provedennya-suden-kanalom-sulina/

Фермери, які погодилися сплачувати експортне мито на ріпак, паралельно збирають документи на позови для його відшкодування.
Про це повідомляють Spike Brokers.
За даними аналітиків, продажна ліквідність від фермерів повністю зникла. Заводи утримують ціни на 10% нижче експортного паритету, намагаючись заробити на відсутності механізму звільнення фермерів від експортного мита.
У експортному напрямку велика частина фермерів погодилась сплачувати мито. Втім, паралельно вони збирають документи для майбутніх позовів щодо його відшкодування.
Є й фермери, які відмовились сплачувати експортне мито — це блокує логістику в портах та на кордоні. Загалом фермери очікують, допоки стануть зрозумілими умови і чіткий механізм звільнення від мит.
Зокрема, в інтервʼю Latifundist комерційний директор компанії «ТАС Агро» Антон Жемердєєв розповів, що після набуття чинності експортних мит на сою та ріпак підприємство виконало лише форвардні контракти, які мала до того. Нових угод не укладали, адже були впевнені, що для виробників мита не буде.
Жемердєєв прокоментував: «Ми не помилилися в логіці, але помилилися у тому, як ці правки реалізувалися на практиці». За його словами, на сьогодні компанія вже заплатила 18,4 млн грн мита — це гроші з обороту й інвестицій.
Компанія подаватиме позови й вимагатиме відшкодування на всіх рівнях, у судовому процесі в тому числі.
https://usm.media/ukrayinski-fermeri-podavatimut-pozovi-shhodo-vidshkoduvannya-eksportnogo-mita-na-ripak/

Загалом протягом минулого тижня курс акцій українських агрохолдингів на фондових біржах був різноспрямованим.
З 15 по 21 вересня курс акцій українських агрохолдингів на Варшавській і Лондонській фондових біржах показав різні результати, повідомляє Latifundist.
За даними Eavex Capital, ринкова капіталізація агрохолдингів змінилася наступним чином:
• Kernel — зросла на 2,7%, до $1,512млрд;
• МХП — зросла на 0,4%, до $599 млн;
• «Астарта-Київ» — зросла на 3,2%, до $324 млн;
• ІМК — знизилась на 3,8%, до $249 млн;
• «Агротон» — знизилась на 3,3%, до $31 млн;
• «Мілкіленд» — знизилась на 2,6%, до $16 млн.
Раніше USM повідомляв, що Kernel втратив 4% ринкової капіталізації.
https://usm.media/kapitalizacziya-kernel-zrosla-do-ponad-15-mlrd/d-zagrozoyu-chi-viroste-palne-v-czini/