Експортери фактично втратили китайський напрямок як стабільний канал збуту кукурудзи.
Україна практично вибула з ринку кукурудзи Китаю, поступившись позиціями Бразилії та РФ. Про це повідомила брокерка компанії Atria Brokers Дар’я Марченко, пише Elevatorist.
Так, попит Китаю на українську кукурудзу залишається вкрай низьким порівняно з попередніми роками, тоді як Бразилія зміцнила свої позиції завдяки нижчим цінам і стабільним поставкам.
«Єдине вузьке вікно можливостей — це, якщо до кінця року знизяться внутрішні ціни та з’явиться невикористаний обсяг у квоті Китаю. Тоді, можливо, вдасться відправити одне-два судна — але лише як виняток», — зазначила Марченко.
З липня по вересень Китай імпортував 10–12 суден бразильської кукурудзи, використавши частину річної квоти на імпорт 7,2 млн тонн. Із цього обсягу лише близько 40% доступно для приватного сектору, тоді як приблизно 2 млн тонн зарезервовано для не-ГМО кукурудзи.
Нині бразильська кукурудза постачається до Китаю за ціною близько $245/т CIF, тоді як російські трейдери пропонують поставки по $250/т CIF. Для порівняння, українська кукурудза з урахуванням фрахту коштує близько $259/т CIF, що позбавляє її конкурентних переваг.
«Навіть контейнерні поставки з України — приблизно на $10/т дешевші — залишаються в межах 240-х доларів за тонну, що не дозволяє нам конкурувати», — пояснила брокерка.
Ситуацію посилює і внутрішня політика Китаю: уряд активно викуповує зерно у місцевих фермерів, стримуючи імпорт.
Також напередодні USM інформував, що нові тарифні квоти ЄС скоротять український експорт на $1,1 млрд щороку.
https://usm.media/doroha-logistyka-i-mliavyj-popyt-ukrajina-wtraczaje-kytajsjkyj-rynok-kukurudzy/

Найбільше скоротилися поставки зернових, тоді як експорт олії та електричних машин продовжив зростання.
За вісім місяців 2025 року український експорт знизився до 26,4 млрд доларів. Про це повідомляє «Укрінформ» із посиланням на Держстат.
Цей показник на 4,3% менший, ніж в аналогічному періоді 2024 року. Імпорт при цьому зріс до 52,6 млрд доларів, тобто на 16,4% більше. Негативне сальдо торгівлі товарами становить 26,23 млрд доларів, а коефіцієнт покриття імпорту експортом — лише 0,5.
Попри загальне падіння експорту, в кількох галузях зафіксували зростання. Постачання електричних машин збільшилося на 10,7% — до 1,65 млрд доларів, жирів та олій тваринного й рослинного походження — на 6,9% (4,04 млрд дол.), чорних металів — на 0,8% (2,08 млрд дол.).
Натомість експорт зернових культур скоротився на 25,6% і становив 4,88 млрд доларів. Це один із найглибших спадів серед основних груп українського експорту.
Імпорт зріс за рахунок поставок електричних машин (+65%, 7,89 млрд дол.), транспортних засобів, крім залізничних (+17,2%, 5,85 млрд дол.), мінерального палива й нафти (+11,6%, 6,73 млрд дол.), а також котлів і машин (+8,8%, 4,65 млрд дол.).
За підрахунками Держмитслужби, загальний товарообіг України за цей період сягнув 78,9 млрд доларів.
Напередодні USM інформував, що Україна та ЄС узгодили нові умови торгівлі. Вони передбачають більше аграрного експорту без мит.
https://usm.media/ukrajina-skorotyla-eksport-tovariw-na-43-derrzsstat/

Українські переробники обмежуватимуть закупівлі сої, якщо різко збільшиться її пропозиція, адже вони вже придбали великі об’єми соняшнику за високими цінами.
Про це повідомляє Elevatorist із посиланням на GrainTrade.
Водночас кількість трейдерів, які закуповують сою, також скорочується через зростаючу конкуренцію на світовому ринку.
Протягом тижня закупівельні ціни за сою з ГМО пропонувались на рівні 16,5-17,0 тис. грн/тонна, а за сою без ГМО — 18,5-18,7 тис. грн/тонна з доставкою на завод (протеїн 39-40%).
Експортні ціни залишалися стабільними: 388-390 $/тонна або 16,8-17,0 тис. грн/тонна — соя з ГМО; 420-430 $/тонна або 18,0-18,2 тис. грн/тонна — соя без ГМО, з доставкою до чорноморських портів.
Раніше USM повідомляв, що Мінекономіки фіналізує механізм звільнення від мита на експорт сої та ріпаку.
https://usm.media/pererobniki-i-trejderi-skorochuyut-zakupivli-soyi-v-ukrayini/

ВМС ЗСУ виявили у Чорному морі бомбу з російським маркуванням, на яку ворог встановив модифікований підривник.
Підривник здатний спрацьовувати у разі проходження поряд суден, повідомили у пресслужбі Військово-Морських Сил ЗСУ.
«Ворожий боєприпас скинула авіація РФ з метою створення загрози для цивільних суден, які прямують до українських портів. Це не вперше Росія намагається блокувати цивільне судноплавство, застосовуючи новітні модифікації вибухонебезпечних предметів», – йдеться у повідомленні.
Боєприпас успішно знищили шляхом контрольованого підриву.
Наразі військовими ВМС ЗС України було успішно знищено близько 20 мін такого типу.

https://usm.media/u-chornomu-mori-viyavili-500-kilogramovu-fugasnu-aviaczijnu-bombu-na-marshrutah-czivilnogo-sudnoplavstva/

Окупаційна адміністрація в Маріуполі заявила про перевірку вантажів, які зберігаються на території морського порту.
Про це повідомляють пропагандистські медіа, пише Точка Сходу.
Так зване «міністерство транспорту ДНР» заявило, що почало процедуру визнання цих вантажів «безхазяйними» — тобто такими, які нібито не мають власника.
Після «обстеження» почалася процедура оформлення майна відповідно до псевдозаконодавства так званої «ДНР». Загарбники вимагають, щоб власники довели свої права на вантажі протягом 14 робочих днів, інакше майно перейде під контроль окупаційної влади.
Зокрема у виданні зазначили, що таким чином Росія продовжує системне пограбування Маріуполя, знищеного її ж армією, привласнюючи залишене українське майно під виглядом «юридичних процедур».
Як раніше повідомляв USM, у Маріупольському порту у вересні зафіксовано до шести суднозаходів окупантів.
https://usm.media/okupanti-v-mariupoli-planuyut-privlasniti-zalisheni-vantazhi-v-portu/