Керівництво Одеської філії ДП «АМПУ» провело робочу зустріч із представниками адміністрації порту Клайпеди (Литва).
Зустріч пройшла у рамках міжнародної виставки Baltexpo 2025 у Польщі, повідомляє Адміністрація Одеського морського порту.
«Під час зустрічі обговорили роботу Одеського порту в умовах воєнного стану, зокрема функціонування зернового коридору, а також виклики, пов’язані з постійними обстрілами портової інфраструктури. Сторони зробили акцент на важливості міжнародної підтримки, партнерства та обміну досвідом», – йдеться у повідомленні.
Зокрема на початок 2026 року запланували візит директора порту Клайпеди до Одеського порту для ознайомлення з роботою підприємства, його потребами та можливостями для інвестування.
В АМПУ підкреслили, що під час цього візиту планується підписання Меморандуму про співпрацю, спрямованого на зміцнення партнерства, обмін досвідом задля розвитку портової інфраструктури на міжнародному рівні.
https://usm.media/port-klajpedi-spivpraczyuvatime-z-portom-odesi-nastupnogo-roku-ampu/

В Адміністрації судноплавства пройшла робоча нарада з підготовки до зимового сезону.
Про це повідомив голова Адміністрації судноплавства Микола Кравчук.
За його словами, на базі ДП «МТП «Чорноморськ» разом з капітанами морських портів, очільниками ДУ «Держгідрографія» та ДП «Регістр судноплавства України» обговорили подальше забезпечення безпеки судноплавства і роботи спеціального морського коридору в Чорному морі.
«Зокрема визначили шляхи реалізації Плану організаційно-технічних заходів для сприяння навігації під час льодової кампанії. Пріоритетом залишається безпека критичної прибережної інфраструктури на тлі російських терористичних ударів. У центрі уваги – додатковий захист суден, портових засобів та суміжних об’єктів від ракетних, дронових і мінних загроз, постійна взаємодія з Силами оборони України та портовими операторами для покращення морської охорони», — наголосив Микола Кравчук.
Також під час наради обговорили готовність до організації безперебійної роботи служб в умовах відсутності стабільного електропостачання.
.
https://usm.media/administracziya-sudnoplavstva-gotuyetsya-do-roboti-v-umovah-blekautiv/

Один із найбільших фермерських кооперативів США CHS згортає операційну діяльність в Україні.
Причиною такого рішення зокрема стали воєнні ризики та обережність акціонерів, пише Latifundist.
У виданні зазначили, що ще одним фактором згортання діяльності CHS в Україні стало те, що команда компанії не отримала «зелене світло» на роботу через глибоководні порти у 2023 році під час запуску українського морського коридору. Тоді компанія лишилася на дунайському плечі та Констанці.
Водночас у CHS наголошують, що офіційно CHS не йде з України. На практиці компанія згортає активну роботу, залишаючи лише символічну присутність — представницький офіс і мінімальний моніторинг ринку.
Довідка. CHS Inc. — один з найбільших фермерських кооперативів США і водночас глобальний зернотрейдер. У 2008 році кооператив створив в Україні компанію «СіЕйчЕс Україна».
Зокрема CHS Україна — один із перших інвесторів у портову логістику, зокрема, у термінал «Олімпекс» в Одесі, який ввели в експлуатацію у 2010 році. Сума інвестицій склала 40 млн доларів США.
https://usm.media/amerikanskij-chs-zalishaye-ukrayinskij-rinok-shho-vidomo/

Ціни на основні зернові та олійні культури за базисом CPT Одеса залишилися на рівні попереднього тижня.
На внутрішньому ринку України спостерігається загальна стабілізація цін на зернові та олійні культури. Про це повідомляють Spike Brokers.
Більшість позицій зберегли попередні котирування, незначна динаміка зафіксована лише у сегменті ріпаку.
За умовами поставки CPT Одеса, експортні ціни залишилися незмінними:
• кукурудза — 204 дол./т;
• пшениця 11.5% протеїну — 221 дол./т;
• пшениця фуражна — 208 дол./т;
• соя ГМО — 390 дол./т.
Таким чином, після кількох тижнів незначних коливань ринок зернових продемонстрував повну цінову стабільність, що може свідчити про баланс між попитом трейдерів та наявними обсягами нового врожаю.
У секторі переробки спостерігаються точкові зміни. Згідно з індексом:
• соя ГМО – 439 дол./т (з ПДВ) — без змін;
• ріпак – 596 дол./т (з ПДВ) — +2 дол.;
• соняшник – 676 дол./т (з ПДВ) — –1 дол.
Зростання вартості ріпаку на тлі незначного зниження ціни соняшнику експерти пов’язують із активізацією експортних контрактів на ріпакову олію та помірним попитом переробних заводів у південних регіонах.
Напередодні USM писав, що порти Великої Одеси перевалили понад 146 млн тонн вантажів з початку роботи морського коридору.
https://usm.media/ukrajinsjki-zernovi-zberihajutj-pozyciji-w-portax-velykoji-odesy/

Станом на 10 жовтня Україна з початку 2025/2026 маркетингового року експортувала 7,19 млн тонн зернових та зернобобових культур, з яких 5,12 млн тонн пшениці.
Про це повідомляє Міністерство аграрної політики з посиланням на дані Державної митної служби.
Зокрема, з початку 2025/2026 МР Україна експортувала 5,12 млн тонн пшениці (торік – 6,79 млн тонн), 939 тис. тонн ячменю (торік – 1,55 млн тонн) та 974 тис. тонн кукурудзи (3,12 млн тонн).
Також за вказаний період експортували 0,2 тис. тонн жита, тоді як торік цей показник становив 10,5 тис. тонн.
Зазначимо, зокрема Україна експортувала 16,9 тис. тонн борошна (проти 21,2 тис. тонн за аналогічний період минулого МР).
Як раніше повідомляв USM, порти Великої Одеси перевалили понад 146 млн тонн вантажів з початку роботи морського коридору.
https://usm.media/ukrayina-eksportuvala-ponad-7-miljoniv-tonn-zernovih-z-pochatku-25-25-mr/