Існують підтверджені влучання в об’єкти цивільної портової та енергетичної інфраструктури.
Російські безпілотники кілька разів атакували Ізмаїльський район Одеської області. Про це повідомили у пресслужбі Одеської обласної адміністрації.

Перший сигнал повітряної тривоги оголошували о 23:58, після чого зафіксовано щонайменше чотири вибухи. Другий — о 02:25 — супроводжувався повторною серією вибухів поблизу Ізмаїла.
Одним із уражених об’єктів стала портова інфраструктура Ізмаїльського району, що обслуговує перевалку вантажів. Пошкоджено трубопровідну систему на одному з навантажувальних майданчиків.
Внаслідок ударів спалахнули пожежі, пошкоджено дорожнє покриття, виробничі споруди та енергетичне обладнання. Рятувальники ліквідували займання, загиблих і поранених станом на ранковий брифінг немає.
Як нещодавно писав USM, з початку року РФ завдала понад 800 атак по логістиці, портах та залізниці.
https://usm.media/wnoczi-rosijany-atakuvaly-portovu-infrastrukturu-odeszczyny/

Науково-дослідницький криголам «Ноосфера» дістався Антарктики до польської станції «Арцтовський».
Першою зупинкою в новому сезоні традиційно стала польська антарктична станція на острові Кінг Джордж, повідомляє Національний антарктичний науковий центр.
Шлях судна від Кейптауна до цього острова становив 4294 милі (6910 км) і зайняв 17 днів.
«Завдяки досвідченості капітана Андрія Старіша «Ноосфері» вдалося оминути шторми, і навіть протока Дрейка, відома своїми величезними хвилями, була доволі лагідною до нашої команди», — розповіли науковці.
Найближчими днями триватиме розвантаження «Ноосфери». А наступною зупинкою судна буде Пунта Аренас, Чилі, де на борт піднімуться учасники та учасниці української сезонної експедиції.
«Вони вирушать до «Академіка Вернадського» для проведення додаткових досліджень та невідкладних робіт з модернізації станції», — розповіли в НАНЦ.
Нагадаємо, що нині триває п’ятий антарктичний сезон «Ноосфери». Він почався в середині жовтня цього року й має стати найтривалішим за всю історію судна під українським прапором.
https://usm.media/ukrayinskij-krigolam-noosfera-pribuv-v-antarktiku-na-polsku-stancziyu/

У січні-вересні внаслідок російських атак постраждали 13 цивільних суден і один корабель. Найбільше ударів прийшлося на липень та серпень.
Про це повідомив керівник проєкту Інституту чорноморських стратегічних досліджень Андрій Клименко.

Так, Моніторингова група інституту зафіксувала 11 атак на судна в портах Одеської області з початку 2025 року.
За словами Клименка, у результаті цих атак постраждали 13 цивільних суден і один військовий корабель. Найбільш активними для російських обстрілів стали липень і серпень — по п’ять атак кожного місяця. У травні зафіксовано одну атаку, у березні — три. В інші місяці обстрілів суден не було.
Судна зазнавали уражень в Одеському морському торговельному порту, портах Чорноморськ та Ізмаїл, а також у Придунавських портах, прибережній акваторії Чорного моря й гирлі Дунаю.
Засоби атак різнилися — від балістичних ракет типу «Іскандер-М» до морських мін, ударних дронів і безекіпажних катерів (МБЕК).
Серед найрезонансніших інцидентів:
• 1 березня — балістичними ракетами атакований балкер SUPER SARKAS (прапор Сьєрра-Леоне) та контейнеровоз MSC LEVANTE F (Панама) в Одеському МТП;
• 11 березня — балкер MJ Pinar (Барбадос) пошкоджений у тій же акваторії, загинули чотири члени екіпажу;
• 3 липня — AJ ROSE (Сент-Кітс і Невіс) уражений ракетою «Іскандер-М» в Одеському порту, двоє загиблих;
• 23 липня — у гирлі Бистрому на Дунаї підірвався український земснаряд «Інгульський», загинули троє моряків;
• 20 серпня — унаслідок атаки дронів пошкоджено танкер-хімовоз Excellion (Панама) в Ізмаїльському МТП;
• 28 серпня — біля дунайського причалу атаковано український військовий корабель «Сімферополь», один моряк загинув, кількох поранено.
https://usm.media/rosiyani-z-pochatku-roku-atakuvali-13-suden-ta-vijskovij-korabel-u-portah-odeshhini/

У першому кварталі 2026 фінансового року кількість зернових вантажів на елеваторах зменшилася на 34%.
Агрохолдинг «Кернел» повідомив про суттєве зниження обсягів прийому зернових на власних елеваторах у I кварталі 2026 ФР. Про це повідомляє Elevatorist.
Згідно з операційним звітом компанії, цей показник скоротився на третину — до 1,2 млн тонн (-34% р/р).
У компанії зазначають, що ключовою причиною стало пізнє початок збиральної кампанії, а також нерівномірне дозрівання культур у регіонах. Це негативно вплинуло на обсяги надходжень зерна на елеватори, які були значно меншими, ніж торік.
Попри скорочення, елеваторна інфраструктура залишається важливою складовою бізнесу «Кернел». У звітному періоді через експортні термінали компанії пройшло 1,8 млн тонн вантажів. З них 75% складали зернові, 13% — харчова олія, а решта — рослинні шроти.
Також напередодні USM писав, що в I кварталі 2026 фінансового року Kernel скоротив експорт зерна на 15%.
https://usm.media/kernel-na-tretynu-skorotyw-obsiahy-pryjomu-zerna-na-elevatorax/

В ІМО проінформували про заходи, які вживають для боротьби з так званим «тіньовим флотом» РФ у рамках протидії так званому substandard shipping.
У Лондоні відбулася зустріч першого заступника міністра закордонних справ України Сергія Кислиці з Генеральним секретарем Міжнародної морської організації (ІМО) Арсеніо Домінгесом, повідомили у пресслужбі Міністерства закордонних справ України.
Сторони обговорили стан та перспективи співпраці між Україною та ІМО.
«Заступник міністра окремо відзначив важливість започаткованої ІМО програми технічної допомоги Україні, яка передбачає присутність експертів Організації безпосередньо в Україні та реалізацію трьох ключових компонентів – оцінку потреб морської інфраструктури, підготовку національного плану реагування на нафтові забруднення та впровадження системи Єдиного морського вікна», – йдеться у повідомленні.
Українська сторона висловила занепокоєння активністю так званого «тіньового флоту» – мережі суден, що систематично порушують міжнародні норми, експлуатуються без належного технічного нагляду та становлять загрозу безпеці судноплавства і морському довкіллю. У цьому контексті Генеральний секретар поінформував про заходи, які ІМО вживає для боротьби з цим явищем у рамках протидії так званому substandard shipping.
Зокрема Сергій Кислиця висловив вдячність Генеральному секретарю за практичну допомогу, яку ІМО надає нашій державі в умовах російської агресії.
https://usm.media/mzs-ukrayini-ta-imo-obgovorili-zrostayuchu-aktivnist-pidsankczijnih-tankeriv-rf/