Унікальна частина акваторії Чорного моря та Дніпровсько-Бузького лиману зазнала катастрофічних змін унаслідок повномасштабного вторгнення РФ.
Унаслідок бойових дій на півдні України одна з найбільш цінних прибережних екосистем Чорного моря — Кінбурнська коса — фактично знищена. Про це заявив речник ВМС ЗСУ Дмитро Плетенчук, пише «Укрінформ».
«Кінбурн — це було особливе місце, і для мешканців Миколаївщини, і для всього півдня. Сьогодні його стан критичний, коса зазнала нищівних втрат. Чи вдасться її відновити — поки невідомо», — сказав Плетенчук.
Кінбурнська коса розташована на стику Чорного моря та Дніпровсько-Бузького лиману. Це природна межа акваторій, важлива для морських течій, фауни та балансу водних екосистем регіону.
За словами речника ВМС, разом із Кінбурном постраждали інші прибережні та морські екосистеми, зокрема флора і фауна поблизу Криму. Окремі дослідження свідчать про масову загибель чорноморських дельфінів. Також екологи з Одещини повідомляють про нафтові плями, що досягли місцевих пляжів.
Плетенчук наголосив, що Росія блокує доступ міжнародних екологічних місій до чорноморського узбережжя, намагаючись приховати реальні масштаби екологічної катастрофи.
Також раніше USM повідомляв, що Кінбурнська коса потрібна росіянам, аби блокувати порт Миколаєва.
https://usm.media/rosijany-faktyczno-znyszczyly-ekosystemu-w-akwatoriji-kinburnsjkoji-kosy-vms-ukrajiny/

Данський судноплавний гігант наростив прибутковість у всіх сегментах бізнесу, попри складну кон’юнктуру контейнерного ринку.
Компанія A.P. Moller — Maersk A/S оприлюднила фінансові результати за третій квартал 2025 року.
Операційні покращення та контроль витрат дозволили компанії досягти EBITDA на рівні $2,7 млрд, а EBIT — $1,3 млрд.
Дохід компанії склав $14,2 млрд, що менше, ніж $15,8 млрд за аналогічний період роком раніше, однак аналітики відзначають стабільність маржі та ефективну адаптацію до ринкових умов.
У Maersk зазначили, що нова мережа East-West зміцнила океанський бізнес компанії, забезпечивши більші обсяги, нижчі витрати та високу надійність.
Ключові результати за сегментами:
• Ocean: зростання завантажених обсягів на 7% р/р завдяки співпраці Gemini Cooperation, стабільні фрахтові ставки; EBIT — $567 млн (проти $229 млн у попередньому кварталі).
• Logistics & Services: подальше підвищення маржі до 5,5% завдяки контролю витрат і успішній роботі підрозділу Fulfilled by Maersk; EBIT — $218 млн (з $175 млн у Q2).
• Terminals: рекордний квартал із приростом обсягів на 8,7% у Південній та Північній Америці, Європі та Африці; EBIT — $571 млн, що на 24% більше, ніж у попередньому кварталі.
Компанія також підвищила нижню межу прогнозу прибутку на 2025 рік, очікуючи зростання світового контейнерного ринку на рівні близько 4% (раніше — 2-4%). Протягом кварталу Maersk викупила власні акції на $578 млн, спрямовуючи весь грошовий потік акціонерам.
Попри триваючі порушення судноплавства у Червоному морі, Maersk зазначає, що її оновлена операційна модель забезпечує стабільність ланцюгів постачання клієнтів у мінливих ринкових умовах.
Раніше USM повідомляв, що Індія отримає значні інвестиції від DP World і Maersk для розвитку портів.
https://usm.media/maersk-pidvishhila-prognoz-na-2025-rik-pislya-zrostannya-pributkovosti-v-usih-segmentah/

ДП «Ізмаїльський морський торгівельний порт» придбало та встановило укриття на своїй території.
Як повідомили у пресслужбі Ізмаїльського порту, укриття забезпечать працівникам порту швидкий доступ до засобів захисту.
«У межах програми зі створення системи модульних укриттів підрядна організація здійснила доставку та монтаж мобільних захисних споруд у порту Ізмаїл. Ці мобільні укриття встановили також на найвіддаленіших ділянках території», – йдеться у повідомленні.
Зазначимо, укриття оснащені всім необхідним обладнанням, яке дозволяє захистити персонал критичної інфраструктури.
Нагадаємо, у вересні в АМПУ повідомили, що до кінця 2025 року у портах Великої Одеси, Дунаю та Миколаївщини встановлять додаткові мобільні укриття.
https://usm.media/u-morskomu-portu-izmayila-vidzvituvali-pro-vstanovlennya-mobilnih-ukrittiv/

Українська агропродукція продовжує тримати позиції на ключових ринках Європи та Азії.
У жовтні 2025 року Україна експортувала 941 тисячу тонн кукурудзи, з яких понад половину (52,2%) відправили до країн ЄС. Ще 31,9% експорту припало на країни Азії, а 15,9% — на африканські ринки, пише Latifundist.
Найбільшим імпортером стала Італія, яка закупила 263,1 тис. тонн української кукурудзи — понад чверть загального експорту за місяць. Туреччина посіла друге місце з обсягом 168,8 тис. тонн, а Корея — третє з 102,6 тис. тонн.
До десятки лідерів також увійшли Нідерланди, Туніс, Лівія, Греція, Іспанія, Кіпр та Єгипет. Найвищу середню ціну за тонну сплатила Греція — $218,9. Найнижчу зафіксували в Нідерландах — $200,2.
Загалом середня ціна української кукурудзи на зовнішніх ринках у жовтні коливалась у межах $200–219 за тонну, залежно від країни-імпортера.
Як повідомляв USM, напередодні сирійський порт Латакія прийняв партію української пшениці.
https://usm.media/italija-tureczczyna-ta-koreja-staly-holownymy-pokupciamy-ukrajinsjkoji-kukurudzy/