Найбільше зріс обсяг передачі зерна через українсько-угорські залізничні прикордонні переходи — до 43,5 вагона на добу.
Про це заявили на онлайн-нараді представників АТ «Укрзалізниця» з учасниками аграрного ринку 20 листопада, пише Rail.insider.
Угорщина наразі є лідером за обсягами приймання українського зерна залізницею із середньодобовим показником у 43,5 вагона — це на 3,3 одиниці більше, ніж тижнем раніше.
Обсяг передачі зернових через українсько-словацькі прикордонні переходи зріс на 1,4 вагона на добу — до 14,9 одиниці.
Показник передачі вагонів із зерном до Румунії наразі становить 10,6 одиниці на добу, що на один вагон більше, ніж тижнем раніше.
Водночас обсяг передачі зерна до Польщі впав на 1,7 вагона. Зараз через прикордонні переходи прямує 5,1 одиниці на добу.
Загальний показник середньодобової передачі збіжжя через західні прикордонні переходи сягає 156 вагонів на добу — на 21 одиницю більше, ніж у жовтні.
Раніше USM повідомляв, що потік зерновозів до портів Великої Одеси збільшився.
https://usm.media/uz-zafiksuvala-zrostannya-obsyagiv-peredachi-zerna-do-ugorshhini-slovachchini-ta-rumuniyi/

АТ «Укрзалізниця» оновила нормативні показники середньої швидкості перевезення вантажів на добу у 2026 році, за якими розраховуватимуть вартість зерновозів ЦТЛ.
Про це повідомив заступник директора департаменту технології перевезень та комерційної роботи Валерій Ткачов під час онлайн-наради з учасниками аграрного ринку.
За його словами, ці показники безпосередньо враховуватимуться при розрахунку вартості вагонів-зерновозів філії «Центр транспортної логістики» (ЦТЛ).
Швидкість зерновозів у вагонних/контейнерних відправках на експорт через сухопутні прикордонні переходи становитиме 131 км/добу, а в рейсах маршрутних/контейнерних поїздів у напрямку портів — 255 км/добу.
Вагонні/контейнерні відправки напіввагонів на експорт через сухопутні кордони рухатимуться зі швидкістю 196 км/добу, а маршрутні/контейнерні поїзди до портів — 299 км/добу.
Для переобладнаних у напіввагони цементовозів швидкість вагонних/контейнерних відправок на експорт через сухопутний кордон становитиме 293 км/добу, для маршрутних/контейнерних поїздів до портів — 249 км/добу.
Цистерни для харчових продуктів рухатимуться зі швидкістю 228 км/добу у вагонних/контейнерних відправках на прикордонні переходи та 245 км/добу для маршрутних/контейнерних поїздів у напрямку портів.
https://usm.media/ukrzalizniczya-onovila-normativi-shvidkosti-perevezen-u-napryamku-portiv-na-2026-rik/

Із липня по вересень Китай імпортував 10–12 «панамаксів» бразильської кукурудзи, використавши частину квоти на імпорт у 7,2 млн тонн на 2025 рік.
Бразилія поступово захоплює увесь попит Китаю на імпортну кукурудзу, витісняючи українських експортерів із ринку, який ще кілька років тому був одним із ключових для українського агросектору. Про це повідомляє ASAP Agri.
«Ціни на бразильську кукурудзу для відвантаження у другій половині листопада становлять близько 245 USD/т CIF до китайських портів. Росія тим часом активно пропонує балкерні партії по близько 250 USD/т CIF, поступово розширюючи свою присутність на ринку», — зазначила брокерка Atria Brokers Дар’я Марченко.
Водночас українські постачальники залишаються ціново неконкурентними: пропозиції на листопад становлять 213 USD/т FOB, плюс фрахт 46–47 USD/т до Південного Китаю — загалом близько 259 USD/т CIF, що на 10–15 доларів дорожче за бразильські поставки.
Для січневих відвантажень ситуація не краща: бразильські контракти оцінюються у 248 USD/т CIF, тоді як українські — близько 258 USD/т CIF. Навіть контейнерні поставки, дешевші на 10 доларів, не забезпечують конкурентної переваги.
«Україна наразі фактично вибула з китайського ринку кукурудзи. Лише якщо внутрішні ціни знизяться наприкінці року, може з’явитися вузьке вікно можливостей для кількох поставок — але це буде радше виняток», — пояснила експертка.
Паралельно Китай активно скуповує власне зерно, утримуючи імпортний попит на низькому рівні. Така політика разом із ціновою перевагою Бразилії ставить під загрозу навіть мінімальну присутність українських постачальників на азійському ринку.
https://usm.media/brazylija-vytisniaje-ukrajinu-z-kytajsjkoho-rynku-kukurudzy-asap-agri/

Росіяни здійснили понад 20 влучань по інфраструктурі цивільного поромного комплексу.
Внаслідок атаки РФ у ніч на 22 листопада поромний комплекс «Орлівка» на кордоні з Румунією зазнав серйозних пошкоджень. Про це повідомили у пресслужбі підприємства.
Загалом росіяни завдали по території цивільного об’єкта понад 20 ударів, що призвело до руйнування інфраструктури та порушення комунікацій.
У компанії зазначили, що для відновлення роботи комплексу знадобиться від кількох днів до декількох тижнів, залежно від обсягів ремонтних робіт та наявності ресурсів.
«Наш маленький, але комфортний для всіх комплекс зазнав суттєвих пошкоджень. Для відновлення інфраструктури потрібні значні матеріальні, трудові ресурси та, найголовніше, час», — йдеться у зверненні ТОВ «Поромний комплекс Орлівка».
Адміністрація комплексу закликала подорожніх тимчасово користуватися іншими пунктами пропуску поблизу кордону з Румунією та поставитися з розумінням до ситуації.
Також нещодавно USM писав, що пором із 267 пасажирами на борту сів на мілину біля узбережжя Південної Кореї.
https://usm.media/poromnij-kompleks-orlivka-zakritij-pislya-obstrilu-vidnovlennya-trivatime-do-kilkoh-tizhniv/

Зеленський затвердив делегацію України для участі у сесії Асамблеї Міжнародної морської організації в Лондоні.
Президент України Володимир Зеленський підписав розпорядження №126/2025-рп про створення делегації України для участі у 34-й сесії Асамблеї ІМО, яка відбудеться 24 листопада – 3 грудня 2025 року в Лондоні.
Документ оприлюднили на офіційному сайті глави держави. Делегацію очолить віцепрем’єр-міністр з відновлення України, міністр розвитку громад та територій Олексій Кулеба.
Заступником голови делегації призначили Посла України у Сполученому Королівстві та Постійного представника при ІМО Валерія Залужного.
До складу також увійшли:
• Андрій Кашуба, заступник міністра розвитку громад та територій;
• Микола Кравчук, голова Державної служби морського і внутрішнього водного транспорту та судноплавства України;
• Альона Шкрум, перша заступниця міністра розвитку громад та територій;
• Людмила Андрієнко, радниця відділу міжнародного співробітництва Департаменту міжнародного права МЗС України;
• Ярослав Мошкола, радник Посольства України у Великій Британії, заступник постійного представника при ІМО.
Главі делегації дозволено вносити зміни до складу за погодженням із МЗС та залучати експертів у разі потреби. Президент також затвердив директиви української делегації для участі в роботі ІМО (документ має гриф «для службового користування») і уповноважив делегацію брати участь у переговорах та ухваленні рішень під час сесії.
https://usm.media/ukrayina-vizme-uchast-u-34-j-sesiyi-imo-zelenskij-zatverdiv-sklad-delegacziyi/