У середу, 3 грудня, Верховна Рада України ухвалила у другому читанні та в цілому законопроєкт №14000 «Про Державний бюджет України на 2026 рік».
Про це повідомила Прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко.
У Міністерстві фінансів окреслили ключові напрямки видатків у 2026 році, ухвалені Верховною Радою.
На агропромисловий комплекс заплановано 14,1 млрд грн видатків (+4,5 млрд грн до 2025 року), а саме:
• 9,5 млрд грн — фінансова підтримка сільгоспвиробників (дотація на 1 га для прифронтових територій, страхування сільгосппродукції, зрошення/меліорація — 0,2 млрд грн);
• 2,6 млрд грн — підтримка фермерів (кредитування, дотація на 1 га, дотації на корів, кіз та овець);
• 2 млрд грн — гуманітарне розмінування сільськогосподарських земель.
Читайте також: До чого готується агросектор на півдні України. З якими проблемами стикають аграрії та чому системи зрошення — важливі.
На публічні інвестиції планують виділити 111,5 млрд грн (+14,5 млрд грн до 2025 року), зокрема з них 41,2 млрд грн – на транспорт. Точна сума видатків на морську інфраструктуру поки невідома.
Крім того, для реалізації пріоритетних проєктів відновлення та розвитку у 2026 році прогнозується надходження від іноземних партнерів 18 212,8 млн грн грантових коштів. Частину з них направлять на розвиток міського пасажирського транспорту, транспортної й залізничної інфраструктури.
Також кошти будуть направлені, щонайменше, на розвиток та відновлення інфраструктури Державному агентству відновлення та розвитку інфраструктури України. Крім того, фінансування направлять і на забезпечення заходів функціонування і розвитку внутрішніх водних шляхів та інфраструктури внутрішнього водного транспорту – 39 млн грн (за загальним фондом) та 180,5 млн грн (за спеціальним фондом).
Зокрема у пояснювальній записці до законопроєкту №14000 наголосили, що стабільна робота Українського морського коридору залишається ключовим фактором відновлення експорту.
«За підсумками 2025 року обсяг експорту товарів і послуг очікується на рівні 57 978 млн доларів США, що на 749 млн доларів США більше, ніж враховано при розрахунках державного бюджету на 2025 рік», – йдеться у документі.
Зазначимо, потреба у зовнішній підтримці на 2026 рік становитиме 2 трлн 79 млрд гривень. Передбачається залучення ресурсів від Світового банку, ЄС, Великої Британії, МВФ та країн «Великої сімки».
https://usm.media/rada-uhvalila-derzhbyudzhet-2026-na-apk-vidilyat-ponad-14-mlrd-grn/

У Києві відбувся тренінг з використання автономних гідрографічних платформ, які дедалі активніше застосовуються у світі для дослідження мілководдя та складних ділянок.
Фахівці держустанови «Держгідрографія» пройшли тренінг з проведення промірних робіт за допомогою безекіпажних гідрографічних суден. Про це повідомили у пресслужбі відомства.
Захід, що тривав з 2 по 4 грудня 2025 року, відбувся за підтримки Міжнародної гідрографічної організації (МГО) й мав на меті вдосконалення практичних навичок у сфері сучасних гідрографічних досліджень.
Безекіпажні платформи дедалі ширше використовуються у світі завдяки своїй компактності, малій вазі, мобільності та здатності працювати у важкодоступних районах — мілководді, вузьких фарватерах і там, де традиційні судна стикаються з обмеженнями.
Під час навчання українські гідрографи отримали теоретичні знання та практичні навички щодо використання таких суден, опрацювання зібраних даних за допомогою спеціалізованого програмного забезпечення, а також особливостей безпечної експлуатації та технічного обслуговування техніки в складних умовах.
Окрему увагу приділили дискусіям між учасниками щодо реального застосування автономних систем у повсякденній роботі. Такі тренінги, підкреслюють у «Держгідрографії», є важливими для підвищення кваліфікації персоналу та зміцнення національного потенціалу в сфері гідрографії.
Також, як писав USM, раніше Україна презентувала нові технології для підводного розмінування.
https://usm.media/ukrayinski-gidrografi-osvoyuyut-bezekipazhni-sudna-dlya-promiriv-zavdyaki-pidtrimczi-mgo/

Кабінет Міністрів України ухвалив постанову, що встановлює механізм моніторингу експорту сої та ріпаку.
Про це повідомили в Мінекономіки.
Документ спрямований «на забезпечення справедливого застосування» пільги зі звільнення від експортного мита для окремих категорій сільськогосподарських виробників.
Новий Порядок визначає механізм щомісячного моніторингу, який здійснюватиме Мінекономіки, для перевірки відповідності обсягів експортованої продукції даним, що містяться в Державному аграрному реєстрі, щодо фактично вирощеної продукції. Якщо буде виявлено невідповідності між заявленими та фактично вирощеними обсягами, Торгово-промислова палата України зобов’язана анулювати експертні висновки.
Запровадження такого механізму гарантує, що пільгою зі звільнення від сплати експортного мита користуватимуться лише ті експортери, які дійсно виростили продукцію самостійно.
У Мінекономіки заявили, що постанова забезпечує прозоре та справедливе адміністрування пільги з експортного мита, унеможливлення зловживань під час експорту, рівні та чесні умови конкуренції для агровиробників, а також підтримку аграріїв, адже мито сплачуватимуть лише трейдери, а не виробники.
https://usm.media/kabmin-zaprovadiv-monitoring-eksportu-soyi-ta-ripaku-dlya-zahistu-dobrosovisnih-virobnikiv/

Через обмежені ресурси Чорноморський флот РФ вже не здатен виконувати навіть базові завдання.
Тож пошук приводів для блокади Чорного моря є частиною інформаційної кампанії Росії зі зриву мирних переговорів, заявив речник ВМС ЗСУ Дмитро Плетенчук, повідомляє «Апостроф».
Він наголосив, що навіть під час повномасштабного вторгнення у 2022 році російські військові кораблі не змогли повністю перекрити морські шляхи у західній та південно-західній частині Чорного моря, зокрема в економічних зонах Туреччини, Румунії та Болгарії.
За словами Плетенчука, із залишками Чорноморського флоту росіяни не здатні організувати повноцінну блокаду, а для супроводу своїх танкерів їм довелося б вийти з Новоросійська — чого вони зробити не можуть.
«Треба вийти зі схованки в Новоросійську і почати виконувати свої прямі обов’язки. Але складається враження, що цей функціонал Чорноморський флот виконати не зможе», — пояснив речник ВМС ЗСУ.
Плетенчук додав, що наразі російські кораблі обмежені у ресурсах, ремонтних базах та здатності виконувати завдання, тому змушені берегти свій флот і не можуть ефективно блокувати українські порти.
Раніше USM повідомляв, що президент Росії Владімір Путін заявив, що Росія посилить атаки по українських портах і суднах, що до них прямують.
https://usm.media/rosiya-ne-zdatna-vidrizati-ukrayinu-vid-chornogo-morya-vms-zsu/