Олійна плівка, що з’явилася після російських ударів по портовій інфраструктурі Одещини, уже простяглася на 55 км уздовж берега й досягла Санжейки.
Внаслідок атаки росіян по портовій інфраструктурі Одещини пляма олії в Чорному морі розтягнулася на 55 км. Про це повідомив директор Українського наукового центру екології моря Олег Гриб, пише «Укрінформ».
Він назвав забруднення «довгостроковою проблемою», попри рослинне походження олії. Зараз площа плями вже становить близько 130 км квадратних.
«Це призводить до таких явищ, як задуха, коли зупиняється газообмін… Ми вже побачили це на прикладі птахів. Вони покриваються цією плівкою олії, не можуть літати. Птах просто замерзає», — прокоментував головний науковий співробітник ДУ «Інститут ринку та економіко-екологічних досліджень НАН України» Сергій Степаненко.
За його словами, зараз хімічні реагенти застосовувати не слід. На думку науковця, це потрібно було робити в перші години розливу і перекривати Аджалицький лиман. Зараз ж хімічні реагенти можуть завдати більшу шкоду ніж сама олія.
Вчені додають, що взимку розкладання олії триватиме довше, але й споживання кисню морем буде повільнішим. Найближчі шторми мають розбивати плівку.
https://usm.media/pliama-oliji-pislia-udariw-rf-roztiahnulasj-wzdowzs-uzbererzszsia-odeszczyny-wzse-na-55-km/

На тлі перебоїв із морськими відвантаженнями індикативи фуражної кукурудзи на базисі FOB Чорне море знизилися ще на $1–3 за тонну.
Цього тижня на українському ринку зберігався низхідний тренд за кукурудзою. Про це повідомляє «АПК-Інформ».
Ключовий чинник — уповільнення темпів експорту морем через систематичні атаки РФ на портову та енергетичну інфраструктуру, що спричиняє збої в роботі терміналів і графіках суднозаходів та стримує попит імпортерів.
Попри те, що кукурудза лишається найбільш активною експортною культурою України, цього недостатньо, аби нейтралізувати тиск на ціни.
Індикативні рівні попиту/пропозиції на фуражну кукурудзу з поставкою у грудні–січні з портів Чорного моря опустилися до $210–218/т та $214–222/т відповідно — мінус $1–3/т за тиждень.
Перспектива короткостроково залежить від стабілізації портових операцій і енергопостачання: без покращення логістики ціновий тиск на FOB і надалі зберігатиметься.
https://usm.media/kukurudza-w-ukrajinsjkyx-portax-wtratyla-w-cini-na-tli-rosijsjkyx-atak-po-odeszczyni/

За 23 дні грудня залізницею на експорт перевезли 1,57 млн тонн зернових — на 20% менше за показник аналогічного періоду минулого року.
Про це розповів заступник директора департаменту технології перевезень та комерційної роботи АТ «Укрзалізниця» Валерій Ткачов, пише Rail.insider.
Так, за 23 грудня навантаження зернових становило понад 1,58 млн тонн — це на 18% менше, ніж за відповідний період торік, і на 22% — ніж у листопаді.
Показник перевезення зернових вантажів знизився на 22% — до 1,72 млн тонн.
Обсяг експорту зернових так само скоротився — до 1,57 млн тонн. Це на 19% менше у порівнянні з листопадом, і на 20% — порівняно з груднем 2024 року.
Частка перевезення зернових у напрямку морських портів склала 89%, а до західних прикордонних переходів — 11%.
https://usm.media/u-grudni-zalizniczeyu-eksportuvali-ponad-15-mln-tonn-zernovih/

Документ, який є частиною виконання зобов’язань України в межах Угоди про асоціацію з ЄС, має призвести до масштабної реформи системи державного управління у сфері морського та внутрішнього водного транспорту.
Про це повідомляє Мінвідновлення.
Законопроєкт має комплексний характер і охоплює ряд системних змін:
• Пропонується оновити Кодекс торговельного мореплавства України та врегулювати сфери, що досі не були охоплені законодавчо — організація руху суден у районах інтенсивного руху, аварійно-рятувальна готовність та координація пошуково-рятувальних операцій на морі.
• Українське законодавство приводиться у відповідність до Конвенції ООН з морського права, понад 20 конвенцій Міжнародної морської організації та Міжнародної організації праці, актуальних директив і регламентів ЄС.
• Передбачається імплементація норм 23 актів законодавства Європейського Союзу, що робить закон важливим кроком на шляху європейської інтеграції. Документ включено до Плану України (Ukraine Facility).
• Чітко розмежуються повноваження Мінрозвитку, Адміністрації судноплавства, начальника морського порту та капітана морського порту, що «усуне конфлікти компетенцій і закріпить персональну відповідальність за безпеку мореплавства».
• Законопроєктом передбачається впровадження національного єдиного морського вікна — цифрового середовища для обміну даними.
• Законопроєкт скасує низку надлишкових процедур і документів, не передбачених міжнародними конвенціями або правом ЄС.
Зазначається, що після схвалення Урядом законопроєкт буде подано на розгляд Верховної Ради України.
https://usm.media/kabmin-uhvaliv-zakonoproyekt-yakij-rozpochne-reformi-v-sudnoplavnij-galuzi-ukrayini/

Разом з Адміністрацією морських портів України та за підтримки міжнародних партнерів Міністерство розвитку громад та територій України розширює мережу мобільних укриттів у портах Одеської та Миколаївської областей. Уже встановлено понад 50 мобільних захисних споруд. Крім того, в морських портах функціонує понад 30 стаціонарних укриттів, і їхня кількість продовжує зростати.

Про це повідомив Віцепремʼєр-міністр з відновлення України – Міністр розвитку громад та територій України Олексій Кулеба.
У умовах постійних обстрілів наявність укриттів безпосередньо на території портів має принципове значення. Вони дозволяють працівникам оперативно перейти у безпечні місця, що є критично важливим у разі атак балістичним озброєнням, яке долітає за лічені хвилини.
“Окремий напрям — посилення захисту самих портів. Ця робота ведеться щоденно у взаємодії з військовими Сил оборони України, іншими службами та міжнародними партнерами. З міркувань безпеки деталі не розголошуються. Попри постійний терор і щоденні комбіновані обстріли, українські порти працюють. Ми робимо все, щоб захистити людей, зберегти логістику і забезпечити стабільність морського експорту. Це питання не лише економіки України, а й продовольчої безпеки світу”, – сказав Олексій Кулеба.
Важливо, що до встановлення укриттів активно долучаються портові оператори та приватні компанії, які облаштували десятки власних захисних споруд. Наявність доступного та надійного укриття для кожного працівника є обов’язковою умовою безпечної роботи.

Росія фактично щодня здійснює ракетні та дронові атаки по українських портах, намагаючись зруйнувати логістичні маршрути, ускладнити експорт і підірвати глобальну продовольчу безпеку. За останній рік інтенсивність ударів по портовій інфраструктурі суттєво зросла. Упродовж 2025 року зафіксовано 90 комбінованих атак — це вдвічі більше, ніж за аналогічний період минулого року.

Лише в Одеській області від початку року пролунало майже 800 повітряних тривог, загальна тривалість яких перевищила 30 днів.
Попри постійну небезпеку, щодня сотні працівників портів, енергетики та фахівці логістичної сфери забезпечують стабільну роботу портової інфраструктури та морських експортних маршрутів, безперервно обробляючи вантажі.
https://mindev.gov.ua/news/u-portakh-ukrainy-vstanovyly-ponad-50-novykh-mobilnykh-ukryttiv-dlia-pratsivnykiv