Україна до кінця 2025 року може оголосити конкурс на реалізацію публічно-приватного партнерства (концесії) у порту Чорноморськ.
Про це заявив заступник міністра розвитку громад та територій України Андрій Кашуба під час «Інфраструктурного дня 2025», який провів Комітет з логістики Європейської Бізнес Асоціації, пише Rail.Insider.
«Я як голова конкурсної комісії маю надію, що до нового року ми маємо на меті вже запустити цей процес», — зазначив посадовець.
Консультант групи Світового банку, голова проєктного офісу з питань державно-приватного партнерства «SPILNO» при Мінрозвитку Тарас Бойчук уточнив, що йдеться про контейнерний термінал.
Після оголошення конкурсу очікується проведення спеціальної події до потенціальних учасників та зацікавлених у концесії компаній.
«Очікування дуже високі. Маємо сподівання на певну конкуренцію між найбільшими лідерами цієї галузі, що, у свою чергу, надасть нам можливість залучити більше коштів у відновлення нашої інфраструктури та відрахування», — зазначив Андрій Кашуба.
Конкурс може бути оголошений на сайті Мінрозвитку вже наступного тижня.
Раніше повідомлялось, що проєкт державно-приватного партнерства порту «Чорноморськ» зацікавив понад 40 міжнародних портових операторів та інвесторів з чотирьох континентів.
Відомо, що проєкт передбачає залучення сотень мільйонів доларів у модернізацію причалів та обладнання; понад $1,1 млрд надходжень до бюджетів протягом 40 років; збереження та відновлення контейнерних перевезень до 250 тис. TEU щороку протягом перших трьох років та подальше зростання до довоєнного рівня — понад півмільйона TEU.
Як раніше повідомляв USM, у Мінрозвитку пояснили, як відбудеться концесія у порту Чорноморськ.
https://usm.media/ochikuvannya-duzhe-visoki-kashuba-pro-konczesiyu-kontejnernogo-terminala-u-portu-chornomorsk/

Схему зупинили детективи Територіального управління Бюро економічної безпеки в Одеській області.
Детективи БЕБ викрили агротрейдера, який намагався незаконно вивезти за кордон понад 7,5 тис. тонн сої. Про це повідомили у пресслужбі Бюро.
За даними відомства, фігуранти підміняли документи про походження агропродукції, щоб створити видимість легальних операцій і уникнути сплати податків. Вантаж прямували оформити на Туреччину та Румунію. Експорт планували провести через ланцюги постачання з фіктивними підприємствами та ФОПами.
Під час обшуків у Одеському порту та на зернових терміналах Чернівецької області правоохоронці вилучили понад 6 тис. тонн соєвих бобів, уже завантажених на судно, а також 1,6 тис. тонн у 32 залізничних вагонах. Загальна вартість вилученої продукції оцінюється більш ніж у 103 млн грн.
«БЕБ продовжує вживати заходів для припинення незаконних схем експорту сільськогосподарської продукції та відшкодування завданих державному бюджету збитків. Так, з початку 2025 року нам вдалося повернути до казни майже 432 млн грн несплачених податків від продажу аграрної продукції», — зазначив керівник Територіального управління БЕБ в Одеській області Сергій Мунтян.
Також раніше USM писав, що в Миколаєві директора підприємства оштрафували за незаконний експорт зерна на майже 250 млн грн.
https://usm.media/w-portu-odesy-zupynyly-nezakonnyj-eksport-soji-do-tureczczyny-ta-rumuniji/

Зниження оферт на невеликі партії до $219–220/т FOB POC повернуло конкурентність української кукурудзи на єгипетському ринку.
На початку тижня пропозиції української кукурудзи на базисі FOB POC просіли до $219–220/т. На цьому тлі трейдери очікують пожвавлення попиту з боку Єгипту, повідомляє брокерка Atria Brokers Дарʼя Марченко, пише Latifundist.
«Пропозиції до Єгипту зараз становлять близько 243 $/т CIF, що робить українську кукурудзу знову привабливою. Нещодавно навіть укладалися угоди за ціною 240–242 $/т CIF Єгипет на поставки в грудні», — зазначає Марченко.
Для порівняння, «панамакс» партії бразильської кукурудзи на січень пропонуються близько $257/т CIF Єгипет. Отже, український товар має цінову фору $14–17/т проти бразильського на найближчих вікнах постачань.
Проте, за словами Марченко, багато єгипетських імпортерів залишаються обережними, очікуючи ще нижчих цін у січні.
Також напередодні USM інформував, що головними покупцями українського ячменю в новому сезоні стали Китай, Туреччина та Лівія.
https://usm.media/ukrayinska-kukurudza-otrimuye-perevagu-na-yegipetskomu-napryamku/

Далекобійні дрони Центру спецоперацій «Альфа» СБУ уразили нафтовидобувну платформу імені Філановського.
Про це повідомляє «Укрінформ» з посиланням на джерело в СБУ.
Платформа належить компанії «Лукойл-Нижневолжскнефть». Це перше ураження Україною інфраструктури РФ, пов’язаної з видобутком нафти в Каспійському морі.
За словами співрозмовника видання, зафіксовані щонайменше чотири влучання по морській платформі. Внаслідок атаки зупинився видобуток нафти й газу з понад 20 свердловин, які вона обслуговує.
Родовище ім. Філановського є одним з найбільших розвіданих у РФ і в російському секторі Каспійського моря. Його запаси становлять 129 млн тонн нафти та 30 млрд кубометрів газу. Видобуту продукцію відправляли на експорт через Каспійський трубопровідний консорціум (КТК).
«СБУ продовжує успішні спецоперації проти російського нафтогазового сектору, постійно розширюючи їхню географію. “Бавовна” у Каспійському морі – це чергове нагадування РФ, що всі її підприємства, які працюють на війну, є законними цілями. Де б вони не знаходились», — наголосили в СБУ.
Раніше USM повідомляв, що з’явились подробиці щодо останньої атаки на танкер «тіньового флоту» РФ.
https://usm.media/droni-atakuvali-naftovidobuvnu-platformu-rf-u-kaspijskomu-mori/

Shell розриває партнерство з «Роснефтью» в проєкті КТК

Компанія Shell планує розірвати партнерство з «Роснефтью», через яке опосередковано володіє частиною пакета акцій КТК. Про це повідомляє Bloomberg.
Наразі загальна частка Shell у КТК становить близько 7,4% і структурована так: 3,75% — через спільне підприємство з «Роснефтью», 1,75% — пряма участь, 2% — через дочірню BG Overseas Holding Ltd. Якщо процес завершиться успішно, Shell збереже свою частку, але вже не у спільному володінні з російською компанією, яка перебуває під санкціями.
Рішення відбувається на тлі санкційного тиску Заходу на російську нафтогалузь та після обіцянки Shell ще у березні 2022 року поетапно залишити російський ринок через війну РФ проти України.
Каспійський трубопровідний консорціум транспортує казахстанську нафту до Чорного моря через Росію; серед його акціонерів — міжнародні нафтогіганти та російські виробники «Роснефть» і «Лукойл».
Останніми тижнями інфраструктура КТК зазнала кількох атак безпілотниками. Так, 29 листопада морський термінал у Новоросійську повідомив про суттєві пошкодження причалу SPM-2 та тимчасове зупинення робіт; консорціум відновлює потужності поетапно і прискорює ремонт іншого причалу. На тлі інцидентів Казахстан екстрено переорієнтовує частину потоків, зокрема на Китай.
Юридичне «розв’язання вузла» з РФ дозволить Shell мінімізувати санкційні та репутаційні ризики, не втрачаючи доступу до стратегічного маршруту постачання казахстанської нафти. На практиці це ще один сигнал для ринку, що чорноморська логістика й активи, де присутні російські співвласники, стають дедалі токсичнішими як фінансово, так і операційно.
Як інформував USM, напередодні в Чорному морі атакували ще один танкер, що перевозить російську нафту.
https://usm.media/shell-rozryvaje-partnerstvo-z-rosneftju-w-projek