Міністерству закордонних справ України доручили повідомити депозитарія Угоди про вихід України.
Президент Володимир Зеленський 26 січня підписав указ №82/2026, яким Україна припиняє участь в Угоді про охорону державних кордонів і морських економічних зон держав-учасниць СНД.
Ця угода була укладена 20 березня 1992 року в Києві.
Рішення про розірвання угоди ухвалене на підставі п.3 ч.1 ст.106 Конституції України, ст.24 Закону «Про міжнародні договори України» та ст.56 Віденської конвенції про право міжнародних договорів.
https://usm.media/ukrayina-vijshla-z-ugodi-snd-pro-ohoronu-morskih-ekonomichnih-zon-ta-derzhkordoniv/

Експорт у напрямку КНР сягнув рекордних 155 тис. тонн на тлі слабкого попиту ЄС і зростання переробки в Україні.
У липні–грудні 2025/26 МР Китай уперше очолив список покупців українського ріпакового шроту. Про це повідомляє «АПК-Інформ».
За першу половину сезону постачання ріпакового шроту з України зросли на 70% — до близько 340 тис. тонн. Це другий за обсягом результат за весь час спостережень для першої половини маркетингового року (після 374 тис. тонн у 2023/24 МР).
Розширення експорту забезпечило збільшення внутрішньої переробки ріпаку до близько 800 тис. тонн, чому сприяли 10% експортне мито на насіння та поліпшення маржі переробки.
Попит ЄС, який зазвичай є головним ринком, у сезоні 2025/26 просів. Імпорт українського шроту впав до ~71 тис. тонн проти 171 тис. тонн роком раніше. Одночасно ЄС активніше купував дешевший канадський продукт — поставки з Канади до ЄС зросли до 436 тис. тонн станом на 18 січня, тоді як торік їх майже не було.
На цьому тлі українські виробники переорієнтувалися на інші напрямки, насамперед на Китай, який відчуває дефіцит ріпакового шроту після обмеження закупівель канадського. В результаті Китай уперше став найбільшим імпортером українського шроту.
Водночас на ринку КНР домінує продукція з Індії, РФ та ОАЕ, а можливе пом’якшення мит між Китаєм і Канадою може швидко охолодити інтерес до українських постачань.
Внутрішній ринок України залишається слабким. Низьке споживання змушує трейдерів часом знижувати ціни, аби уникати накопичення запасів. Це робить диверсифікацію експортних ринків ключовою передумовою утримання високих темпів збуту у другій половині сезону.
https://usm.media/kytaj-wpersze-staw-holownym-importerom-ukrajinsjkoho-ripakovoho-szrotu/

Відкрите попередження для танкерів «тіньового флоту» в Балтійському та Північному морях опублікувала група з 14 європейських країн.
Танкери «тіньового флоту» РФ отримали попередження від 14 країн Європи, повідомляє Bloomberg із посиланням на спільну заяву.
Серед країн, які висловили попередження — Швеція, Франція, Німеччина та Велика Британія. Підписанти наголосили, що судна можуть ходити у водах цих країн лише під прапором однієї держави, і повинні мати дійсну документацію щодо безпеки та страхування.
Судна, які ігноруватимуть ці вимоги, вважатимуться такими, що не належать жодній державі. Так європейські країни можуть можуть збільшити свої можливості щодо втручання у діяльність «тіньового флоту».
Також 14 держав окремо звинуватили Росію у втручанні в системи супутникового позиціонування та навігації, що загрожує міжнародному судноплавству.
https://usm.media/poperedzhennya-dlya-tinovogo-flotu-vislovili-14-krayin-yevropi/

Через війну, логістичні обмеження, а також зупинку підприємств експорт товарів та послуг з України торік скоротився на 3%.
Про це під час виступу на ExportCreditForum повідомив міністр економіки, довкілля та сільського господарства Олексій Соболев, повідомляє Укрінформ.
«Минулий рік був складним. Попри загальне зростання економіки більше ніж на 2%, наш експорт скоротився на 3% — до $40,5 млрд. Це, на жаль, дуже далеко від показників 2021 року. Насамперед на ці показники вплинули логістичні обмеження, обмеження, спричинені війною, у тому числі зупинка підприємств, які стали тепер ближчі до лінії фронту», — сказав міністр.
Він наголосив, що наразі перед українськими виробниками стоїть завдання — активніше просувати продукцію на зовнішніх ринках. Тож фінансові установи мають пропонувати інструменти фінансування і страхування експорту. А держава має надати експортерам необхідне сприяння і відкривати доступ до ринків.
Соболєв додав, що головним пріоритетом має стати нарощування експорту та товарів переробки і продукції з високою доданою вартістю.
«Всі пам’ятають кадри висипаного зерна на польському кордоні або кадри зруйнованої росіянами портової інфраструктури. Це сигнал також про те, що ми маємо навчитися експортувати більшу вартість у меншому обсязі, тому що обмеження існують і будуть існувати. Нам потрібно експортувати не ліс-кругляк, а меблі, не металобрухт, а металовироби і продукцію машинобудування, не сою, ріпак, а олію, шрот і інші товари переробки», — підкреслив він.
Для розвитку експортних спроможностей України уряд розширив повноваження Експортно-кредитного агентства (ЕКА), завдяки чому в 2025 році вдалося підтримати експорт на $40,4 млрд (приблизно на 40% більше, ніж у 2024 році). Але, як зазначив міністр, цього недостатньо. За його словами, наразі триває робота над розвитком та підтримкою з боку держави інструментів, доступних через ЕКА.
https://usm.media/eksport-z-ukrayini-skorotivsya-na-3-cherez-vijnu-obmezhennya-logistiki-ta-zupinku-pidpriyemstv/

У Польщі вважають, що чинні захисні заходи для імпорту української агропродукції є недостатніми, а механізм повернення мит має бути автоматичним.
Про це заявив міністр сільського господарства Польщі Стефан Краєвський, пише Інтерфакс.
За його словами, європейські країни потребують вдосконалення механізмів реагування, зокрема, автоматичного запровадження мит у разі перевищення середніх показників попередніх років під час імпорту чутливих продуктів.
«Це ініціатива Польщі, але підтримана іншими країнами, переважно сусідніми з Україною, а також Австрією. Ми вимагаємо більшого контролю над імпортом з третіх країн. Ми вважаємо, що цей імпорт часто не відповідає стандартам і вимогам, які ставляться перед європейськими фермерами. Це створює нерівну конкуренцію», – заявив Стефан Краєвський під час перерви між засіданням міністрів сільського господарства Європейського Союзу (Agrifish) у Брюсселі.
Міністр сільського господарства додав, що Польща, по-перше, запропонувала посилити перевірки на кордонах, особливо щодо якості та безпеки продукції. По-друге, вимагає від Європейської Комісії регулярного — щомісячного — моніторингу обсягів імпорту та його впливу на внутрішні ринки окремих країн, а не лише ЄС в цілому. По-третє, Польща вважає за необхідне створити спеціальний фінансовий резерв — компенсаційний фонд.
«Фермери, які зазнають збитків через надмірний наплив товарів за угодами про вільну торгівлю, мають отримувати підтримку. Це стосується не лише України, а й майбутніх угод, наприклад, із країнами Меркосур. Ми не можемо допустити, щоб європейське сільське господарство стало жертвою торгівельної лібералізації», — наголосив представник Польщі.
За його словами, багато країн поділяють стурбованість Польщі. Йдеться про країни, які безпосередньо відчувають тиск імпорту агропродукції на ринки зернових, цукру та м’яса птиці.
«Нам потрібні автоматичні механізми реагування: якщо обсяг імпорту певного продукту перевищує середні показники за минулі роки, мита мають повертатися автоматично. Це єдиний спосіб дати фермерам відчуття стабільності», – вважає міністр сільського господарства Польщі.
Також Стефан Краєвський підкреслив, що Польща продовжить тиск на Єврокомісію, щоб необхідні зміни врахували в наступних регламентах.
. https://usm.media/zahisni-zahodi-shhodo-agroimportu-z-ukrayini-nedostatni-ministr-polshhi/