Відкрите попередження для танкерів «тіньового флоту» в Балтійському та Північному морях опублікувала група з 14 європейських країн.
Танкери «тіньового флоту» РФ отримали попередження від 14 країн Європи, повідомляє Bloomberg із посиланням на спільну заяву.
Серед країн, які висловили попередження — Швеція, Франція, Німеччина та Велика Британія. Підписанти наголосили, що судна можуть ходити у водах цих країн лише під прапором однієї держави, і повинні мати дійсну документацію щодо безпеки та страхування.
Судна, які ігноруватимуть ці вимоги, вважатимуться такими, що не належать жодній державі. Так європейські країни можуть можуть збільшити свої можливості щодо втручання у діяльність «тіньового флоту».
Також 14 держав окремо звинуватили Росію у втручанні в системи супутникового позиціонування та навігації, що загрожує міжнародному судноплавству.
https://usm.media/poperedzhennya-dlya-tinovogo-flotu-vislovili-14-krayin-yevropi/

Через війну, логістичні обмеження, а також зупинку підприємств експорт товарів та послуг з України торік скоротився на 3%.
Про це під час виступу на ExportCreditForum повідомив міністр економіки, довкілля та сільського господарства Олексій Соболев, повідомляє Укрінформ.
«Минулий рік був складним. Попри загальне зростання економіки більше ніж на 2%, наш експорт скоротився на 3% — до $40,5 млрд. Це, на жаль, дуже далеко від показників 2021 року. Насамперед на ці показники вплинули логістичні обмеження, обмеження, спричинені війною, у тому числі зупинка підприємств, які стали тепер ближчі до лінії фронту», — сказав міністр.
Він наголосив, що наразі перед українськими виробниками стоїть завдання — активніше просувати продукцію на зовнішніх ринках. Тож фінансові установи мають пропонувати інструменти фінансування і страхування експорту. А держава має надати експортерам необхідне сприяння і відкривати доступ до ринків.
Соболєв додав, що головним пріоритетом має стати нарощування експорту та товарів переробки і продукції з високою доданою вартістю.
«Всі пам’ятають кадри висипаного зерна на польському кордоні або кадри зруйнованої росіянами портової інфраструктури. Це сигнал також про те, що ми маємо навчитися експортувати більшу вартість у меншому обсязі, тому що обмеження існують і будуть існувати. Нам потрібно експортувати не ліс-кругляк, а меблі, не металобрухт, а металовироби і продукцію машинобудування, не сою, ріпак, а олію, шрот і інші товари переробки», — підкреслив він.
Для розвитку експортних спроможностей України уряд розширив повноваження Експортно-кредитного агентства (ЕКА), завдяки чому в 2025 році вдалося підтримати експорт на $40,4 млрд (приблизно на 40% більше, ніж у 2024 році). Але, як зазначив міністр, цього недостатньо. За його словами, наразі триває робота над розвитком та підтримкою з боку держави інструментів, доступних через ЕКА.
https://usm.media/eksport-z-ukrayini-skorotivsya-na-3-cherez-vijnu-obmezhennya-logistiki-ta-zupinku-pidpriyemstv/

У Польщі вважають, що чинні захисні заходи для імпорту української агропродукції є недостатніми, а механізм повернення мит має бути автоматичним.
Про це заявив міністр сільського господарства Польщі Стефан Краєвський, пише Інтерфакс.
За його словами, європейські країни потребують вдосконалення механізмів реагування, зокрема, автоматичного запровадження мит у разі перевищення середніх показників попередніх років під час імпорту чутливих продуктів.
«Це ініціатива Польщі, але підтримана іншими країнами, переважно сусідніми з Україною, а також Австрією. Ми вимагаємо більшого контролю над імпортом з третіх країн. Ми вважаємо, що цей імпорт часто не відповідає стандартам і вимогам, які ставляться перед європейськими фермерами. Це створює нерівну конкуренцію», – заявив Стефан Краєвський під час перерви між засіданням міністрів сільського господарства Європейського Союзу (Agrifish) у Брюсселі.
Міністр сільського господарства додав, що Польща, по-перше, запропонувала посилити перевірки на кордонах, особливо щодо якості та безпеки продукції. По-друге, вимагає від Європейської Комісії регулярного — щомісячного — моніторингу обсягів імпорту та його впливу на внутрішні ринки окремих країн, а не лише ЄС в цілому. По-третє, Польща вважає за необхідне створити спеціальний фінансовий резерв — компенсаційний фонд.
«Фермери, які зазнають збитків через надмірний наплив товарів за угодами про вільну торгівлю, мають отримувати підтримку. Це стосується не лише України, а й майбутніх угод, наприклад, із країнами Меркосур. Ми не можемо допустити, щоб європейське сільське господарство стало жертвою торгівельної лібералізації», — наголосив представник Польщі.
За його словами, багато країн поділяють стурбованість Польщі. Йдеться про країни, які безпосередньо відчувають тиск імпорту агропродукції на ринки зернових, цукру та м’яса птиці.
«Нам потрібні автоматичні механізми реагування: якщо обсяг імпорту певного продукту перевищує середні показники за минулі роки, мита мають повертатися автоматично. Це єдиний спосіб дати фермерам відчуття стабільності», – вважає міністр сільського господарства Польщі.
Також Стефан Краєвський підкреслив, що Польща продовжить тиск на Єврокомісію, щоб необхідні зміни врахували в наступних регламентах.
. https://usm.media/zahisni-zahodi-shhodo-agroimportu-z-ukrayini-nedostatni-ministr-polshhi/

За попередніми оцінками, чистий прибуток портів сягнув 650 млн злотих (≈ +20% до 2024 року).
У 2025 році порти Ґданська, Ґдині, Щецина та Свіноуйсця вийшли на історичні максимуми. Про це повідомляє Gospodrka Morska.
Контейнерообіг зріс на 18% до 3,9 млн TEU, загальна перевалка — до 141 млн т, а уряд оголосив майже 3 млрд злотих на морське господарство у 2026-му (+49,5% р/р).
Зростання забезпечили державні, приватні та кошти ЄС, які дозволили швидко наростити спроможності терміналів і зміцнити роль польських гаваней у міжнародних ланцюгах постачання.
Контейнерний сегмент став драйвером року. У Ґдині обсяги зросли на 5%, у Ґданську — на 23%, у Щецині — на 44%. Разом із контейнерами додали й інші номенклатури: перевалка вантажів у цілому зросла майже на 5 млн т проти 2024-го.
Суттєвий внесок зробив інфраструктурний імпорт енергоресурсів. Так, постачання ЗПГ через термінал у Свіноуйсьці підскочили на 32%, на 10% додали генеральні вантажі, а також інші насипні — зокрема сталь (+9%).
Водночас структура вантажопотоків змінилася. Експорт деревини просів на 44%, зернові — на 17%. Різко скоротилася й роль вугілля: після піку у 2023 році — 19 млн т, у 2024-му перевалка впала до 10,5 млн т, а у 2025-му — до 9,3 млн т.
На тлі рекордних результатів держава збільшує фінансування галузі. У 2026 році на морське господарство передбачено майже 3 млрд злотих, що на 49,5% більше, ніж торік. Це має закріпити тренд зростання в контейнерному, енергетичному та мультимодальному сегментах і підвищити стійкість портів до коливань ринку.
Водночас, як раніше повідомляв USM, деякі польські компанії можуть збанкрутувати через відмову від перевалки українського зерна.
https://usm.media/polski-porti-za-minulij-rik-pobili-rekord-perevalki/

Акції українських агрокомпаній, що торгуються на фондових біржах, за минулий тиждень продемонстрували переважно позитивну динаміку.
За даними Eavex Capital найбільше зростання показали акції «Мілкіленду» та «Астарти», пише Latifundist.
Так, за тиждень акції «Мілкіленду» на Варшавській фондовій біржі подорожчали на 15,6%, а з початку року — на 13,7%. Станом на сьогодні капіталізація компанії становить близько $18 млн.
«Астарта» зросла на 6,6% за тиждень і на 10,7% з початку року. Ринкова капіталізація компанії — близько $342 млн.
Позитивну динаміку також показали ІМК (+6,4% за тиждень, +17,6% з початку року) та «Агротон» (+2,6% за тиждень). Акції МХП, що торгуються в Лондоні, додали 2,2% за тиждень і майже 14% з початку року, ринкова капіталізація — близько $878 млн.
Водночас акції «Кернела» за тиждень знизилися на 0,7%, однак з початку року зберігають зростання на рівні 6,4%. Капіталізація компанії перевищує $1,8 млрд.
https://usm.media/na-birzhah-fiksuyut-pozitivnu-dinamiku-akczij-bilshosti-ukrayinskih-agroholdingiv/