Асоціація портів України УКРПОРТ вітає з Ювілейним днем народження Олексія Михайловича МЯСКОВСЬКОГО, директора ДП «Одеський морський торговельний порт» – підприємства засновника та члена Асоціації портів України «УКРПОРТ».

У лютневому звіті врожай кукурудзи в Україні залишили на рівні 29 млн тонн, але прогноз експорту знизили до 22 млн тонн.
Аналітики USDA оновили баланс кукурудзи на сезон 2025/26 маркетингового року. Про це йдеться у лютневому звіті Міністерства сільського господарства США.
Світове виробництво кукурудзи відомство оцінює у 1 295,91 млн тонн (–0,1 млн тонн до попередньої оцінки). Водночас прогноз світового експорту підвищили до 206,55 млн тонн (+1,44 млн тонн), а кінцеві запаси знизили до 288,98 млн тонн (–1,93 млн тонн).
Для України USDA не змінило прогноз урожаю — 29 млн тонн у 2025/26 МР. Однак оцінку експорту зменшили на 1 млн тонн — до 22 млн тонн, а прогноз кінцевих запасів підвищили до 1,65 млн тонн (+0,8 млн тонн).
Щодо США, виробництво кукурудзи залишили без змін на рівні 432,34 млн тонн. Прогноз експорту підвищили до 83,82 млн тонн (+2,54 млн тонн), а кінцеві запаси, навпаки, знизили — з 56,56 млн тонн до 54,02 млн тонн.
Серед ключових експортерів кукурудзи у 2025/26 МР USDA зберіг попередні оцінки для Аргентини (53 млн тонн врожай / 37 млн тонн експорт / 5,89 млн тонн запаси), Бразилії (131 / 43 / 3,68), Росії (14,5 / 3 / 1,06). Для ПАР прогноз запасів незначно підвищили до 2,04 млн тонн (плюс 0,03), при незмінних врожаї (16,5 млн тонн) та експорті (2 млн тонн).
Китайський врожай кукурудзи USDA оцінює у 301,24 млн тонн, імпорт — 8 млн тонн, кінцеві запаси — 180,15 млн тонн.
Також нещодавно USM писав, що експорт борошна з України у поточному сезоні може скоротитися на 2,6%.
https://usm.media/usda-zmenshiv-prognoz-eksportu-ukrayinskoyi-kukurudzi-na-2025-26-mr/

Обсяги експорту агропродукції зменшились на 20% від максимальних показників — частково через обстріли, частково через затримку збирання внаслідок погодних умов.
Про це розповів заступник міністра економіки, довкілля та сільського господарства Тарас Висоцький в інтерв’ю БізнесЦензор.
За його словами, обстріли портової інфраструктури безумовно впливають на експорт, але критичного зупинення немає – робота триває.
«Сьогодні середньомісячний експорт основних зернових, олійних і продуктів переробки становить понад 4 млн тонн. Для порівняння: у пікові періоди під час повномасштабної війни ми виходили майже на 5 млн тонн щомісяця. Тобто зараз обсяги приблизно на 20% менші від тих максимальних показників. Частково це пов’язано саме з обстрілами та ризиками для судноплавства. Водночас не лише безпековий фактор вплинув на динаміку», — зазначив заступник міністра.
Тарас Висоцький додав, що цьогоріч також була затримка зі збиранням пізніх культур через погодні умови. Станом на кінець вересня обмолотили лише близько 5% площ під кукурудзою, що суттєво менше за середньорічні темпи. Висока вологість зерна вимагала додаткового сушіння, що сповільнило відвантаження і збільшило витрати.
«У результаті логістика працювала з перевантаженням: у портах одночасно накопичувалися пшениця, соняшникова олія і кукурудза, залізничні маршрути були максимально завантажені. Частині експортерів довелося переорієнтовувати потоки на альтернативні маршрути. Тобто скорочення експорту – це поєднання безпекових ризиків і об’єктивних виробничих факторів, а не один чинник», — підкреслює він.
Зокрема за останні тижні приблизно на 20% знизилися темпи укладання контрактів і відвантажень. Як зазначає Тарас Висоцький, обстріли портів впливають на поведінку контрагентів, але про зупинку торгівлі не йдеться.
«Це реакція на підвищені ризики, зокрема для портової інфраструктури та судноплавства. Водночас критичного згортання активності немає. Більшість міжнародних партнерів уже працюють з урахуванням воєнних ризиків. Бізнес адаптувався до умов війни: коригуються графіки поставок, збільшується вартість страхування, закладаються додаткові витрати у контракти. Тобто ризики враховуються, але ринок продовжує функціонувати. Українське зерно та олія залишаються затребуваними і довгострокові контракти зберігаються», — розповів заступник міністра економіки.
Нагадаємо, у січні Україна експортувала 5 млн тонн продукції АПК: 3,4 млн тонн зернових культур, 351,7 тис. тонн олійних культур і 479,7 тис. тонн рослинних олій.
https://usm.media/na-dinamiku-agroeksportu-vplinuli-ne-lishe-obstrili-ukrayinskih-portiv-taras-visoczkij/

Найбільшим фактором, що стримує потенційних інвесторів від купівлі «Одеського припортового заводу», залишаються воєнні ризики.
У найближчі шість місяців планують виставити на продаж щонайменше чотири об’єкти, серед яких і Одеський припортовий завод (ОПЗ), заявив новий голова ФДМУ Дмитро Наталуха в інтервʼю Forbes.
За його словами, навіть боргові зобов’язання перед Дмитром Фірташем в розмірі близько $193 млн лякають інвесторів менше, ніж розташування заводу в Одеській області, яка перебуває під постійною загрозою обстрілів. Додатковими стримуючими факторами є окремі екологічні питання з потенційними ризиками.
Водночас обговорюється й варіант відкласти продаж до стабілізації безпекової ситуації. Однак, за словами голови фонду, така логіка також містить ризики.
Голова ФДМУ вважає, що активи на кшталт ОПЗ чи Миколаївського глиноземного самі собою мають умовну цінність. Вони замислювалися як частина виробничого ланцюжка Радянського Союзу.
«Тому продаж ОПЗ для відновлення виробництва добрив – це питання, хто може дозволити собі платити високу ціну за газ або транспортування газу. І в складі якої групи цей актив можна розвивати і капіталізувати», — наголосив посадовець.
Зокрема Дмитро Наталуха зазначив, що подібні підприємства потребують стратегічного інвестора.
«І питання в тому, хто може дозволити собі не надто зважати на воєнні ризики. Хто своїм прапором, громадянством може гарантувати безпеку активу. Як приклад — США та Індія», — поділився голова Фонду держмайна.
Нагадаємо, у серпні 2025 року Кабмін затвердив приватизацію ОПЗ із початковою ціною 4,5 млрд грн (близько $108 млн). Це була четверта спроба продати актив.
Того ж місяця Одеський припортовий завод призупинив перевалку зерна через російський обстріл. Вже на початку вересня стало відомо, що завод працює над відновлення перевалки.
https://usm.media/potenczijnih-pokupcziv-odeskogo-priportovogo-zavodu-lyakayut-voyenni-riziki-fond-derzhmajna/