Мінрозвитку ініціює скасування спеціальної економічної зони «Рені», яка мала діяти на території порту до 2030 року.
Відповідний законопроєкт «Про визнання таким, що втратив чинність, Закону України «Про спеціальну економічну зону «Рені» опублікували на сайті міністерства.
У пояснювальній записці йдеться, що документ розробили, щоб усунути суперечності в правовому полі, які виникли через втрату чинності Закону України від 13 жовтня 1992 р. № 2673-XII «Про загальні засади створення і функціонування спеціальних (вільних) економічних зон».
Так, СЕЗ «Рені», яку створювали на строк 30 років на території міста Рені загальною площею 94,36 гектара в межах земельної ділянки і яку надали у користування ДП «Ренійський морський торговельний порт», запроваджувала особливий правовий, податковий та митний порядок діяльності суб’єктів господарської діяльності. Пільговий режим оподаткування для СЕЗ «Рені» повністю скасували ще у 2005 році.
Через це виникла ситуація, коли в СЕЗ «Рені» здійснюється господарська діяльність без пільг, які запроваджувалися законом, але з установленими обмеженнями, зокрема щодо порядку землекористування.
«Станом на 2025 рік більшість СЕЗ, які створювалися в Україні наприкінці 1990-х – початку 2000-х років (11 СЕЗ), наразі ліквідовано, або термін, на який вони створювалися, закінчився. Як приклад можна навести СЕЗ «Порт Крим» (не діє на підставі Закону України від 12 серпня 2014 р. № 1636-VII), «Азов» і «Донецьк» (не діє на підставі Закону України від 24 грудня 1998 р. № 356-XIV та Закону № 2389), «Славутич» і «Яворів» (створені до 01 січня 2020 р.), «Інтерпорт Ковель» (створена до 2020 р.), «Курортополіс Трускавець» (створена до 2019 р.), «Порто-франко» (створена до травня 2025 р.). Винятком є лише 3 СЕЗ, а саме: «Закарпаття» (створена до 2031 р.), «Рені» і «Миколаїв» (створені до 2030 р.)», — йдеться в документі.
У Мінрозвитку наголосили, що прийняття акта також сприятиме запровадженню комплексного підходу до вирішення проблем регіонального розвитку.
«Зокрема усуне законодавчі обмеження діяльності суб’єктів господарювання та полегшить інвестиційну діяльність у Дунайському регіоні», – підкреслили у міністрестві.
https://usm.media/speczialnu-ekonomichnu-zonu-na-teritoriyi-portu-reni-planuyut-skasuvati/

У Чорноморській філії ДП «АМПУ» відбулася робоча зустріч із делегацією Всесвітньої продовольчої програми ООН в Україні.
Про це повідомили у Адміністрації порту Чорноморськ.
Представники програми ООН ознайомилися з операційною діяльністю, технологічними процесами експорту зернових вантажів і безпековими рішеннями, які дозволяють порту стабільно працювати навіть в умовах війни.
Представник та директор Офісу ВПП ООН в Україні Річард Рейган підкреслив стратегічну роль українських портів у забезпеченні глобальної продовольчої безпеки.
«Україна продовжує відігравати роль світового гаранта продовольчої стабільності. Чорноморськ є критично важливою ланкою в нашому ланцюгу постачання. Ми бачимо професійну роботу, яка дозволяє оперативно доставляти допомогу країнам, що найбільше її потребують. Наша співпраця — приклад того, як логістика рятує життя», — прокоментував він.
Начальник Адміністрації морського порту Чорноморськ Олексій Маляренко зазначив, що підприємство продовжує стабільну роботу попри постійні безпекові виклики. Порт працює, попри дронові та ракетні атаки, а також пошкодження портової та енергетичної інфраструктури.
https://usm.media/delegacziya-vsesvitnoyi-prodovolchoyi-programi-oon-vidvidala-port-chornomorska/

Аграрні об’єднання України закликали уряд відкрити імпорт вапняково-аміачної селітри через морські порти, оскільки її дефіцит може призвести до скорочення врожаю.
Про це повідомляє Всеукраїнська аграрна рада (ВАР).
Представники ВАР та Українського клубу аграрного бізнесу (УКАБ) у зверненні до Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України заявили про різке загострення ситуації із забезпеченням аграріїв азотними добривами напередодні весняної посівної та закликали терміново дозволити імпорт вапняково-аміачної селітри через морські порти.
Аграрії зазначили, що через чинну заборону та одночасне падіння внутрішнього виробництва, ринок уже зіткнувся з дефіцитом. Станом на лютий 2026 року нестача селітри оцінюється у 100–170 тис. тонн. Виробництво аміачної селітри в Україні скоротилося майже вдвічі — з 1,99 млн тонн у 2024–2025 роках до 1,016 млн тонн у сезоні 2025–2026 через атаки на інфраструктуру та перебої з електропостачанням.
На думку фахівців, наслідки можуть бути системними для всієї економіки, а скорочення загального врожаю через нестачу азоту може сягнути 20%. При цьому приблизно на половині ґрунтів аміачну селітру можливо замінити вапняково-аміачною, однак наразі аграрії фактично позбавлені доступу до неї.
Водночас асоціації наголошують, що віднесення вапняково-аміачної селітри до вибухонебезпечних вантажів не має належного обґрунтування. Аграрії підтримали необхідність безпекових заходів в умовах війни, однак пропонують запровадити контрольований імпорт із чіткими параметрами. Зокрема, дозволити ввезення через дунайські порти за наявності паспорта безпеки для продукції з вмістом аміачної селітри до 80% (масова частка азоту – до 27,52%), а через чорноморські порти – до 70% (масова частка азоту – до 24,08%).
«Оперативне рішення є критично важливим перед весняною посівною, адже від доступності азотних добрив залежить не лише врожай, а й стабільність агроекспорту та продовольча безпека України», — резюмували у ВАР.
https://usm.media/agrariyi-zaklikali-vidkriti-import-selitri-cherez-ukrayinski-porti/

Показник українського агроекспорту менший, ніж у 2024-му, однак залишається третім найвищим за час незалежності.
Про це повідомив заступник директора Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки» Микола Пугачов, пише Latifundist.
У 2025 році агропродукція сформувала 56% загального експорту України і зберегла перше місце в структурі постачань за кордон. Хоча частка агроекспорту знизилася порівняно з 2024 роком (тоді було 60%), нинішній результат називають третім найвищим за час незалежності України.
Загальний обсяг зовнішньої торгівлі агропродукцією у 2025 році оцінюють у $31,83 млрд — це на 3% менше, ніж роком раніше. При цьому експорт скоротився на 9% — до $22,71 млрд, а імпорт зріс на 13% — до $9,12 млрд.
Однією з ключових причин падіння експортної виручки стало зменшення поставок до Євросоюзу. Протягом року умови торгівлі з ЄС кілька разів змінювалися, а нові правила, які діятимуть до 2028 року, затвердили лише наприкінці 2025-го.
Водночас у структурі агроекспорту посилилася роль продукції з доданою вартістю. Йдеться про готові харчові продукти, борошно, молочну продукцію, крохмаль та інші товари переробки. У 2025 році їх експорт приніс $4,4 млрд, а частка такої продукції становила майже 20% аграрного експорту.
На динаміку торгівлі також вплинули російські атаки на портову інфраструктуру Одещини та Дунайського регіону, які посилилися наприкінці року й ускладнили експорт як сировини, так і перероблених товарів.
Також напередодні USM інформував, що аграрії закликали відкрити імпорт селітри через українські порти.
https://usm.media/agroprodukcija-zabezpeczyla-56-eksportu-ukrajiny-w-2025-roci-popry-znyrzsennia-czastky/

Ключовими драйверами стали експорт із Південної Америки, соя та пшениця — і це вже підтримує фрахтові індекси.
Морська торгівля сільськогосподарською продукцією у 2025 році досягла нового рекорду — 716,5 млн тонн. Про це пише Splash із посиланням на Ursa Shipbrokers.
Підрахунок базується на датах завантаження і охоплює всі вантажі та типи балкерів. Порівняно з 2024 роком (711,5 млн тонн) зростання становило 1%, або близько 5 млн тонн.
Хоча приріст був відносно скромним, його вистачило, щоб зафіксувати новий максимум і продовжити тенденцію останнього десятиліття, коли річні спади траплялися лише двічі — у 2018 та 2022 роках.
У першій половині 2025-го агроперевезення морем скоротилися приблизно на 6% р/р. Однак у другій половині відбулося різке відновлення: обсяги зросли на 7% р/р і на 8% відносно перших шести місяців року. Це допомогло стабілізувати ситуацію на фрахтовому ринку після середини року — насамперед у сегментах Supramax і Panamax.
Імпульс зберігся на початку 2026 року. У січні обсяги завантаження становили 57,1 млн тонн — це +8% р/р і найсильніший січневий показник майже за десятиліття. Лідерами стали східне узбережжя Південної Америки (+22% р/р) та Мексиканська затока США (+26% р/р).
Водночас за перші шість тижнів 2026 року поставки зерна навалом зросли на 15% р/р — на тлі +30% по експорту соєвих бобів та +17% по пшениці.
У BIMCO пов’язують це з рекордними врожаями Південної півкулі та чинниками торгівлі: очікується, що виробництво сої в Бразилії цього сезону може сягнути 180 млн тонн (близько 42% світового виробництва), а врожаї пшениці в Аргентині та Австралії зросли.
Аналітики BIMCO очікують, що світові постачання зерна у 2026 році загалом можуть зрости на 5–6%, але багато залежатиме від результатів урожаю в Північній півкулі та тенденцій виробництва кукурудзи в Бразилії.
Напередодні USM повідомляв, що агропродукція забезпечила 56% експорту України у 2025 році, попри зниження частки.
https://usm.media/bimco-prognozuje-zrostannia-svitovyx-postavok-zerna-morem/