Обмеження запровадили на всій протяжності М-15 через крижаний дощ, сильний вітер та ожеледицю. Для легкових авто рух залишиться відкритим.
На автодорозі М-15 Одеса—Рені 18 лютого запровадили тимчасові обмеження руху для частини транспорту через погіршення погодних умов. Про це повідомило Державне агентство відновлення та розвитку інфраструктури.
У відомстві зазначили, що обмеження мають превентивний характер і запроваджуються для уникнення ДТП та підвищення безпеки водіїв. Для легкового транспорту рух трасою залишиться без обмежень.
Також повідомляється, що цього тижня в Україні чергуватимуться дні з опадами та посиленням вітру й більш спокійні періоди без опадів.
Нагадаємо, наприкінці минулого місяця морози вже затримали постачання пшениці в українські порти.
https://usm.media/na-trasi-odesa-reni-obmezhili-ruh-cherez-negodu/

У Стокгольмі сторони підписали угоду про створення спеціального фонду підтримки Міжнародного транспортного форуму.
Литва, Швеція, Канада та Україна підписали угоду про створення спеціального фонду підтримки Міжнародного транспортного форуму (МТФ) для відновлення української транспортної інфраструктури, пише Delfi.
У литовському Міністерстві комунікацій та транспорту зазначили, що фонд передбачає фінансову та аналітичну підтримку для покриття нагальних потреб України у сфері цивільного транспорту. Йдеться про порти, залізниці, дороги, авіацію, міську мобільність та логістику.
Очільник литовського відомства Юрас Тамінскас заявив, що країна й надалі залучатиметься до відбудови транспортного сектору України, надаючи досвід і знання.
«Спільними зусиллями ми можемо не тільки робити свій внесок у відновлення зруйнованої дорожньої та залізничної інфраструктури, але й допомогти створити надійні та стійкі транспортні зв’язки з Україною», — наголосив посадовець.
Координацію роботи фонду забезпечуватиме CIG4U (Common Interest Group for Transport in Ukraine) — група, що допомагає країнам обмінюватися інформацією про актуальні потреби української транспортної системи та просуває ініціативи з відновлення довгострокових транспортних зв’язків.
За пропозицією Литви, виконавчі функції фонду має взяти на себе литовське Центральне агентство з управління проєктами (ЦАУП).
Перші заплановані проєкти включають встановлення автоматизованих систем зважування транспорту на українських прикордонних пунктах, реконструкцію електричних підстанцій та ініціативи, спрямовані на підвищення стійкості та захист критично важливої транспортної інфраструктури.
Підтримку України планують надавати у співпраці зі Світовим банком, Європейським інвестиційним банком та іншими міжнародними фінансовими інститутами.
Як нещодавно заявляв міністр розвитку громад та територій України Олексій Кулеба, понад 680 об’єктів портової інфраструктури України знищені чи пошкоджені.
https://usm.media/lytva-szvecija-ta-kanada-zapuskajutj-fond-dlia-vidnowlennia-portiw-i-transportnoji-infrastruktury-ukrajiny/

До команди «Нібулону» на посаді керівника з розвитку стратегічних напрямів бізнесу приєднався Віталій Єфімов.
Єфімов — управлінець із понад 20-річним досвідом роботи на керівних посадах у міжнародних та українських компаніях секторів FMCG та агробізнесу, повідомили в «Нібулоні».
Професійний шлях розпочав у компанії British American Tobacco, де сформував експертизу в системному управлінні, розвитку продажів та побудові ефективних бізнес-процесів.
Протягом останніх десяти років Єфімов спеціалізується на аграрному напрямі. Обіймав керівні посади в компаніях «Агроцентр Єврохім Україна», «Украгроком», «Полімер Трейдінг» та інших, де відповідав за закупівлю, продажі та розвиток дистрибуційних напрямів.
У «Нібулоні» Віталій Єфімов відповідатиме за стратегічний розвиток нових напрямів бізнесу: формування довгострокової стратегії із відповідальністю за фінансовий результат, організацію ланцюжків постачання, оптимізацію логістичних процесів із побудовою повної системи реалізації тощо.
https://usm.media/u-nibuloni-priznachili-novogo-kerivnika-z-rozvitku-strategichnih-napryamiv-biznesu/

Показник українського агроекспорту менший, ніж у 2024-му, однак залишається третім найвищим за час незалежності.
Про це повідомив заступник директора Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки» Микола Пугачов, пише Latifundist.
У 2025 році агропродукція сформувала 56% загального експорту України і зберегла перше місце в структурі постачань за кордон. Хоча частка агроекспорту знизилася порівняно з 2024 роком (тоді було 60%), нинішній результат називають третім найвищим за час незалежності України.
Загальний обсяг зовнішньої торгівлі агропродукцією у 2025 році оцінюють у $31,83 млрд — це на 3% менше, ніж роком раніше. При цьому експорт скоротився на 9% — до $22,71 млрд, а імпорт зріс на 13% — до $9,12 млрд.
Однією з ключових причин падіння експортної виручки стало зменшення поставок до Євросоюзу. Протягом року умови торгівлі з ЄС кілька разів змінювалися, а нові правила, які діятимуть до 2028 року, затвердили лише наприкінці 2025-го.
Водночас у структурі агроекспорту посилилася роль продукції з доданою вартістю. Йдеться про готові харчові продукти, борошно, молочну продукцію, крохмаль та інші товари переробки. У 2025 році їх експорт приніс $4,4 млрд, а частка такої продукції становила майже 20% аграрного експорту.
На динаміку торгівлі також вплинули російські атаки на портову інфраструктуру Одещини та Дунайського регіону, які посилилися наприкінці року й ускладнили експорт як сировини, так і перероблених товарів.
https://usm.media/agroprodukcija-zabezpeczyla-56-eksportu-ukrajiny-w-2025-roci-popry-znyrzsennia-czastky/

Ключовими драйверами стали експорт із Південної Америки, соя та пшениця — і це вже підтримує фрахтові індекси.
Морська торгівля сільськогосподарською продукцією у 2025 році досягла нового рекорду — 716,5 млн тонн. Про це пише Splash із посиланням на Ursa Shipbrokers.
Підрахунок базується на датах завантаження і охоплює всі вантажі та типи балкерів. Порівняно з 2024 роком (711,5 млн тонн) зростання становило 1%, або близько 5 млн тонн.
Хоча приріст був відносно скромним, його вистачило, щоб зафіксувати новий максимум і продовжити тенденцію останнього десятиліття, коли річні спади траплялися лише двічі — у 2018 та 2022 роках.
У першій половині 2025-го агроперевезення морем скоротилися приблизно на 6% р/р. Однак у другій половині відбулося різке відновлення: обсяги зросли на 7% р/р і на 8% відносно перших шести місяців року. Це допомогло стабілізувати ситуацію на фрахтовому ринку після середини року — насамперед у сегментах Supramax і Panamax.
Імпульс зберігся на початку 2026 року. У січні обсяги завантаження становили 57,1 млн тонн — це +8% р/р і найсильніший січневий показник майже за десятиліття. Лідерами стали східне узбережжя Південної Америки (+22% р/р) та Мексиканська затока США (+26% р/р).
Водночас за перші шість тижнів 2026 року поставки зерна навалом зросли на 15% р/р — на тлі +30% по експорту соєвих бобів та +17% по пшениці.
У BIMCO пов’язують це з рекордними врожаями Південної півкулі та чинниками торгівлі: очікується, що виробництво сої в Бразилії цього сезону може сягнути 180 млн тонн (близько 42% світового виробництва), а врожаї пшениці в Аргентині та Австралії зросли.
Аналітики BIMCO очікують, що світові постачання зерна у 2026 році загалом можуть зрости на 5–6%, але багато залежатиме від результатів урожаю в Північній півкулі та тенденцій виробництва кукурудзи в Бразилії.
https://usm.media/bimco-prognozuje-zrostannia-svitovyx-postavok-zerna-morem/