Загалом у січні танкери «тіньового флоту» вивезли з РФ 14,3 млн тонн нафти — на 1,41 млн тонн менше, порівняно з попереднім місяцем.
На початку року кількість активних танкерів «тіньового флоту» РФ зменшилася на 9 одиниць, повідомила Служба зовнішньої розвідки.
У січні 2026 року зафіксовано 138 танкерів, які використовувалися для експорту нафти й нафтопродуктів. Із них — 117 суден із ядра «тіньового флоту», проти 96 з них уже запроваджені санкції. Водночас привернули увагу чотири нові судна, що раніше не потрапляли в поле зору.
У січні танкери здійснили 18 STS-операцій переважно в акваторіях Японського (Находка) та Південно-Китайського (Гонконг) морів, поблизу берегів Малайзії (EOPL) із подальшою доставкою російської нафти до Китаю.
Найбільше рейсів у січні (51) підсанкційні танкери здійснили до Китаю (4,99 млн тонн) — на 0,398 млн тонн більше, порівняно з попереднім місяцем. Водночас обсяги нафти, доставленої до Індії, зменшилися на 2,27 млн тонн — до 3,22 млн тонн (29 рейсів).
До Туреччини у січні підсанкційні танкери здійснили вісім рейсів (0,904 млн тонн), до Сирії та Грузії — чотири рейси (0,391 млн тонн). Також за перший місяць 2026 року танкери «тіньового флоту» здійснили 45 рейсів до невстановлених країн та перекачали 4,81 млн тонн російської нафти — на 0,25 млн тонн більше, порівняно з груднем 2025 року.
Найбільша кількість рейсів та обсягів експортованої нафти й нафтопродуктів припадають на порти РФ Балтійського моря та Далекого Сходу. Зокрема:
• в Балтійському морі за січень поточного року виконано 59 рейсів загальним обсягом 6,24 млн тонн;
• Далекий Схід — 50 рейсів загальним обсягом 4,81 млн тонн;
• Чорне море — 13 рейсів загальним обсягом 1,48 млн тонн;
• Північ РФ — 15 рейсів загальним обсягом 1,77 млн тонн.
https://usm.media/rozvidka-kitaj-zbilshiv-import-rosijskoyi-nafti-tinovim-flotom-indiya-zmenshila/

Вітаємо підписання Угоди про створення Фонду підтримки транспорту України у Стокгольмі в межах Четвертого Діалогу високого рівня Міжнародного транспортного форуму.
Для портової спільноти України це важливий сигнал.
Морські та річкові порти зазнали значних руйнувань і системного тиску протягом усіх років повномасштабної війни. Водночас саме порти забезпечують експорт, валютні надходження та логістичну стійкість держави.
Для нас принципово важливо, щоб у межах Фонду:
▪ були чітко визначені портові пріоритети
▪ враховані реальні потреби кожного порту
▪ формування проєктів відбувалося із залученням професійної портової спільноти
Важливо, що Швеція планує реалізувати перший пілотний проєкт у межах Фонду. У членів Асоціації «Укрпорт» вже є конкретні пропозиції, які можуть бути предметно розглянуті в цьому контексті.
Асоціація «Укрпорт» готова долучитися до формування портового компоненту Фонду та забезпечити експертну участь у визначенні інвестиційних напрямів.
Ми представляємо порти та людей, які працюють на місцях.
І саме їхній голос має бути почутий.
🇬🇧 Ukraine Transport Support Fund
We welcome the signing of the agreement establishing the Ukraine Transport Support Fund in Stockholm within the framework of the 4th High-Level Dialogue of the International Transport Forum.
For Ukraine’s port community, this is a significant development.
Seaports and river ports have faced substantial damage and continuous pressure throughout the war. At the same time, they remain critical for exports, foreign currency revenues and national logistics resilience.
It is essential that within the Fund:
▪ port priorities are clearly defined
▪ the real needs of each port are properly assessed
▪ the project pipeline is shaped with the involvement of the professional port community.It is particularly important that Sweden plans to implement the first pilot project under the Fund. Members of Ukrport already have concrete proposals that could be considered within this framework.
Ukrport stands ready to contribute to the development of the Fund’s port component and provide professional expertise in defining investment priorities.
We represent the ports — and the people working on the ground.

Мінрозвитку ініціює скасування спеціальної економічної зони «Рені», яка мала діяти на території порту до 2030 року.
Відповідний законопроєкт «Про визнання таким, що втратив чинність, Закону України «Про спеціальну економічну зону «Рені» опублікували на сайті міністерства.
У пояснювальній записці йдеться, що документ розробили, щоб усунути суперечності в правовому полі, які виникли через втрату чинності Закону України від 13 жовтня 1992 р. № 2673-XII «Про загальні засади створення і функціонування спеціальних (вільних) економічних зон».
Так, СЕЗ «Рені», яку створювали на строк 30 років на території міста Рені загальною площею 94,36 гектара в межах земельної ділянки і яку надали у користування ДП «Ренійський морський торговельний порт», запроваджувала особливий правовий, податковий та митний порядок діяльності суб’єктів господарської діяльності. Пільговий режим оподаткування для СЕЗ «Рені» повністю скасували ще у 2005 році.
Через це виникла ситуація, коли в СЕЗ «Рені» здійснюється господарська діяльність без пільг, які запроваджувалися законом, але з установленими обмеженнями, зокрема щодо порядку землекористування.
«Станом на 2025 рік більшість СЕЗ, які створювалися в Україні наприкінці 1990-х – початку 2000-х років (11 СЕЗ), наразі ліквідовано, або термін, на який вони створювалися, закінчився. Як приклад можна навести СЕЗ «Порт Крим» (не діє на підставі Закону України від 12 серпня 2014 р. № 1636-VII), «Азов» і «Донецьк» (не діє на підставі Закону України від 24 грудня 1998 р. № 356-XIV та Закону № 2389), «Славутич» і «Яворів» (створені до 01 січня 2020 р.), «Інтерпорт Ковель» (створена до 2020 р.), «Курортополіс Трускавець» (створена до 2019 р.), «Порто-франко» (створена до травня 2025 р.). Винятком є лише 3 СЕЗ, а саме: «Закарпаття» (створена до 2031 р.), «Рені» і «Миколаїв» (створені до 2030 р.)», — йдеться в документі.
У Мінрозвитку наголосили, що прийняття акта також сприятиме запровадженню комплексного підходу до вирішення проблем регіонального розвитку.
«Зокрема усуне законодавчі обмеження діяльності суб’єктів господарювання та полегшить інвестиційну діяльність у Дунайському регіоні», – підкреслили у міністрестві.
https://usm.media/speczialnu-ekonomichnu-zonu-na-teritoriyi-portu-reni-planuyut-skasuvati/

У Чорноморській філії ДП «АМПУ» відбулася робоча зустріч із делегацією Всесвітньої продовольчої програми ООН в Україні.
Про це повідомили у Адміністрації порту Чорноморськ.
Представники програми ООН ознайомилися з операційною діяльністю, технологічними процесами експорту зернових вантажів і безпековими рішеннями, які дозволяють порту стабільно працювати навіть в умовах війни.
Представник та директор Офісу ВПП ООН в Україні Річард Рейган підкреслив стратегічну роль українських портів у забезпеченні глобальної продовольчої безпеки.
«Україна продовжує відігравати роль світового гаранта продовольчої стабільності. Чорноморськ є критично важливою ланкою в нашому ланцюгу постачання. Ми бачимо професійну роботу, яка дозволяє оперативно доставляти допомогу країнам, що найбільше її потребують. Наша співпраця — приклад того, як логістика рятує життя», — прокоментував він.
Начальник Адміністрації морського порту Чорноморськ Олексій Маляренко зазначив, що підприємство продовжує стабільну роботу попри постійні безпекові виклики. Порт працює, попри дронові та ракетні атаки, а також пошкодження портової та енергетичної інфраструктури.
https://usm.media/delegacziya-vsesvitnoyi-prodovolchoyi-programi-oon-vidvidala-port-chornomorska/

Аграрні об’єднання України закликали уряд відкрити імпорт вапняково-аміачної селітри через морські порти, оскільки її дефіцит може призвести до скорочення врожаю.
Про це повідомляє Всеукраїнська аграрна рада (ВАР).
Представники ВАР та Українського клубу аграрного бізнесу (УКАБ) у зверненні до Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України заявили про різке загострення ситуації із забезпеченням аграріїв азотними добривами напередодні весняної посівної та закликали терміново дозволити імпорт вапняково-аміачної селітри через морські порти.
Аграрії зазначили, що через чинну заборону та одночасне падіння внутрішнього виробництва, ринок уже зіткнувся з дефіцитом. Станом на лютий 2026 року нестача селітри оцінюється у 100–170 тис. тонн. Виробництво аміачної селітри в Україні скоротилося майже вдвічі — з 1,99 млн тонн у 2024–2025 роках до 1,016 млн тонн у сезоні 2025–2026 через атаки на інфраструктуру та перебої з електропостачанням.
На думку фахівців, наслідки можуть бути системними для всієї економіки, а скорочення загального врожаю через нестачу азоту може сягнути 20%. При цьому приблизно на половині ґрунтів аміачну селітру можливо замінити вапняково-аміачною, однак наразі аграрії фактично позбавлені доступу до неї.
Водночас асоціації наголошують, що віднесення вапняково-аміачної селітри до вибухонебезпечних вантажів не має належного обґрунтування. Аграрії підтримали необхідність безпекових заходів в умовах війни, однак пропонують запровадити контрольований імпорт із чіткими параметрами. Зокрема, дозволити ввезення через дунайські порти за наявності паспорта безпеки для продукції з вмістом аміачної селітри до 80% (масова частка азоту – до 27,52%), а через чорноморські порти – до 70% (масова частка азоту – до 24,08%).
«Оперативне рішення є критично важливим перед весняною посівною, адже від доступності азотних добрив залежить не лише врожай, а й стабільність агроекспорту та продовольча безпека України», — резюмували у ВАР.
https://usm.media/agrariyi-zaklikali-vidkriti-import-selitri-cherez-ukrayinski-porti/