Із 17 по 18 квітня 2026 року в Антальї (Туреччина) проходив П’ятий Анталійський дипломатичний форум (ADF2026) під патронатом президента Туреччини Реджепа Таїпа Ердогана. Захід зібрав понад 5 000 гостей із понад 150 країн, зокрема 20 глав держав та 60 міністрів.
Головна тема форуму — «Проєктування завтрашнього дня, управління невизначеністю». Україну представляли міністр закордонних справ Andrij Sybiha Андрій Сибіга, делегація кримськотатарського народу та громадські об’єднання.
Окрему увагу під час дискусій було приділено регіональній безпеці. Спікери наголошували, що Чорне море є спільним простором, який об’єднує багато країн, що безпосередньо впливають на морську політику регіону, і Україна відіграє в цьому процесі одну з ключових ролей.
У межах форуму було проведено понад 40 сесій. Юрій ДИМЧОГЛО, як голова «Асоціації гагаузьких товариств України», засновник поромної переправи Орлівка (Одеська область) — Ісакча (Румунія) та член Асоціації портів України «Укрпорт», взяв активну участь у дискусіях з регіональних та економічних питань, відстоюючи інтереси української морської галузі.

Antalya Diplomasi Forumu
Міністерство закордонних справ України / MFA of Ukraine
Всеукраїнська громадська організація “Союз гагаузів України”
Асоціація Укрпорт
Yuriy Dimchoglo
Прес-служба Асоціації портів України «Укрпорт»

Команда цифрової трансформації Адміністрації судноплавства провела зустріч з делегацією Естонського центру міжнародного розвитку (ESTDEV).
Про це повідомив заступник голови Адміністрації судноплавства з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Сергій Максимов.
«Під час зустрічі обговорили хід реалізації ініціативи щодо розвитку інформаційно-комунікаційної системи суден в Україні та визначили подальші кроки співпраці», — наголосив Сергій Максимов.
Зокрема делегація ESTDEV повідомила, що наближається до завершення конкурс з визначення переможця, який реалізовуватиме цей проєкт для Адміністрації судноплавства. Очікується, що переможця оголосять найближчими днями.
Він також зазначив, що співпраця з ESTDEV є частиною системної роботи з модернізації морської цифрової інфраструктури за підтримки міжнародних партнерів.
Нагадаємо, у червні 2025 року Україна та Естонія домовились про співпрацю над ІТ-рішеннями для морського сектору
https://usm.media/administracziya-sudnoplavstva-provela-zustrich-shhodo-czifrovogo-rozvitku-morskoyi-galuzi

Супутникові знімки Sentinel-1 вказують на появу нафтової плями в районі Керченської протоки ще 7 квітня.
На узбережжі російської Анапи, поблизу Витязєво, зафіксовано масштабний розлив нафтопродуктів. Про це повідомляє керівник Центру вивчення окупації Петро Андрющенко з посилання на дані супутникового моніторингу Sentinel-1.
Перші ознаки забруднення виявили на радіолокаційному знімку від 7 квітня. Порівняння з даними за 6 квітня показує, що розлив, імовірно, стався в нічний або ранковий період 7 квітня. За попередніми оцінками, обсяг розливу перевищує 300 тонн.

У момент фіксації плями в районі координат 44°51’20” пн. ш., 36°42’17” сх. д. перебував танкер Sofia (IMO 9211999) під російським прапором. Саме це судно розглядається як основний кандидат на джерело забруднення.
Російський танкер Sofia пов’язують із так званим тіньовим флотом, який використовують росіяни для обходу санкцій.
https://usm.media/bilia-anapy-zafiksuvaly-rozlyw-ponad-300-tonn-naftoproduktiw-pid-pidozroju-tanker-tiniovoho

Зниження цін у портах відбувається на тлі слабкого попиту з боку експортерів і високої конкуренції на ключових експортних напрямках.
Поточний тиждень на ринку фуражного ячменю в українських портах характеризується зниженням цін, попри обмежену пропозицію зернової з боку аграріїв. Про це пише «АПК-Інформ».
Основним чинником тиску на ціни залишається стриманий попит експортерів, які в окремих випадках призупиняють закупівлі ячменю врожаю-2025 та зосереджуються на оцінці перспектив нового врожаю в Північній півкулі.
Водночас виробники не поспішають знижувати ціни пропозиції, очікуючи на можливе покращення ринкової кон’юнктури.
Додатковий тиск створює і ситуація на зовнішніх ринках. Хоча Китай залишається досить активним покупцем українського ячменю, висока конкуренція в цьому напрямку стримує зростання цін.
У результаті в портах Великої Одеси ціни попиту знизилися на 2–6 $/т (до 210–220 $/т CPT-порт), а в дунайських портах падіння становило 2–4 $/т (до 210–218 $/т CPT-порт).
https://usm.media/w-portax-ukrajiny-deszewszaje-furarzsnyj-jaczminj-popry-obmerzsenu-propozyciju/

Фінансові показники українського агровиробництва демонструють суттєве номінальне зростання за підсумками 2025 року.
Про це повідомляє центр досліджень продовольства та землекористування при Київській Школі Економіки KSE Agrocenter.
Так, фінансовий результат до оподаткування вибірки з понад 35 тисяч агрокомпаній досяг 223 млрд грн, збільшившись на 38,5 млрд грн (+21% до показника 2024 року).
Водночас аналіз показників макроекономічної статистики вказує на глибокий структурний розрив між номінальними фінансовими результатами підприємств та динамікою реальної доданої вартості, що генерується в секторі.
Показовою є динаміка прибутків серед лідерів галузі — десять найбільших компаній, що входять до груп МХП, Kernel та Goodvalley, наростили прибуток до оподаткування на 40%, досягнувши 16 млрд грн.
Така розбіжність у темпах зростання може свідчити про вищу адаптивність компаній з орбіт великих холдингів до логістичних обмежень та їхню здатність ефективніше управляти операційними витратами завдяки ефекту масштабу.
Паралельно фіксується історичний максимум сплати прямих податків (мінімальне податкове зобовʼязання, податок на прибуток, єдиний та земельний податки). Агровиробники перерахували до бюджетів 13,3 млрд грн — це на 34,6% перевищує показник 2024 року. Таким чином, пряме податкове навантаження в агросекторі становить близько 6%.
У 2025 році номінальна валова додана вартість (ВДВ) агросектору зросла на 21% у фактичних цінах порівняно з попереднім роком, що корелює з динамікою загального фінансового результату до оподаткування. Водночас у постійних цінах 2021 року ВДВ галузі демонструє скорочення на 6,2% р/р. Ця розбіжність між номінальними та реальними показниками вказує на те, що позитивна фінансова динаміка у 2025 році повністю сформована за рахунок цінового фактора, пояснили в KSE Agrocenter.
https://usm.media/ukrayinskij-agrosektor-zarobiv-223-mlrd-grn-u-2025-roczi/