Новий сервіс має посилити вантажне сполучення між українськими та румунськими портами, зокрема через маршрут із Констанци до України.
АТ «Укрзалізниця» спільно з дочірньою компанією UZ Cargo Poland запустило регулярний вантажний рейс між Україною та Румунією. Про це повідомили у пресслужбі «Укрзалізниці».
В межах нового сервісу вже виконали комплексне перевезення великогабаритного вантажу — листового прокату — з порту Констанца до станції Перечин у прямому сполученні.
Перевезення здійснюються через прикордонні переходи Халмеу та Дяково, що має забезпечити більш гнучке та стабільне сполучення між румунськими портами й Україною.
Для рейсу зі станції Чоп-Ліски до порту Констанца УЗ використала 60-футові фітингові платформи з дерев’яною підлогою. На кордоні їх переставили з візків колії 1520 мм на європейську колію 1435 мм.
В УЗ наголошують, що така операція займає лише кілька годин і не потребує перевантаження товару. Це дозволяє скоротити час, витрати на перевалку та використання додаткових матеріалів.
Також нещодавно «Укрзалізниця» дозволила об’єднувати вантажі в одному Е-замовленні.
https://usm.media/uz-zapustila-vantazhnij-rejs-mizh-portami-ukrayini-ta-rumuniyi/

Румунія та Австрія почали будувати газопровід до нового родовища, яке розташоване на шельфі Чорного моря.
Це початок реалізації проєкту Neptun Deep, який має перетворити Румунію на нетто-експортера газу, повідомляє «Ліга».
4 травня австрійська компанія OMV Petrom та румунська Romgaz оголосили про початок будівництва газопроводу на чорноморському шельфі Румунії в межах проєкту Neptun Deep.
Проєкт має стратегічне значення для Румунії, адже дозволить державі забезпечувати себе природним газом власного видобутку та стати важливим гравцем на ринку Європи.
Обсяг інвестицій скалдає близько 4 млрд євро, а очікуваний річний видобуток — приблизно 8 млрд кубометрів. Довжина газопроводу становитиме 160 км.
Також Нафтогаз України розраховує на досвід OMV Petrom для майбутньої розробки власних ділянок на шельфі Чорного моря.
Для будівництва морського газопроводу у межах проєкту Neptun Deep планують використати цілий флот із 50 суден (постачальні кораблі, буксири, баржі тощо), з яких до 10 займатимуться безпосередньо вкладанням труби. Перше з них — судно Castoro 10, що працюватиме у прибережній зоні, — уже прибуло до Румунії.
Газопроводом транспортуватимуть природний газ з платформи в морі до узбережжя, де його вимірюватимуть і подаватимуть до газотранспортної системи.
Раніше USM повідомляв, що Румунія планує створити систему моніторингу загроз у Чорному морі до 2027 року.
https://usm.media/rumuniya-ta-avstriya-zaluchat-50-suden-dlya-budivnicztva-gazoprovodu-do-rodovishha-v-chornomu-mori/

Влада Ньюфаундленду та Лабрадору узгодила остаточний план видалення судна MSC Baltic III, яке сіло на мілину ще рік тому.
Підрядники мають розібрати судно на частини та витягнути його на берег для переробки, повідомляє Splash.
В межах операції контейнеровоз, що сів на мілину, розріжуть на зручні блоки, перш ніж витягнуть на берег. Цей метод обрали для зменшення екологічних ризиків та уникнення складнощів підняття сильно пошкодженого корпусу з води. Офіційні особи зазначили, що цей підхід пропонує найбезпечніший та найконтрольованіший спосіб впоратися з судном після місяців оцінки.
Судно сіло на мілину в лютому 2025 року, що змусило владу розглядати кілька варіантів евакуації, включаючи підняття з води та буксирування. Однак структурні проблеми та вплив суворих атлантичних умов зробили ці альтернативи нежиттєздатними. Рятувальні команди визначили, що демонтаж судна на місці обмежить подальше руйнування та зменшить ризик поширення уламків уздовж берегової лінії.
Підготовчі роботи, включаючи стабілізацію ділянки та заходи з охорони навколишнього середовища, вже розпочалися. Бригади працюють над видаленням залишків забруднюючих речовин та забезпеченням безпеки району, перш ніж буде мобілізовано важке обладнання для різання. Наступний етап включатиме сегментування корпусу та поступове видалення частин за допомогою спеціалізованих систем підйому та витягування.
Місцеві чиновники та керівники проектів зазначили, що план видалення був сформований як з міркувань безпеки, так і з необхідності захисту сусідніх громад та рибних господарств. Узбережжя, де судно сіло на мілину, відоме сильними течіями та складними погодними умовами, що ускладнювало попередні зусилля з втручання.
Очікується, що проєкт триватиме кілька місяців, а терміни залежать від погодних умов та стану моря. Підрядники також повинні будуть керувати логістикою транспортування демонтованих секцій для переробки після їх вивезення на берег.
Другий етап операції передали компанії Resolve Marine після тендеру, проведеного MSC Mediterranean Shipping Company та її страховиками. Попередні роботи, включаючи видалення палива та вантажу, виконувала компанія T&T Salvage. Загалом протягом 2025 року було вивантажено 409 з 472 контейнерів судна, багато з них порожні, але деякі містили небезпечні вантажі. Зараз увага звертається на решту 63 контейнерів, що все ще знаходяться на борту, більшість з яких пошкоджені та заболочені.
Очікується, що рятувальні команди спочатку видалять ці контейнери, перш ніж розпочати різання. Після того, як носову секцію витягнуть на берег, команди також відкриють паливні баки для подальшого очищення, а секції корпусу будуть поступово видалятися в міру просування демонтажу.
Нагадаємо, MSC Baltic III сів на мілину 15 лютого 2025 року під час шторму, прямуючи з Галіфакса до Корнер-Брук. Відтоді тривали спроби стабілізувати ситуацію та зняти судно з мілини, але через складні погодні умови прогрес був мінімальним.
https://usm.media/kontejnerovoz-msc-yakij-siv-na-milinu-demontuyut-u-mori/

Україна розглядає Дунайський регіон як ключову альтернативу морським маршрутам і обговорила зі Світовим банком розвиток відповідного кластеру.
Про це повідомляє заступник міністра розвитку громад та територій України Андрій Кашуба.
За його словами, під час робочої зустрічі з представником Світового банку Антоніо Нунєсом українська сторона зробила акцент на розвитку Дунайського регіону як стратегічного логістичного напрямку. Йдеться про формування повноцінного Дунайського кластеру, який має об’єднати портову інфраструктуру, залізничне та автомобільне сполучення, а також виробничі потужності з орієнтацією на ринки Європейського Союзу.
Серед ключових елементів концепції — створення єдиної адміністрації для координації роботи регіону, запровадження тарифних стимулів, підтримка національного флоту та розвиток індустріальних парків.
Також сторони обговорили питання підвищенню стійкості портової інфраструктури в умовах війни та підготовці до повоєнного відновлення. Окремо обговорили законопроєкт №14344, який є одним з індикаторів програми Ukraine Facility. Документ передбачає адаптацію українського законодавства у сфері морського та внутрішнього водного транспорту до норм ЄС.
Раніше «Укрпорт» та Єврокомісія обговорили Дунайський коридор та «шляхи солідарності».
https://usm.media/v-ukrayini-hochut-stvoriti-yedinu-dunajsku-administracziyu/