Кукурудза в портах подорожчала на тлі стриманої пропозиції та стабільного попиту з боку Туреччини та країн ЄС.
На базисі CPT у чорноморських портах України фізичний ринок зерна протягом тижня демонстрував динаміку, відмінну від біржових тенденцій. Про це повідомляють Spike Brokers.
Основний вплив на внутрішній ринок мали пропозиція зерна, експортне покриття та конкуренція за обсяги у портовому напрямку, тоді як біржова волатильність залишалася другорядним фактором.
Так, липневий ф’ючерс на кукурудзу на CBOT за тиждень знизився до 471,25 c/bu (-9 c/bu), а червневий контракт MATIF — до 211,50 євро (-11,5 євро).
Водночас український фізичний ринок показав протилежний рух. FOB Ukraine на травень-червень зріс до 240 дол./т (+4 дол.), а SPIKE CPT Одеса — до 227 дол./т (+5 дол.).
Аналітики пояснюють цей розрив стриманою пропозицією зерна від продавців та збереженням активного попиту з боку Туреччини та європейських покупців.
Додатковий тиск на світові біржі створили зниження енергетичних котирувань, швидкі темпи сівби кукурудзи у США та фіксація прибутку фондами після попереднього зростання ринку.
Станом на 1–7 травня Україна експортувала 526 тис. тонн кукурудзи. Найбільшими покупцями стали:
• Туреччина — 163,2 тис. тонн;
• Нідерланди — 70,6 тис. тонн;
• Бельгія — 58,2 тис. тонн;
• Італія — 53,9 тис. тонн;
• Ізраїль — 41,4 тис. тонн.
На ринку пшениці липневий контракт CBOT опустився до 610,25 c/bu (-26,5 c/bu), а вересневий Euronext — до 206,25 євро (-7,25 євро).
Тиск на котирування спричинили покращення погодних умов у США та Європі, зниження цін на енергоносії та послаблення геополітичної премії.
Попри це, українська пшениця на фізичному ринку зберігала відносну стійкість. FOB Ukraine 11,5% на травень-червень зріс до 237 дол./т, тоді як SPIKE CPT Одеса 11,5% залишився на рівні 219 дол./т. Фуражна пшениця додала 1 долар — до 216 дол./т.
За перший тиждень травня Україна експортувала 266,6 тис. тонн пшениці. Основними напрямками стали:
• Єгипет — 137,3 тис. тонн;
• Ємен — 52,1 тис. тонн;
• Алжир — 39,8 тис. тонн;
• Ліван — 15 тис. тонн;
• Індонезія — 9,8 тис. тонн.
Також нещодавно USM писав, що ізраїльські імпортери запропонували Україні механізм перевірки зерна з окупованих територій.

https://usm.media/turechchina-ta-yes-pidtrimuyut-popit-na-ukrayinske-zerno-popri-padinnya-birzhovih-kotiruvan/

Ставки фрахту в секторі Handysize повертаються до рівнів до кризи на Близькому Сході.
Ринок морського фрахту в Чорному морі залишається малорухливим через дефіцит нових вантажних партій. Про це повідомили аналітики ASAP Agri.
Протягом останнього тижня власники «хендісайзів» були змушені знизити ставки ще на 1–2 дол./т. Натомість у сегменті «костерів» тарифи стабілізувалися через скорочення доступного тоннажу, спричинене відтоком баластних суден із Чорноморського регіону.
Так, ставки на перевезення кукурудзи «хендісайзами» з українських портів до Східного узбережжя Італії (ECI) на початку травня знизилися приблизно до 26 дол./т після пікового рівня близько 31 дол./т у квітні.
Водночас фрахт «костерів» стабілізувався на рівні близько 43 дол./т — після різкого зростання у березні–квітні, коли ставки досягали майже 48 дол./т.
Аналітики зазначають, що на окремих маршрутах ставки вже повернулися до рівнів, які спостерігалися до різкого стрибка цін на бункерне паливо, спричиненого ескалацією на Близькому Сході.
Тим часом кукурудза в українських портах подорожчала на тлі стриманої пропозиції та стабільного попиту з боку Туреччини та країн ЄС.

https://usm.media/fraxt-handysiziw-w-czornomu-mori-deszewszaje/

Державна служба статистики України виявила понад 2 млн тонн неврахованого врожаю зерна 2022-2024 років.
Про це повідомляє Latifundist із посиланням на Forbes Ukraine.
Так, Держстат переглянув дані щодо врожаю за попередні роки і виявив додаткові обсяги зернових та олійних культур. Раніше вони не були враховані через проблеми зі збором статистики під час війни.
У 2025 році в Україні зібрали 61 млн тонн зерна (+8% до 2024 року) та 18,5 млн тонн олійних (-13,5%). Водночас під час уточнення даних за 2022-2024 рр. статистика показала суттєве зростання врожаїв, порівняно з попередніми оцінками.
Зокрема, за 2022 і 2023 роки донарахували по 0,9 млн тонн зерна щороку, переважно кукурудзи. Загалом за три роки додатково врахували 2,3 млн тонн зернових і олійних культур.
Головна причина перегляду — відновлення повноцінної звітності з боку бізнесу, особливо в прифронтових регіонах. У 2022-2023 рр. до статистики додали 150-180 тис. га раніше не врахованих площ щороку.
Найбільше додаткових обсягів врожаю зафіксували в Полтавській, Харківській і Дніпропетровській областях. На ці регіони припадає близько 60% донарахованого зерна.
У структурі дорахованих обсягів домінує кукурудза — 1,6 млн тонн. Ще 0,3 млн тонн припадає на пшеницю і 0,2 млн тонн — на соняшник. Загальна вартість цього врожаю в експортних цінах оцінюється у понад $700 млн.
Уточнена статистика не вплине на фактичні обсяги виробництва чи експорту, але пояснює розбіжності в балансах ринку останніх років, зокрема — щодо перехідних запасів.
Водночас перегляд даних може вплинути на макроекономічні показники. Передбачається, що уточнення врожаю додасть близько 0,1 відсоткового пункту до оцінки реального ВВП України за воєнні роки.
Раніше USM повідомляв, що ізраїльські імпортери запропонували Україні механізм перевірки зерна з окупованих територій.

https://usm.media/derzhstat-viyaviv-ponad-2-mln-tonn-nevrahovanogo-zerna-vrozhayu-2022-2024-rokiv/

Пляма олії на узбережжі Одещини виникла після удару по портовій інфраструктурі Чорноморська 26 квітня.
Внаслідок російської атаки по порту Чорноморська в акваторію потрапило близько 6500 тонн соняшникової олії. Про це повідомив доктор біологічних наук та начальник науково-дослідного відділу нацпарку Іван Русєв.
Експерт зазначив, що раніше забруднення охоплювало понад 200 квадратних кілометрів акваторії між Одесою та Сергіївкою, після чого почало поступово зміщуватися вздовж узбережжя у напрямку «Тузлівських лиманів».
За даними супутникового моніторингу, плями олії досягли акваторії національного парку 8 травня. Забруднення зафіксували на окремих ділянках піщаного пересипу, зокрема в межах природоохоронної території.
Як повідомив науковець, площа забруднення на окремих ділянках сягала близько 10 тис. кв. м. Станом на момент публікації повідомлень птахів, забруднених олією, на території парку не виявили.
Іван Русєв також нагадав, що після удару по портовій інфраструктурі поблизу порту Південний у грудні 2025 року в «Тузлівських лиманах» уже фіксували забруднення піску та загибель птахів.

Нагадаємо, 26 квітня внаслідок обстрілу міста було пошкоджено інфраструктуру морського торговельного порту «Чорноморськ». Також під час пожежі був зруйнований резервуар із соняшниковою олією об’ємом 6 тисяч тонн.
https://usm.media/zabrudnennya-vodi-pislya-udaru-po-chornomorsku-distalosya-tuzlivskih-limaniv/

Мексика подала до суду на компанію Google за зміну назви Мексиканської затоки на Американську для користувачів Google Maps у США.
Президентка Клаудія Шейнбаум заявила, що позов подали після того, як американські законодавці проголосували за зміну назви, повідомляє The Guardian.
«Позов вже подано», — сказала Шейнбаум на своїй ранковій прес-конференції.
У четвер, 8 травня, республіканці в Палаті представників Конгресу США схвалили закон, який закріплює політику Дональда Трампа щодо перейменування Мексиканської затоки на «Американську затоку».
Законопроєкт був ініційований правою депутаткою від штату Джорджія Марджорі Тейлор Грін і пройшов майже по партійній лінії: всі демократи виступили проти і майже всі республіканці, за винятком вразливого представника штату Небраска Дона Бейкона, проголосували «за».
Законопроект зробить зміну назв офіційною для федеральних агентств, але навряд чи він отримає підтримку демократів, необхідну для проходження в Сенаті. Навіть якщо це станеться, інші країни не зобов’язані використовувати нову назву.
У лютому Шейнбаум попередила Google, який є частиною технологічного гіганта Alphabet, що вона розглядає можливість судового позову, якщо компанія не скасує своє рішення.
Її уряд стверджує, що указ Трампа з цього питання стосується лише тієї частини континентального шельфу, яка належить Сполученим Штатам.
«Все, чого ми хочемо, — це щоб указ, виданий урядом США, виконувався», – сказала Шейнбаум.
«Уряд США називає Американською затокою лише частину континентального шельфу США, а не всю затоку, тому що він не має повноважень давати назву всій затоці», — додала вона.
У відповідь Трампу Шейнбаум запропонувала називати Сполучені Штати «América Mexicana» — Мексиканською Америкою, вказавши на карту, датовану до 1848 року.
Нагадаємо, Палата представників США підтримала перейменування Мексиканської затоки.
https://usm.media/meksika-podala-do-sudu-na-google-cherez-zminu-nazvi-meksikansko%d1%97-zatoki/