30 травня 2026 року в Одесі продовжив роботу масштабний Black Sea Security Forum. Другий день міжнародного заходу відзначився високою інтенсивністю дискусій та глибоким аналізом поточної геополітичної ситуації. На тематичних панельних майданчиках провідні українські та іноземні експерти, дипломати й військові аналітики детально обговорили комплексні стратегії подолання безпекових, економічних та політичних викликів у Чорноморському регіоні. Особливу увагу спікери приділили захисту критичної інфраструктури, забезпеченню свободи судноплавства та посиленню міжнародного партнерства задля стабілізації ситуації в акваторії.
Важливою складовою дискусії став економічний та логістичний потенціал регіону в умовах воєнних ризиків. До обговорення активно долучилися лідери морської галузі.
Від Асоціації портів України «Укрпорт» у роботі форуму взяли участь Президент Дмитро Барінов та генеральний директор Олександр Леснік.

Прес-служба Асоціації портів України «Укрпорт»

З 29 по 30 травня 2026 року в Одесі проходив Black Sea Security Forum.
Цього року захід відбувся в Одеському національному академічному театрі опери та балету. Форум об’єднав понад 1200 учасників з України, Європи, США та інших країн світу.
Black Sea Security Forum — це щорічний міжнародний безпековий майданчик. У ньому беруть участь політики, дипломати, посли, військовослужбовці, аналітики, експерти та журналісти.
Основними темами обговорення були безпекові виклики у Чорноморському регіоні, політичні проблеми та економічні питання регіону, міжнародна підтримка України під час війни.
Ключові гості
Майкл Ешкрофт — лорд, член Палати лордів Великої Британії
Річард Блюменталь — сенатор США
Марк Келлі — сенатор США
Джим Гаймс — конгресмен США
Джулі Девіс — тимчасово повірена у справах посольства США в Україні
Марк Бернс — пастор президента США Дональда Трампа
Курт Волкер — колишній спецпредставник президента США по Україні
Від Асоціації портів України «Укрпорт» у роботі форуму взяли участь Президент Дмитро Барінов, Віцепрезидент Юрій Крук та генеральний директор Олександр Леснік.
Прес-служба Асоціації портів України «Укрпорт»

Фото:https://dumskaya.net/news/putina-za-reshetku-a-zavody-ukrainy-v-struktury-191193/ua/

Судно, яке раніше забезпечувало роботу острова Зміїний, планують передати у власність громад Одеської області для відновлення інфраструктури острова після деокупації.
Про це пише «Бессарабія INFORM».
Одеська обласна рада підготувала проєкт рішення про передачу судна-рефрижератора «Косатка» зі структури Ізмаїльської районної військової адміністрації у спільну власність територіальних громад області. Після передачі судно планують використовувати для відновлення та забезпечення інфраструктури острова Зміїний.
«Косатку» збудували у 1980 році. З 2004 по 2021 рік судно працювало на умовах бербоут-чартеру для доставки вантажів, пального та забезпечення прикордонників і науковців на острові Зміїний.
Після завершення договору та початку повномасштабної війни судно фактично залишилося без активної експлуатації. Із 2023 року офіційним судновласником стала Ізмаїльська РВА.
Наразі «Косатка» перебуває у Вилковому. За даними місцевої влади, лише утримання судна на стоянці коштує бюджету близько 99 тис. грн на рік. Ринкову вартість судна оцінюють у понад 12 млн грн. Ще понад 850 тис. грн становить вартість обладнання на борту.
Після передачі судном управлятиме комунальне підприємство «Острівне». При цьому в документах окремо зазначено, що судно не можна буде приватизувати.
Разом із тим перед поверненням у роботу «Косатка» має пройти процедуру відновлення документів і класифікації. Через відсутність обов’язкового щорічного огляду Регістр судноплавства України зняв клас судна, а чинні класифікаційні документи наразі відсутні.
Для повернення в експлуатацію судну необхідно пройти доковий огляд, відновити класифікаційне свідоцтво та повторно оформити документи у морському регістрі. Контроль за реалізацією проєкту покладуть на профільні комісії Одеської облради.
https://usm.media/dlya-zabezpechennya-zmiyinogo-sudno-refrizherator-kosatka-gotuyut-do-povernennya-v-ekspluatacziyu/

Україна вперше з 2023 року відправила до Алжиру вантаж кукурудзи. В межах співпраці відвантажили чотири судна із 122 тис. тонн зерна.
У сезоні 2025/26 агрохолдинг «Нібулон» вперше здійснив поставки української кукурудзи державній компанії Алжиру ONAB, повідомили в компанії.
В межах співпраці було відвантажено чотири судна із загальним обсягом 122 тис. тонн зерна. Це понад 80% усього обсягу української кукурудзи, яку придбав Алжир у поточному сезоні.
Таким чином, Україна відновила поставки кукурудзи до Алжиру вперше з 2023 року.
Алжир — найбільша за площею держава Північної Африки. За оцінками USDA, в останні роки вона щорічно імпортує від 4,7 до 5,4 млн тонн кукурудзи, переважно з Аргентини та Бразилії.
Співпраця з ONAB стала можливою завдяки прямій участі «Нібулону» у державних тендерах Алжиру. Для компанії це стало важливим кроком у розширенні присутності української агропродукції на ринках Північної Африки.
https://usm.media/ukrayina-vidnovila-eksport-zerna-do-alzhiru-vpershe-z-2023-roku/

Українська асоціація висловила незгоду із намірами АТ «Укрзалізниця» підвищити тарифи на вантажні перевезення.
Про це повідомляє Український клуб аграрного бізнесу (УКАБ).
В УКАБ вважають, що в умовах війни, глобальної економічної нестабільності, стрімкого зростання собівартості виробництва та втрати частини експортного потенціалу подібні рішення несуть пряму загрозу конкурентоспроможності української економіки та аграрного сектору, який залишається одним із небагатьох джерел валютної виручки та економічної стійкості держави.
Сьогодні, як наголосили в асоціації, агробізнес працює під безпрецедентним ресурсним і фінансовим тиском: світова криза на ринку добрив, зростання вартості енергоносіїв, подорожчання природного газу та логістики вже призвели до суттєвого збільшення вартості ресурсів. Паралельно аграрії стикаються зі стрімким ростом цін на засоби захисту рослин, збільшенням акцизного навантаження на пальне, високими кредитними ставками, дефіцитом обігових коштів та постійним зростанням витрат на виробництво і транспортування продукції.
«На цьому фоні чергова ініціатива підвищення тарифів на вантажні перевезення більш ніж на 45% виглядає не як системне рішення для реформування УЗ, а як чергове перекладання неефективних витрат державної компанії на бізнес, який і так працює на межі рентабельності. Особливе занепокоєння викликає відсутність комплексного бачення виходу компанії з кризи та спроба вкотре закрити фінансові проблеми шляхом одномоментного підвищення тарифного навантаження на реальний сектор економіки», — акцентують у зверненні.
В УКАБ зазначили, що бізнес має бачити, яким чином УЗ планує підвищувати власну операційну ефективність, скорочувати непродуктивні витрати, реформувати тарифну політику та створювати конкурентні умови для вантажовідправників.
«Лише після цього можна говорити про будь-які зміни тарифів. Окремою проблемою залишається відсутність справедливого вирівнювання тарифних класів, непрозорий механізм формування вартості вагонної складової та організації оренди вагонів. У сукупності це створює додатковий фінансовий тиск на виробників та експортерів і суттєво зменшує ліквідність підприємств у критично складний для країни період», — йдеться у зверненні.
Також в асоціації додали, що особливо небезпечним є те, що подібні рішення ухвалюють в момент, коли сама залізниця вже поступово втрачає вантажну базу. Надмірне підвищення тарифів, на думку представників УКАБ, лише пришвидшить цей процес, стимулюючи скорочення обсягів виробництва, переорієнтацію вантажів на альтернативні види транспорту або повну відмову від окремих напрямів діяльності через втрату економічної доцільності.
«У результаті постраждають не лише аграрії чи експортери, а й державний бюджет, валютна виручка країни та загальна економічна стійкість України», — підкреслили в аграрній асоціації.
УКАБ закликав АТ «Укрзалізниця» та органи державної влади відмовитися від такого різкого підвищення тарифів і перейти до відкритого діалогу з бізнесом щодо формування прогнозованої, економічно обґрунтованої та справедливої тарифної політики.
https://usm.media/ukab-zaklikav-uz-vidmovitisya-vid-pidvishhennya-tarifiv-na-vantazhni-perevezennya/