Вітання Є.О. ІГНАТЕНКА


Асоціація портів України “УКРПОРТ” вітає з Днем народження Євгенія Олександровича ІГНАТЕНКО – члена Ради Асоціації портів України «Укрпорт», заступника голови Херсонської обласної державної адміністрації, Голову Державної служби морського і внутрішнього водного транспорту та судноплавства України (2022-2025 рр.).




«Нібулон» увійшов до топ-10 найбільших експортерів України


Компанія «Нібулон» у 2025 році експортувала продукції на 24,6 млрд грн і посіла сьоме місце серед найбільших експортерів України.
Це сьомий результат серед усіх експортерів України, повідомили у компанії з посиланням на рейтинг NV.
Видання оприлюднило топ-30 компаній, які стали лідерами продажів за кордон у 2025 році. Найбільші валютні надходження Україні забезпечують підприємства харчової промисловості, агроекспорту, металургії та машинобудування.
Загалом 30 найбільших експортерів отримали з зовнішніх ринків близько 635 млрд грн. Це становить майже 40% усього товарного експорту України.
Нагадаємо, «Нібулон» є одним із найбільших українських агровиробників, експортерів та операторів зернової логістики. Компанія має власну інфраструктуру для зберігання, перевалки та транспортування агропродукції.
https://usm.media/nibulon-uvijshov-do-top-10-najbilshih-eksporteriv-ukrayini/




Суд у Гаазі визнав порушення морського права Росією, але залишив Україну без компенсацій


Міжнародний суд у Гаазі визнав, що Росія порушила деякі норми морського права під час будівництва мосту через Керченську протоку. Водночас фінальне рішення залишило Україну без компенсацій та без задоволення значної частини залишку вимог.
Про це повідомляє експерт Асоціації реінтеграції Криму Борис Бабін і Reuters.
У понеділок, 15 червня, Міжнародний арбітраж визнав, що Росія порушила деякі норми морського права під час будівництва мосту через Керченську протоку між материковою частиною Росії та анексованим Кримом, однак відхилив претензії України щодо того, що Москва незаконно намагалася утримати протоку під своїм виключним контролем.
Справа в суді в Гаазі була порушена у 2016 році після того, як Росія розпочала будівництво Кримського мосту довжиною 19 км (12 миль), що з’єднує півострів.
У рішенні від 22 квітня, яке оголосили лише в понеділок відповідно до процедур арбітражного суду, суд відхилив більшість претензій України щодо контролю Росії над протокою з процедурних підстав.
Суд дійшов висновку, що Росія порушила деякі морські закони, оскільки не провела належних екологічних оцінок під час будівництва мосту. Арбітражна колегія у складі п’яти суддів не присудила жодних компенсацій і зобов’язала обидві сторони сплатити власні судові витрати за процедуру, яка тривала десять років.
Експерт Асоціації реінтеграції Криму Борис Бабін зазначив, що серед іншого арбітраж зайняв позицію про режим Азовського моря як «внутрішніх вод двох країн», що дозволило йому відхилити значну кількість вимог у сфері судноплавства.
«До встановлених порушень Конвенції Росією арбітраж відніс лише не дотримання рф її статей 123, 192, 194, 205 та 206 під час будівництва Керченського мосту, газопроводів та кабелів через протоку, це стосується ухилення від співробітництва про захист довкілля та неоприлюднення відповідної інформації», — підкреслив Борис Бабін.
Нагадаємо, Україна ініціювала окреме провадження проти РФ ще 14 вересня 2016 року. Причина позову — окупація Росією півострова Крим і перешкоджанню судноплавства в Азовському та Чорному морях, а також Керченській протоці. Також країну-агресорку звинувачували у викраденні природних ресурсів.
У травні 2017 року відбулося перше засідання трибуналу, в межах якого створили арбітраж для розгляду спору України проти РФ. Меморандум щодо того, як Росія порушує суверенні права України у Чорному та Азовському морі, подали до Постійної палати третейського суду в Гаазі 19 лютого 2018 року.
https://usm.media/sud-u-gaazi-viznav-porushennya-morskogo-prava-rosiyeyu-ale-zalishiv-ukrayinu-bez-kompensaczij/




Збитки морському середовищу Одещини від війни перевищили 23 млрд гривень


Через ракетні удари по портовій інфраструктурі до акваторії Чорного моря неодноразово потрапляли забруднюючі речовини.
Збитки морському середовищу Одещини внаслідок повномасштабної війни перевищили 23 млрд гривень. Про це повідомила Державна екологічна інспекція України Південно-Західного округу, пише Odesa Online.
Через ракетні удари та пошкодження портової інфраструктури фахівці неодноразово фіксували потрапляння забруднюючих речовин до акваторії Чорного моря. Одним із найпоширеніших видів забруднення стали рослинні олії зі зруйнованих портових потужностей.
Попри відносну безпечність для людини, після потрапляння у воду олія утворює щільну плівку на поверхні моря, яка перешкоджає газообміну між атмосферою та водою. Це погіршує кисневий режим і завдає шкоди рибі, безхребетним та іншим морським організмам. Наслідки можуть проявлятися не одразу, а через тривалий час.
При цьому, згідно з даними NOAA, морський розлив соняшникової олії, що опускається на дно і утворює на дні кірку та подібні до бетону грудки в піщаних відкладеннях, може зберігатися понад шість років.
Натомість у Держекоінспекції наголосили, що екологічні наслідки війни для морських екосистем можуть відчуватися десятиліттями.
https://usm.media/zbytky-morsjkomu-seredovyszczu-odeszczyny-vid-vijny-perevyszczyly-23-mlrd-hryvenj/

Суд у Гаазі визнав порушення морського права Росією, але залишив Україну без компенсацій
Міжнародний суд у Гаазі визнав, що Росія порушила деякі норми морського права під час будівництва мосту через Керченську протоку. Водночас фінальне рішення залишило Україну без компенсацій та без задоволення значної частини залишку вимог.
Про це повідомляє експерт Асоціації реінтеграції Криму Борис Бабін і Reuters.
У понеділок, 15 червня, Міжнародний арбітраж визнав, що Росія порушила деякі норми морського права під час будівництва мосту через Керченську протоку між материковою частиною Росії та анексованим Кримом, однак відхилив претензії України щодо того, що Москва незаконно намагалася утримати протоку під своїм виключним контролем.
Справа в суді в Гаазі була порушена у 2016 році після того, як Росія розпочала будівництво Кримського мосту довжиною 19 км (12 миль), що з’єднує півострів.
У рішенні від 22 квітня, яке оголосили лише в понеділок відповідно до процедур арбітражного суду, суд відхилив більшість претензій України щодо контролю Росії над протокою з процедурних підстав.
Суд дійшов висновку, що Росія порушила деякі морські закони, оскільки не провела належних екологічних оцінок під час будівництва мосту. Арбітражна колегія у складі п’яти суддів не присудила жодних компенсацій і зобов’язала обидві сторони сплатити власні судові витрати за процедуру, яка тривала десять років.
Експерт Асоціації реінтеграції Криму Борис Бабін зазначив, що серед іншого арбітраж зайняв позицію про режим Азовського моря як «внутрішніх вод двох країн», що дозволило йому відхилити значну кількість вимог у сфері судноплавства.
«До встановлених порушень Конвенції Росією арбітраж відніс лише не дотримання рф її статей 123, 192, 194, 205 та 206 під час будівництва Керченського мосту, газопроводів та кабелів через протоку, це стосується ухилення від співробітництва про захист довкілля та неоприлюднення відповідної інформації», — підкреслив Борис Бабін.
Нагадаємо, Україна ініціювала окреме провадження проти РФ ще 14 вересня 2016 року. Причина позову — окупація Росією півострова Крим і перешкоджанню судноплавства в Азовському та Чорному морях, а також Керченській протоці. Також країну-агресорку звинувачували у викраденні природних ресурсів.
У травні 2017 року відбулося перше засідання трибуналу, в межах якого створили арбітраж для розгляду спору України проти РФ. Меморандум щодо того, як Росія порушує суверенні права України у Чорному та Азовському морі, подали до Постійної палати третейського суду в Гаазі 19 лютого 2018 року.
https://usm.media/sud-u-gaazi-viznav-porushennya-morskogo-prava-rosiyeyu-ale-zalishiv-ukrayinu-bez-kompensaczij/

«Нібулон» увійшов до топ-10 найбільших експортерів України
Компанія «Нібулон» у 2025 році експортувала продукції на 24,6 млрд грн і посіла сьоме місце серед найбільших експортерів України.
Це сьомий результат серед усіх експортерів України, повідомили у компанії з посиланням на рейтинг NV.
Видання оприлюднило топ-30 компаній, які стали лідерами продажів за кордон у 2025 році. Найбільші валютні надходження Україні забезпечують підприємства харчової промисловості, агроекспорту, металургії та машинобудування.
Загалом 30 найбільших експортерів отримали з зовнішніх ринків близько 635 млрд грн. Це становить майже 40% усього товарного експорту України.
Нагадаємо, «Нібулон» є одним із найбільших українських агровиробників, експортерів та операторів зернової логістики. Компанія має власну інфраструктуру для зберігання, перевалки та транспортування агропродукції.
https://usm.media/nibulon-uvijshov-do-top-10-najbilshih-eksporteriv-ukrayini/




Українські агрохолдинги завершили тиждень падінням на біржах


Минулого тижня акції всіх українських агрохолдингів, що торгуються на Варшавській та Лондонській фондових біржах, показали негативну динаміку.
Про це свідчать дані Eavex Capital, пише Latifundist.
Найбільше падіння показали акції ІМК, які втратили 12,3%. Також подешевшали акції «Мілкіленду» (-7,3%), KSG Agro (-5,9%), «Астарти» (-5,6%), «Агротону» (-3,7%), МХП (-3,3%) та «Кернела» (-1,2%).
Водночас від початку року найкращу динаміку серед українських агрокомпаній зберігає ІМК. Її акції зросли на 36,3%. Також у плюсі залишаються МХП (+22,2%) та «Астарта» (+5,5%).
Негативну динаміку з початку року демонструють акції KSG Agro (-12,1%), «Агротону» (-11,7%), «Мілкіленду» (-9,8%) та «Кернела» (-8%).
Лідером за ринковою капіталізацією серед українських агрохолдингів залишається «Кернел» із показником $1,54 млрд. Друге місце посідає МХП із капіталізацією $942 млн, далі йдуть ІМК ($338 млн) та «Астарта» ($316 млн).
https://usm.media/ukrayinski-agroholdingi-zavershili-tizhden-padinnyam-na-birzhah/
Збитки ДПЗКУ можуть зрости вдвічі — до понад 11 млрд грн
У 2026 році збитки Державної продовольчо-зернової корпорації України (ДПЗКУ) можуть сягнути понад 11 млрд грн.
Це вдвічі більше, ніж торік, повідомляє Elevatorist з посиланням на Мінекономіки.
Так, ДПЗКУ очікує за підсумками 2026 року збиток у розмірі 11,24 млрд грн. У 2025 році збиток ДПЗКУ склав 5,47 млрд грн.
Тож прогнозований негативний фінансовий результат корпорації у 2026 році є більш ніж удвічі більшим за збиток, зафіксований у 2025-му.
Водночас у Мінекономіки повідомили, що станом на 1 квітня 2026 року заборгованість із виплати заробітної плати в ДПЗКУ відсутня.
https://usm.media/zbitki-dpzku-mozhut-zrosti-vdvichi-do-ponad-mlrd-grn/