Сибіга закликав задіяти механізми IMO проти «тіньового флоту», шахрайської реєстрації суден і незаконних заходів до закритих українських портів.
Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга провів у Лондоні зустріч із генеральним секретарем Міжнародної морської організації Арсеніо Домінгесом. Про це Сибіга повідомив у соцмережі X.
«Під час зустрічі ми обговорили погіршення ситуації у сфері морської безпеки, зокрема, триваючі російські атаки на українські порти, цивільні судна та пошуково-рятувальні катери, — зазначив міністр, — Окремо ми обговорили практичні інструменти, наявні в межах IMO для протидії цим загрозам, зокрема російському тіньовому флоту, шахрайській реєстрації суден, незаконним практикам судноплавства та ризикам, пов’язаним із заходженням суден до закритих українських портів».
Сибіга також наголосив на важливості недопущення залучення моряків до небезпечних і незаконних рейсів та відзначив проєкт технічної допомоги «IMO для України», який перейшов до практичної фази реалізації.
«Я запросив генерального секретаря знову відвідати Україну та на власні очі побачити наслідки російських атак на наші порти, морську інфраструктуру та цивільне судноплавство», — поінформував він.
Нагадаємо, минулого місяця віцепрем’єр-міністр з відновлення України Олексій Кулеба обговорив із генсекретарем IMO вивезення Росією краденого українського зерна.
https://usm.media/sibiga-obgovoriv-iz-gensekom-imo-ataki-rf-na-ukrayinski-porti/

Фонд держмайна України оприлюднив графік підготовки до великої приватизації у 2026 році — серед об’єктів і Одеський припортовий завод.
Також серед активів, які готують до торгів, Миколаївський глиноземний завод, повідомив голова ФДМУ Дмитро Наталуха.
За його словами, Фонд прагне зробити процес продажу державного майна більш прогнозованим для бізнесу.
«Саме тому сьогодні ми змінюємо підхід: від пасивного очікування на покупця — до проактивної роботи з інвесторами. Цей графік — важливий крок у відкритті для інвесторів переліку пріоритетних об’єктів, строків підготовки та правил участі в аукціонах, щоб зробити цей процес для ринку хоч трошки більш передбачуваним і прозорим», — зазначив Дмитро Наталуха.

Одним із найбільших лотів стане Одеський припортовий завод, стартова вартість якого складає 4,3 мільярда гривень. У червні розпочнеться підготовка ОПЗ до продажу та його презентація потенційним інвесторам. Запуск аукціону запланований на вересень.
Початкова ціна Миколаївського глиноземного заводу становить 6,27 мільярда гривень. Засідання аукціонної комісії відбудеться в серпні, а торги планують провести у листопаді.
https://usm.media/odeskij-priportovij-zavod-gotuyut-do-privatizacziyi-aukczion-planuyut-na-osin-2026-roku/

Україна оновлює підходи до розвитку експорту в умовах післявоєнного відновлення та європейської інтеграції.
Кабінет Міністрів України затвердив нову Експортну стратегію України на період до 2030 року.
Документ визначає ключові напрями розвитку українського експорту в умовах війни, післявоєнного відновлення та поглиблення європейської інтеграції.
Документ спрямований на підвищення стійкості української економіки, її технологічне оновлення та поступовий перехід до моделі експортоорієнтованого зростання. Фокус стратегії — нарощування виробництва та експорту товарів і послуг з вищою доданою вартістю, посилення конкурентоспроможності українських компаній на зовнішніх ринках, а також розширення участі мікро-, малого і середнього бізнесу у зовнішньоекономічній діяльності.
«Україна має сильний виробничий потенціал, наше завдання — допомогти бізнесу реалізувати його на зовнішніх ринках. Експортна стратегія до 2030 року визначає, як ми будемо працювати над розширенням доступу до ринків, розвитком інструментів підтримки експортерів та збільшенням частки продукції з доданою вартістю в українському експорті. Це важливо як для економічного зростання, так і для поглиблення інтеграції України до ринку Європейського Союзу», — наголосив Віце-премʼєр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Тарас Качка, коментуючи рішення Уряду.
Стратегія передбачає три стратегічні цілі:
• нарощування виробництва експортоспроможних товарів, покращення структури експорту, збільшення його середньої ціни;
• створення сприятливих умов для ведення експортної діяльності;
• зміцнення державних спроможностей, інституцій та інструментів для розвитку експорту.
Для досягнення цих цілей документ передбачає розвиток виробництва середньо- та високотехнологічних товарів, підтримку переробної промисловості, стимулювання інвестицій в експортоорієнтовані виробництва, усунення тарифних і нетарифних бар’єрів, розвиток експортного фінансування, посилення торговельно-економічного представництва України за кордоном, удосконалення інформаційно-консультаційної підтримки, цифровізацію експортних сервісів та промоцію українських товарів і послуг на зовнішніх ринках.
Окрему увагу приділили розвитку державних інструментів підтримки експорту. Йдеться про фінансові механізми, зокрема продукти Експортно-кредитного агентства та банківські інструменти; всебічну підтримку експортерів від Офісу з розвитку підприємництва та експорту; розвиток логістичної та цифрової інфраструктури; укладання та модернізацію торговельних угод; захист інтересів українських експортерів; участь у міжнародних виставках і заходах; посилення економічної дипломатії; розвиток бренду «Зроблено в Україні»; а також співпрацю з міжнародними організаціями.
Ключові індикатори досягнення цілей до 2030 року:
• зменшення частки продукції сировинного та низького ступеня переробки в загальному експорті до 59% (за дев’ять місяців 2025 року – 87,3%, за даними Держстату);
• збільшення співвідношення експорту товарів і послуг до ВВП до 33% (рівень 2024 року – 29,4%, за даними Держстату);
• зростання частки експорту послуг у загальному експорті товарів і послуг до 25% (за дев’ять місяців 2025 – 18%, за даними Держстату);
• збільшення загального обсягу експорту товарів і послуг до 85 млрд доларів США (рівень 2025 року – 48 млрд доларів США за даними Держстату та щоденними оперативними даними Держмитслужби).
Реалізуватимуть Стратегію у два етапи. Перший, у 2026-2028 роках, буде зосереджений на створенні сприятливих умов для розвитку експорту: вдосконаленні законодавства, усуненні торговельних бар’єрів, розвитку фінансових інструментів, залученні інвестицій та посиленні інституційної спроможності. Очікується, що у 2028 році обсяг експорту товарів і послуг сягне 80 млрд доларів США, а частка продукції з вищим рівнем переробки та експорту послуг продовжить зростати.
Другий етап у 2029-2030 роках передбачає подальший розвиток і масштабування започаткованих змін та формування цілісної системи підтримки українських експортерів.
Координацію та моніторинг виконання Стратегії здійснюватиме Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України. Інформація про виконання операційного плану оновлюватиметься двічі на рік, а щорічний звіт про результати реалізації Стратегії розглядатиме Уряд.
https://www.kmu.gov.ua/news/ukraina-onovliuie-pidkhody-do-rozvytku-eksportu-v-umovakh-pisliavoiennoho-vidnovlennia-ta-ievropeiskoi-intehratsii-uriad-skhvalyv-eksportnu-stratehiiu-do-2030-roku?fbclid=IwZXh0bgNhZW0CMTAAYnJpZBExMDFGeDdSYmh0TXRVdFI3ZnNydGMGYXBwX2lkEDIyMjAzOTE3ODgyMDA4OTIAAR5aJG9CSrBqNwWrOVGGXj8ybmdxsdpxKv_bIyw4iFV4HS5gvnw3JO8yJNsoag_aem_CcwnWqhKVFwyH4q5LU49TA

Через атаку РФ на термінал «Кернел» постраждала інфраструктура для зберігання та перевалки зерна, частково зруйновано складські приміщення.
Унаслідок російської дронової атаки по Одеській області вночі проти 5 червня пошкоджено термінал Кернел у порту Чорноморськ. Про це пише Liga.net.
Постраждала частина інфраструктури для зберігання та перевалки зерна. Це призвело до висипання продукції та порушення роботи терміналу. Також частково зруйновано допоміжні складські приміщення. Зараз компанія ліквідовує наслідки атаки та оцінює масштаби збитків.
«Найголовніше, ніхто зі співробітників не постраждав, — наголосили у Кернел, — Всі контрактні зобов’язання перед партнерами будуть виконані своєчасно, адже Кернел має ефективну систему адаптації логістичних ланцюгів під сучасні виклики».
Нагадаємо, місяць тому олійний термінал «Кернел» на Чорному морі зупинив роботу після прямих влучань. Тоді внаслідок терористичної атаки РФ у море витекло понад 1 100 тонн олії.
https://usm.media/ataka-na-chornomorsk-dron-rf-vdariv-po-terminalu-kernel-vdruge-za-misyacz/

Підрозділи 337-го полку ВС РФ відводяться від берегової лінії коси після того, як Сили оборони перерізали маршрути постачання для окупантів.
Російські загарбники поспіхом евакуюються з Кінбурнської коси у Миколаївській області. Про це повідомляє партизанський рух «АТЕШ» із посиланням на агента зі штабу угруповання «Дніпро».
«Через значні втрати особового складу підрозділи 337-го полку відводяться від берегової лінії — з північної та західної частин коси. Вогневі групи не справляються із збиттям БпЛА Сил оборони України, і втрати продовжують зростати», — йдеться в повідомленні.
Постачання на косу повністю зупинено — припинилася доставка боєприпасів, пального та продовольства. Частину особового складу перекинули на Запорізький напрямок, підрозділи, що залишилися, фактично втратили боєздатність, переукомплектування не проводилося жодного разу.
«Логістична система окупантів на цій ділянці остаточно впала», — підсумували в «АТЕШ».
Зауважимо, Кінбурнська коса контролює вхід до Дніпровсько-Бузького лиману та підходи до Миколаєва і Херсона — її стратегічне значення для морської логістики регіону робить відступ окупантів особливо показовим.
https://usm.media/okupanti-zalishayut-kinburnsku-kosu-postachannya-zupineno-pidrozdili-znekrovleni/