Для українських аграрних підприємств оновили критерії критичності для подання через Державний аграрний реєстр (ДАР).
Про це повідомляє Всеукраїнська аграрна рада (ВАР).
24 червня 2026 року Мінекономіки затвердило наказ № 6954 «Критерії визначення підприємств, установ та організацій, які мають важливе значення для галузей національної економіки». Документ визначає критерії підтвердження статусу підприємств критично важливими для функціонування економіки. Наказ набрав чинності з 24 червня 2026 року.
З цієї дати підприємства, які відповідають визначеним критеріям, можуть подавати пакет документів через державну електронну систему ДАР.
Згідно з наказом № 6954, для підприємств, які мають важливе значення для національної економіки у галузі сільського господарства, затверджено окремі критерії. Водночас відповідно до постанови № 76 підприємство має відповідати мінімум трьом критеріям, два з яких є обов’язковими.
Перший обов’язковий критерій — відсутність заборгованості зі сплати податків до державного і місцевих бюджетів та єдиного соціального внеску.
Другий обов’язковий критерій — розмір нарахованої середньої заробітної плати застрахованих осіб працівників на підприємстві приватної форми власності за останній податковий період, тобто місяць. Він має бути не нижчим за розмір мінімальної заробітної плати по країні, помноженої на коефіцієнт 3. Це підтверджується довідкою, наданою підприємством.
Для підприємств, місцезнаходженням яких є та які фактично провадять діяльність на територіях можливих бойових дій, активних бойових дій або на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України, щодо яких за Переліком № 376 не визначено дату припинення можливості бойових дій, дату завершення бойових дій чи тимчасової окупації, щомісячна зарплата протягом строку відстрочки має бути не нижчою за розмір мінімальної зарплати по країні, помноженої на коефіцієнт 2,5.
Третій критерій — підприємство має важливе значення для галузі національної економіки.
Відповідно до пункту 4 наказу № 6954 для підприємств у галузі сільського господарства визначено окремі галузеві критерії. Один із них стосується масштабу діяльності підприємства. Зокрема, підприємство має відповідати одному з таких показників:
• обробляти угіддя сільськогосподарського призначення на площі не менше 1000 гектарів для провадження сільськогосподарської діяльності;
• обробляти угіддя багаторічних насаджень на площі не менше 50 гектарів для виробництва продукції плодових, які знаходяться на балансі підприємства;
• мати обсяг річного доходу, тобто чистого доходу від реалізації продукції, товарів, робіт або послуг, не менше 40 млн грн.
Ще один критерій стосується виду діяльності підприємства. Підприємство має здійснювати один із визначених напрямів діяльності:
• виробництво, переробку та збут, зокрема експорт, сільськогосподарської продукції;
• виробництво та/або постачання засобів захисту рослин, зокрема пестицидів, насіння та/або садивного матеріалу, ветеринарних препаратів, добрив, сільськогосподарської техніки, устаткування, обладнання і запасних частин до них;
• забезпечення виробничо-технологічних процесів із приймання, очищення, сушіння, зберігання, переробки зерна, олійних та зернобобових культур, а також продуктів їх доробки;
• науково-технічну діяльність, спрямовану на створення умов для підвищення ефективності сільськогосподарського виробництва і рівня продовольчої безпеки України;
• діяльність з надання часткових гарантій за кредитними зобов’язаннями суб’єктів малого і середнього підприємництва, що працюють у сфері сільського господарства.
Окремо у наказі передбачено критерій для підприємств, 100% акцій або часток у статутному капіталі яких належать державі. Йдеться про підприємства, утворені шляхом перетворення державного підприємства та які здійснюють діяльність з передачі в суборенду земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності на земельних торгах.
Такий критерій підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань, сформованим у порядку, визначеному законом про державну реєстрацію, а також довідкою про діяльність за підписом керівника підприємства. У довідці має бути зазначено кількість проведених земельних торгів із передачі в суборенду земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, кількість укладених договорів суборенди землі, загальну площу земельних ділянок та суму отриманої суборендної плати.
Для прийняття рішення про визначення підприємства таким, що має важливе значення для національної економіки у сфері сільського господарства, обов’язково подається завірена копія Податкового розрахунку за останній звітний період із підтвердженням контролюючого органу про прийняття цього Податкового розрахунку.

https://usm.media/v-ukrayini-onovili-kriteriyi-kritichnosti-dlya-agropidpriyemstv-detali

Одне з ключових завдань Фонду — відновлення інфраструктури та прискорення інтеграції України до транспортної мережі ЄС.
Прем’єр-міністерка Юлія Свириденко оголосила про фіналізацію домовленостей про створення Фонду підтримки транспорту України.
Спільну декларацію про практичну підтримку та перші внески до Фонду на полях URC-2026 підписали Мінрозвитку України, МЗС Литви, Міністерство клімату Естонії та Міністерство сільських справ та інфраструктури Швеції.
Партнери оголосили про перші внески: Литва, Швеція та Норвегія — близько 1 млн євро кожна, Естонія — 100 тис. євро. Кошти спрямують на реалізацію пілотних проєктів, визначених Україною.
Фонд фінансуватиме ремонт і утримання транспортної інфраструктури, закупівлю спеціалізованої техніки та обладнання, розвиток автомобільної, залізничної, портової, аеропортової та прикордонної інфраструктури, а також посилення експортних маршрутів.
Україна визначатиме пріоритети та координуватиме реалізацію проєктів, а адміністрування Фонду здійснюватиме литовська Central Project Management Agency (CPVA), яка відповідатиме за проведення закупівель, реалізацію проєктів і забезпечення прозорого використання коштів.

На полях Конференції з відновлення України URC-2026 Прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко повідомила про завершення домовленостей щодо створення Фонду підтримки транспорту України — нового міжнародного механізму, покликаного сприяти відновленню транспортної інфраструктури та інтеграції України до європейської транспортної мережі.
Відповідну спільну декларацію підписали Міністерство розвитку громад та територій України, Міністерство закордонних справ Литви, Міністерство клімату Естонії та Міністерство сільських справ та інфраструктури Швеції.
Під час презентації Фонду міжнародні партнери оголосили про перші фінансові внески:
• 🇱🇹 Литва — близько 1 млн євро;
• 🇸🇪 Швеція — близько 1 млн євро;
• 🇳🇴 Норвегія — близько 1 млн євро;
• 🇪🇪 Естонія — 100 тис. євро.
Першочергово кошти буде спрямовано на реалізацію пілотних проєктів, визначених українською стороною.
Діяльність Фонду охоплюватиме фінансування ремонту та утримання транспортної інфраструктури, закупівлю спеціалізованої техніки й обладнання, розвиток автомобільної, залізничної, портової, аеропортової та прикордонної інфраструктури, а також зміцнення експортно-логістичних маршрутів України.
Україна самостійно визначатиме пріоритетні напрями фінансування та координуватиме реалізацію проєктів. Адміністрування Фонду здійснюватиме литовська Central Project Management Agency (CPVA), яка забезпечуватиме проведення закупівель, супровід проєктів і прозоре використання міжнародної допомоги.
Асоціація портів України “Укрпорт” вважає, що створення Фонду підтримки транспорту України є важливим кроком до модернізації транспортної системи держави, підвищення її стійкості в умовах війни та подальшої інтеграції до транспортного простору Європейського Союзу.

У межах Конференції з відновлення України (Ukraine Recovery Conference, URC) заступник Голови ДП «Адміністрація морських портів України» Максим Лапай взяв участь у панельній дискусії «Морський та річковий транспорт», де презентував міжнародним партнерам український досвід забезпечення безперебійної роботи морських портів в умовах повномасштабної війни.
Під час виступу Максим Лапай наголосив, що в сучасних умовах морські порти є не лише важливою транспортною інфраструктурою, а й стратегічним чинником економічної та продовольчої безпеки як України, так і світу.
«Через морські порти здійснюється понад 90% світової торгівлі, а їхня стабільна робота є критично важливою для безперервного функціонування глобальних логістичних ланцюгів», — зазначив він.
Попри систематичні ракетні та дронові атаки Росії на портову інфраструктуру, Україна змогла створити ефективну систему захисту й забезпечення безперервної роботи морських портів. Це дозволяє зберігати експортний потенціал держави та постачати українську аграрну продукцію до понад 55 країн світу.
Окрему увагу учасники дискусії приділили роботі Українського морського коридору. Від початку його функціонування у серпні 2023 року порти Великої Одеси вже перевалили понад 200 мільйонів тонн вантажів, що підтверджує їхню ключову роль у підтримці економіки України та забезпеченні глобальної продовольчої безпеки.
Максим Лапай також звернув увагу на те, що Росія цілеспрямовано атакує саме цивільну портову інфраструктуру. Основними об’єктами ударів залишаються зернові та олійні термінали, контейнерні комплекси й інші елементи логістичної системи, які забезпечують експорт української продукції.
Під час презентації міжнародним партнерам було представлено комплекс практичних рішень, які впроваджує АМПУ для підвищення стійкості портової інфраструктури. Серед них — встановлення мобільних укриттів, спорудження додаткових захисних конструкцій, використання габіонів, біг-бегів і антидронових систем, а також облаштування плавучих бар’єрів безпеки для захисту портових акваторій від морських безпілотних засобів.
Український досвід функціонування морських портів в умовах війни викликає значний інтерес міжнародної спільноти та є прикладом ефективного поєднання безпекових рішень із забезпеченням безперервності роботи критично важливої транспортної інфраструктури.

Асоціація портів України «Укрпорт» із гордістю відзначає досягнення українських портовиків, які навіть у найскладніших умовах війни змогли зберегти ефективну роботу морської галузі. Представлений на URC досвід є яскравим прикладом професіоналізму, відповідальності та незламності українських фахівців. Ми щиро пишаємося тим, що морська галузь України не лише вистояла перед безпрецедентними викликами, а й стала прикладом стійкості для міжнародної спільноти. «Укрпорт» висловлює глибоку вдячність колективу ДП «АМПУ» та всім працівникам морських портів за самовіддану працю, яка забезпечує розвиток економіки України, підтримує міжнародну торгівлю та зміцнює авторитет української портової галузі у світі.

Рішенням Ради Асоціації портів України «УКРПОРТ» за поданням Національного університету «Одеська морська академія» з нагоди Дня працівників морського та річкового флоту України нагрудним знаком «Почесна відзнака Асоціації портів України «УКРПОРТ» за багаторічну сумлінну працю, вагомий внесок у підготовку висококваліфікованих фахівців для водного транспорту та плідну науково-педагогічну діяльність нагороджено:
• Ворохобіна Ігоря Ігоровича — проректора з навчальної роботи Національного університету «Одеська морська академія», доктора технічних наук, професора;
• Козьміних Миколу Анатолійовича — професора кафедри суднових допоміжних установок і холодильної техніки Національного університету «Одеська морська академія», кандидата технічних наук.
25 червня 2026 року під час засідання Вченої ради Національного університету «Одеська морська академія» почесні нагороди вручив Президент Асоціації портів України «УКРПОРТ» Дмитро Барінов.
Асоціація портів України «УКРПОРТ» щиро вітає нагороджених, а також увесь професорсько-викладацький колектив, співробітників і курсантів Національного університету «Одеська морська академія» з професійним святом — Днем працівників морського та річкового флоту України.
Бажаємо міцного здоров’я, нових професійних і наукових звершень, успіхів у підготовці майбутніх фахівців морської галузі, добробуту та наснаги у праці на благо України.
Скорішої Перемоги, миру та процвітання нашій державі!
Асоціація портів України «УКРПОРТ»