Згідно із попередніми домовленостями про підготовку до підписання «Меморандуму про співпрацю…» 01.07.2026 р. було проведено он-лайн зустріч та обмін інформацією між Асоціацією портів України «УКРПОРТ» та Консорціумом Чеські комунальні та енергетичні технології «CZKET».
Від Асоціації «УКРПОРТ» у зустрічі взяли участь Президент «УКРПОРТу» Дмитро Барінов та Генеральний директор «УКРПОРТу» Олександр Леснік.
З Чеської сторони Концерн «CZKET» представляв Зденек Збітек – Голова контрольної Ради Концерна. В ході зустрічі Сторони підтвердили зацікавленість у реалізації спільних зусиль для налагодження обоюдовигідного співробітництва українських портових підприємств та підприємств Чеської Республіки – членів Консорціуму «CZKET».
.

У порту окупованого Маріуполя на російське судно завантажили понад 7 тис. тонн каоліну. Судно прямує до Туреччини.
Судно Victoria K (IMO:1041348) прямує до турецького порту Ізмір, повідомила журналістка проєкту SeaKrime Центру Миротворець Катерина Яресько.
За її словами, в окупованому Маріуполі з 22 по 23 червня на російське судно завантажили 7389.54 т каоліну.
«Судно заходило в Темрюк для оформлення документів, без вантажних операцій. Каолін, збагачений для виготовлення високоякісної кераміки, вивезено для турецької компанії APITOLIA DENIZCILIK», — розповіла Яресько.
На порталі ГУР МО War&Sanctions зазначається, що cудно Victoria K (IMO:1041348) задіяне у вивезенні з ТОТ України українського зерна та вугілля. Систематично вдається до ведення темної діяльності в районі Керченської протоки, в українських водах Азовського моря.
Протягом 2024-2025 років судно вивезло з тимчасово окупованого українського порту Маріуполь понад 20 тис. т. коксівного вугілля.
https://usm.media/rosiyani-nezakonno-vivezli-z-mariupolya-do-turechchini-kradenij-kaolin/

Міжнародні партнери вже спрямували $550 тис. на проєкт технічної допомоги IMO for Ukraine, який має посилити безпеку судноплавства та роботу українського морського коридору.
Про це повідомляє Мінрозвитку.
До ініціативи долучилася Європейська Комісія, яка перерахувала $140 тис. Раніше проєкт підтримали Франція та Велика Британія, а про намір приєднатися також оголосила Канада.
Проєкт реалізують за підтримки Міжнародної морської організації (IMO). Він спрямований на посилення безпеки судноплавства, захист морського середовища та забезпечення сталої роботи українського морського коридору.
Віцепрем’єр-міністр з відновлення України — міністр розвитку громад та територій Олексій Кулеба зазначив, що це є проявом практичної підтримки України та спільних зусиль із підвищення безпеки судноплавства в умовах російської агресії.
Водночас Україна продовжує посилювати міжнародну підтримку на майданчику IMO. За ініціативою української сторони організація поширила серед держав-членів циркулярну ноту із засудженням російських атак на цивільні судна, що рухаються українським морським коридором.
https://usm.media/imo-for-ukraine-partneri-spryamuvali-ponad-500-tisyach-na-pidtrimku-bezpeki-sudnoplavstva-v-ukrayini/

Керівник Фонду держмайна розповів, що у межах приватизації минулого разу Одеський припортовий завод розглядали як невеликий приватний порт для перевалки агропродукції.
Про це розповів керівник ФДМУ Дмитро Наталуха в інтерв’ю «Главкому».
За його словами, минулого разу при спробі виставити на приватизацію Одеський припортовий завод (ОПЗ), серед зацікавлених учасників торгівлі була велика, дуже спроможна і ресурсна аграрна компанія.
«Вона розглядала цей актив не стільки як виробництво аміаку і карбаміду, а радше як потенційний майданчик для перевалки агропродукції. Вони, здається, навіть не приховували, що не виключають, що знесуть там зайве, побудують «рукави», крани і склади — і буде такий невеликий приватний порт суто для перевалки їхньої продукції на судна», — розповів керівник ФДМУ.
Дмитро Наталуха зауважив, що нові власники мають на це право, але такий спосіб використання ОПЗ можна вважати негативною екстерналією. Мова йде про неочевидні на сьогодні наслідки, які настають в довгостроковій перспективі.
«Максимум, що може відбутися за такого підходу в довгостроковій перспективі — це, напевно, збільшення обсягу перевалки за 5-10 років. Але не збільшиться кратно кількість робочих місць, сплачених податків, не з’явиться серйозна суміжна інфраструктура. Бо перевалка — низька за економічною складністю і висока за операційною автоматизацією діяльність», — додав Наталуха.
Зокрема посадовець вважає, що з довгострокового погляду цікавіше зберегти цільове призначення ОПЗ і бути зацікавленим в інвесторі, який розвиватиме саме виробництво карбаміду і аміаку.
«Це більш комплексна технологія, а значить — більше робочих місць, більше суміжних бізнесів: хтось виробляє паковання для цієї продукції, хтось забезпечує логістику тощо. До того ж, війна в Ірані підвищує привабливість цього активу: 30% аміаку в світі постачалося через Ормузьку протоку з країн Перської затоки. Відповідно, зараз ціна на аміак просто злетіла в космос, і всі зовсім інакше подивилися на той самий ОПЗ. Якби минулого року завод продали під аграрних «перевальщиків», в України вже не було б шансу позмагатися на глобальному ринку аміаку», — підкреслив очільник ФДМУ.
https://usm.media/opz-rozglyadali-yak-potenczijnij-majdanchik-dlya-perevalki-zerna-kerivnik-fdmu/