За перший тиждень липня Україна експортувала залізницею 511,7 тис. тонн зернових вантажів, більшість із яких прямувала до морських портів.
Про це йшлося під час онлайн-наради представників «Укрзалізниці» з учасниками аграрного ринку, пише Rail.insider.
За сім днів липня середньодобовий обсяг навантаження зернових становив 62,2 тис. тонн. Це на 64% більше, ніж за аналогічний період торік, але на 27% менше порівняно з червнем.
Загальний обсяг перевезень зернових вантажів за перший тиждень липня становив 581,4 тис. тонн. Показник утричі перевищує результат аналогічного періоду минулого року, але на 16% поступається червневому.
Безпосередньо експорт зерна залізницею зріс у 3,2 раза порівняно з аналогічним періодом торік. Водночас порівняно з червнем обсяги скоротилися на 17%.
Основним напрямком експорту залишаються морські порти, куди прямувало 91% зернових вантажів. Ще 9% перевезли через західні прикордонні переходи.
https://usm.media/z-pochatku-lipnya-zalizniczeyu-eksportovano-majzhe-512-tisyach-tonn-agroprodukcziyi/

Через російські атаки пропускні можливості української портової логістики скоротилися, що створює проблеми для експорту зерна напередодні нового сезону.
Про це розповів операційний партнер торгово-аналітичної компанії Barva Invest Богдан Костецький, пише Agro Times.
За його словами, до повномасштабної війни Україна могла щомісяця накопичувати в портах до 7 млн тонн насипних вантажів. Наразі сукупний показник для автомобільного та залізничного транспорту становить близько 4–5 млн тонн.
Причиною скорочення стали систематичні російські атаки на залізничні станції, депо, локомотиви, порти, термінали та цивільні торговельні судна.
«Втрата щомісячного накопичення в глибоководних портах становить близько 2,5 млн тонн і створює “вузьку горловину” для збіжжя, певні обсяги якого не можуть досягнути експортних точок призначення», — зазначив Костецький.
У результаті Україна входить у новий сезон із перехідними залишками близько 4 млн тонн кукурудзи та приблизно таким самим обсягом пшениці. Більші запаси фіксували лише після початку повномасштабного вторгнення, коли глибоководні порти були закриті.
Водночас альтернативні маршрути наразі не можуть компенсувати скорочення можливостей портової логістики. Через дунайські порти щомісяця експортують близько 100 тис. тонн агропродукції, автомобільним транспортом — ще приблизно 100 тис. тонн, а залізницею до європейських ринків — 300–400 тис. тонн.

https://usm.media/ukrayinski-porti-vtratili-mozhlivist-nakopichuvati-blizko-25-mln-tonn-vantazhiv-shhomisyaczya/

Єгипет, Алжир та Індонезія забезпечили 62% експорту української пшениці у 2025/26 МР, але вищі запаси можуть скоротити їхню потребу в імпорті.
У 2026/27 маркетинговому році Україна може зіткнутися зі зниженням попиту на пшеницю з боку трьох ключових покупців — Єгипту, Алжиру та Індонезії. Додатковий тиск чинитиме агресивна цінова політика Росії, повідомила аналітикиня ASAP Agri Інна Степаненко для Latifundist.
За її словами, у 2025/26 МР Україна експортувала майже 14 млн тонн пшениці. Показовим був фінал сезону. В останньому кварталі відвантажили 4 млн т, або 29% загального обсягу. Для завершального етапу це нетипово багато. Для порівняння: роком раніше в останньому кварталі відвантажили лише 2,6 млн тонн, або 16% сезонного експорту.
Роль трьох найбільших покупців суттєво зросла. Частка Єгипту в експорті збільшилася з 14% до 27%, Алжиру — з 12% до 20%, Індонезії — з 10% до 15%. Разом ці три країни забезпечили 62% експорту української пшениці проти 36% роком раніше.
Активний фініш сезону допоміг скоротити перехідні запаси. На кінець 2025/26 МР вони становили 2,3 млн тонн. Втім, це приблизно на 1 млн тонн більше, ніж роком раніше. Такі запаси тиснутимуть на ціни на початку нового сезону, коли на ринок надходить зерно нового врожаю.
У новому сезоні ситуація для експортерів може ускладнитися. Єгипет, Алжир та Індонезія входять у сезон із вищими початковими запасами. До того ж Єгипет і Алжир нарощують власне виробництво. Усе це може скоротити їхню потребу в імпорті. Такі ж очікування містить прогноз USDA.
Єгипет уже помітно знизив активність після масштабних закупівель. Тому на початку 2026/27 МР український експорт до цієї країни може залишатися обмеженим. Натомість Індонезія та Алжир поки зберігають інтерес до закупівель.
Окремий виклик — конкуренція на світовому ринку. Виробництво пшениці за межами Чорноморського регіону очікувано скоротиться. Проте пропозиція зерна в самому регіоні залишатиметься достатньою. Росія вже пропонує пшеницю за агресивними цінами. Це може посилити її позиції насамперед на єгипетському ринку.
Також напередодні USM писав, що Росія планує запустити логістичний хаб у Сирії, яка регулярно приймає крадене українське зерно.
https://usm.media/tri-klyuchovi-pokupczi-ukrayinskoyi-psheniczi-mozhut-zniziti-zakupivli-u-2026-27-mr/