Через російські атаки пропускні можливості української портової логістики скоротилися, що створює проблеми для експорту зерна напередодні нового сезону.
Про це розповів операційний партнер торгово-аналітичної компанії Barva Invest Богдан Костецький, пише Agro Times.
За його словами, до повномасштабної війни Україна могла щомісяця накопичувати в портах до 7 млн тонн насипних вантажів. Наразі сукупний показник для автомобільного та залізничного транспорту становить близько 4–5 млн тонн.
Причиною скорочення стали систематичні російські атаки на залізничні станції, депо, локомотиви, порти, термінали та цивільні торговельні судна.
«Втрата щомісячного накопичення в глибоководних портах становить близько 2,5 млн тонн і створює “вузьку горловину” для збіжжя, певні обсяги якого не можуть досягнути експортних точок призначення», — зазначив Костецький.
У результаті Україна входить у новий сезон із перехідними залишками близько 4 млн тонн кукурудзи та приблизно таким самим обсягом пшениці. Більші запаси фіксували лише після початку повномасштабного вторгнення, коли глибоководні порти були закриті.
Водночас альтернативні маршрути наразі не можуть компенсувати скорочення можливостей портової логістики. Через дунайські порти щомісяця експортують близько 100 тис. тонн агропродукції, автомобільним транспортом — ще приблизно 100 тис. тонн, а залізницею до європейських ринків — 300–400 тис. тонн.

https://usm.media/ukrayinski-porti-vtratili-mozhlivist-nakopichuvati-blizko-25-mln-tonn-vantazhiv-shhomisyaczya/

Єгипет, Алжир та Індонезія забезпечили 62% експорту української пшениці у 2025/26 МР, але вищі запаси можуть скоротити їхню потребу в імпорті.
У 2026/27 маркетинговому році Україна може зіткнутися зі зниженням попиту на пшеницю з боку трьох ключових покупців — Єгипту, Алжиру та Індонезії. Додатковий тиск чинитиме агресивна цінова політика Росії, повідомила аналітикиня ASAP Agri Інна Степаненко для Latifundist.
За її словами, у 2025/26 МР Україна експортувала майже 14 млн тонн пшениці. Показовим був фінал сезону. В останньому кварталі відвантажили 4 млн т, або 29% загального обсягу. Для завершального етапу це нетипово багато. Для порівняння: роком раніше в останньому кварталі відвантажили лише 2,6 млн тонн, або 16% сезонного експорту.
Роль трьох найбільших покупців суттєво зросла. Частка Єгипту в експорті збільшилася з 14% до 27%, Алжиру — з 12% до 20%, Індонезії — з 10% до 15%. Разом ці три країни забезпечили 62% експорту української пшениці проти 36% роком раніше.
Активний фініш сезону допоміг скоротити перехідні запаси. На кінець 2025/26 МР вони становили 2,3 млн тонн. Втім, це приблизно на 1 млн тонн більше, ніж роком раніше. Такі запаси тиснутимуть на ціни на початку нового сезону, коли на ринок надходить зерно нового врожаю.
У новому сезоні ситуація для експортерів може ускладнитися. Єгипет, Алжир та Індонезія входять у сезон із вищими початковими запасами. До того ж Єгипет і Алжир нарощують власне виробництво. Усе це може скоротити їхню потребу в імпорті. Такі ж очікування містить прогноз USDA.
Єгипет уже помітно знизив активність після масштабних закупівель. Тому на початку 2026/27 МР український експорт до цієї країни може залишатися обмеженим. Натомість Індонезія та Алжир поки зберігають інтерес до закупівель.
Окремий виклик — конкуренція на світовому ринку. Виробництво пшениці за межами Чорноморського регіону очікувано скоротиться. Проте пропозиція зерна в самому регіоні залишатиметься достатньою. Росія вже пропонує пшеницю за агресивними цінами. Це може посилити її позиції насамперед на єгипетському ринку.
Також напередодні USM писав, що Росія планує запустити логістичний хаб у Сирії, яка регулярно приймає крадене українське зерно.
https://usm.media/tri-klyuchovi-pokupczi-ukrayinskoyi-psheniczi-mozhut-zniziti-zakupivli-u-2026-27-mr/

Відомство спростувало інформацію про нібито автоматичні відмови за заявами на дипломування, поданими через портал Дія.
Відповідну заяву опублікували у Telegram-каналі Адміністрації судноплавства.
«Останніми днями морською спільнотою активно поширюються чутки про нібито зміни у процедурі дипломування. Зокрема, про те, що заяви, подані засобами порталу Дія, будуть автоматично отримувати відмову, а позитивне рішення можливе лише за умови звернення через так званих “посередників”. Хочемо чітко заявити: це не відповідає дійсності», — прокоментували у відомстві.
Там додали, що, як і раніше, документи для присвоєння звання/підтвердження кваліфікації можна подати як особисто, так і через уповноваженого представника, онлайн (засобами порталу Дія), поштою, через ДП «Моррічсервіс», безпосередньо через Адміністрацію судноплавства.
«Усі заяви розглядаються відповідно до вимог законодавства, незалежно від способу їх подання. Жоден із каналів не має переваг чи обмежень», — підкреслили в Адміністрації.
У відомстві навели дані про те, що за останні три робочі тижні Державна кваліфікаційна комісія моряків опрацювала 1 191 заяву. За результатами розгляду прийнято 1 081, або 90,8% рішень про видачу кваліфікаційних документів та запрошень до складання іспиту.
Якщо вам стали відомі факти можливих корупційних проявів або хтось пропонує «вирішити питання» за винагороду, Адміністрація судноплавства просить повідомляти про це через форму на офіційному сайті або за телефоном спеціальної гарячої лінії: (044) 363-39-47.
https://usm.media/administracziya-sudnoplavstva-zaperechila-zmini-u-proczeduri-diplomuvannya-moryakiv/

Регістр судноплавства України та адміністрація порту Чорноморськ визначили подальші напрями співпраці у сфері безпеки судноплавства.
Про це повідомляє пресслужба Регістра судноплавства України.
Зустріч відбулася 8 липня за участі керівництва Регістру та адміністрації порту.
Сторони розглянули технічний стан гідротехнічних споруд, експлуатацію плавзасобів Чорноморської філії ДП «АМПУ» та безпеку судноплавства в акваторії порту.
Окремо обговорили взаємодію підприємств морської галузі в умовах воєнного стану. За результатами зустрічі сторони визначили подальші напрями співпраці.
https://usm.media/u-portu-chornomorsk-obgovorili-bezpeku-sudnoplavstva-v-akvatoriyi-portu/

Під час візиту гостям презентували роботу Одеського морського порту в умовах воєнного стану.
Про це повідомляє Одеська філія ДП «Адміністрація морських портів України».
Делегація Всесвітньої продовольчої програми (ВПП) ООН на чолі з в.о виконавчого директора паном Карлом Скау відвідали Одеський порт, де їм презентували роботу порту, а також ознайомили ознайомили з функціонуванням портової інфраструктури та забезпеченням роботи українського морського коридору.
Саме на базі Одеського морського порту у 2023 році було створено Координаційний центр ДП «АМПУ», який забезпечує координацію суднозаходів до та з морських портів України.
В Одеській філії АМПУ нагадали, що ВПП ООН використовує порти Великої Одеси для закупівлі та експорту української пшениці й рослинної олії до країн, що потребують гуманітарної продовольчої допомоги. Крім того, ВПП фрахтує судна для перевезення української аграрної продукції в межах власних гуманітарних операцій та міжнародної ініціативи Grain from Ukraine.
«Візит делегації ВПП ООН підтвердив важливе значення Одеського морського порту як ключового елемента морської логістики України, що забезпечує стабільність експортних перевезень та сприяє реалізації міжнародних гуманітарних ініціатив, спрямованих на зміцнення глобальної продовольчої безпеки», — підкреслили в АМПУ.

https://usm.media/odeskij-port-vidvidala-delegacziya-vsesvitnoyi-prodovolchoyi-programi-oon/