Унаслідок атаки ударних безпілотників на портову інфраструктуру Миколаєва судно зазнало пошкоджень, однак серед людей постраждалих немає.
Російські війська 7 серпня атакували Миколаївську область ударними безпілотниками Shahed. Під ударом опинилася, зокрема, портова інфраструктура міста, повідомляє в.о. начальника Миколаївської ОВА Георгій Решетілов.
«Учора ворог атакував область ударними БпЛА типу Shahed. Під атакою була портова інфраструктура. Внаслідок чого у місті Миколаєві пошкоджено цивільне судно. Постраждалих немає», — написав Решетілов.
Інших подробиць щодо характеру пошкоджень судна наразі не повідомляють.
https://usm.media/rosijski-droni-poshkodili-czivilne-sudno-v-portu-mikolayeva/

Тим часом голова МЗС Туреччини Хакан Фідан закликає Москву і Київ домовитися про мораторій на удари по торговому судноплавству.
Туреччина почала обмежувати рух окремих комерційних суден через протоки у напрямку Чорного моря через зростання кількості атак на торговий флот у регіоні. Про це повідомляє Bloomberg.
Головне управління берегової безпеки Туреччини повідомило кілька суден, які прямували до російського Новоросійська, що транзитні дозволи на такі рейси наразі не видаються або їх розгляд потребує більше часу. Деяким суднам також повідомили, що обмеження може стосуватися рейсів до українських портів.
При цьому обмеження не поширюються на весь рух через протоки. За даними відстеження суден, станом на 13:00 8 серпня судна, що прямували до болгарських і турецьких портів, продовжували рух на північ через Дарданелли.
На тлі атак на торгові судна глава МЗС Туреччини Хакан Фідан закликав Україну та Росію створити механізм для мораторію на удари по судноплавству в Чорному морі.
«Наші попередження, на жаль, справджуються… Війна поширилася в Чорному морі. Спочатку завдавали ударів по військових портах та кораблях, тепер б’ють по всіх торговельних суднах без розбору», — заявив Фідан в інтерв’ю турецькому державному агентству Anadolu.
За його словами, від атак уже потерпають турецькі судна — як судна турецьких власників, так і ті, що ходять під прапором Туреччини або мають турецьких членів екіпажу.
Пропозиція Туреччини не є абсолютно новою. Ще в липні Фідан заявляв, що за відсутності можливості домовитися про повне припинення бойових дій сторони могли б погодити мораторій на військові дії в критично важливих районах, зокрема для безпеки судноплавства та енергетики в Чорному морі.
Для Туреччини питання особливо чутливе. Саме через протоки Босфор і Дарданелли проходить основний морський зв’язок Чорного моря із Середземним, а отже, будь-яке обмеження руху безпосередньо впливає на російський, український та міжнародний торговий флот.
Якщо ситуація погіршуватиметься, Туреччина опиниться перед непростим вибором: з одного боку, забезпечувати свободу торговельного судноплавства через протоки, а з іншого — не допустити перетворення власних територіальних вод на коридор для суден, які можуть стати мішенню під час війни.
https://usm.media/turechchina-pochala-obmezhuvati-prohid-suden-do-chornogo-morya-na-tli-atak-na-torgovij-flot-bloomberg/

Асоціація портів України «Укрпорт» вітає активізацію українсько-молдовського діалогу щодо розвитку транспортної та прикордонної інфраструктури, яка сьогодні є одним із ключових елементів забезпечення логістичної стійкості України в умовах війни.
Посилення співпраці між Україною та Республікою Молдова сприятиме диверсифікації транспортних маршрутів, підвищенню надійності міжнародних ланцюгів постачання, розвитку прикордонної інфраструктури та інтеграції української транспортної системи до європейського логістичного простору.
В «Укрпорті» переконані, що створення альтернативних маршрутів перевезень, модернізація пунктів пропуску, розвиток залізничного сполучення та координація спільних інфраструктурних проєктів є важливими кроками для забезпечення безперервної роботи українського експорту, зміцнення економічної стійкості держави та підтримки конкурентоспроможності вітчизняного бізнесу.

Микола Калашник разом з Serhiy Derkach
Безпекова ситуація в Чорному морі та постійні російські атаки змушують нас уже сьогодні створювати альтернативні логістичні маршрути. Наше завдання — забезпечити безперервний експорт та імпорт за будь-яких обставин.
Саме про це говорили з Віцепрем’єр-міністром — Міністром інфраструктури та регіонального розвитку Республіки Молдова Володимиром Болею. Для нас принципово важливо, щоб український бізнес мав надійні резервні маршрути, а логістика залишалася прогнозованою.
Одне з ключових питань — зменшення логістичних витрат для українського бізнесу. Разом із молдовською стороною працюємо над рішеннями, які зроблять транзит українських вантажів більш конкурентним і забезпечать стабільний експорт продукції та імпорт критично важливих товарів.
Також приділили увагу розвитку залізничного сполучення, резервним маршрутам постачання, збільшенню пропускної спроможності пунктів пропуску та модернізації прикордонної інфраструктури.
Ще один стратегічний проєкт — будівництво нового сполучення між нашими країнами. Створюємо сучасний міжнародний пункт пропуску, який відкриє нові можливості для перевезення вантажів, скоротить час перетину кордону та посилить економічні зв’язки між Україною і Молдовою.
Не менш важливий напрям — покращення умов пересування на Одещині. Працюємо над тим, щоб максимально спростити рух на 7,7-кілометровій транзитній ділянці у районі Паланки, скоротити час у дорозі та зробити пересування регіоном комфортнішим.
Домовилися найближчим часом провести окрему робочу зустріч, щоб у практичній площині обговорити реалізацію наших спільних проєктів та подальші кроки з розвитку транспортної, логістичної й прикордонної співпраці між Україною та Молдовою.
Поки росія намагається зруйнувати українську логістику та ізолювати нашу державу, ми разом із партнерами створюємо нові транспортні можливості для людей і бізнесу. Саме так зміцнюємо економічну стійкість України та забезпечуємо її надійний зв’язок із європейськими транспортними коридорами.

Кабмін працює над продовженням пільгового кредитування за програмою «5-7-9%», розподілом державних гарантій і пом’якшенням умов отримання позик для аграріїв.
Про це повідомив міністр аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький.
Потреба у додатковому фінансуванні виникла після російських атак на цивільні судна, через які тимчасово призупинилося заходження суден до портів Великої Одеси.
Мінагрополітики опрацьовує відповідні рішення спільно з Мінфіном, Мінекономіки, Національним банком, банківським сектором та аграрними асоціаціями.
Зокрема, йдеться про пролонгацію кредитів за програмою «Доступні кредити 5-7-9%» на обігові потреби та посівну кампанію 2027 року. Мінфін завершує розподіл державних гарантій між банками, а НБУ працює над пом’якшенням вимог до агровиробників як позичальників.
Очікується, що аграрії зможуть залучати додаткове фінансування під заставу вже зібраного врожаю. Це має допомогти провести осінню посівну та вчасно підготуватися до весняних польових робіт.
За словами Висоцького, нинішні проблеми з морським експортом за масштабом співмірні із ситуацією на початку повномасштабного вторгнення. Україна веде переговори з міжнародними партнерами щодо відновлення стабільної роботи морського коридору та паралельно розвиває альтернативні маршрути.
Важливою складовою експорту залишатиметься Дунайський коридор. Також уряд планує максимально використовувати сухопутні маршрути й понад десять сухих портів, створених на західному кордоні під час повномасштабної війни.
У Мінагрополітики наголосили, що фінансові та логістичні рішення мають запобігти зупиненню виробничого циклу, допомогти аграріям виконувати контракти та своєчасно проводити польові роботи.
https://usm.media/agrariyam-pomyakshat-umovi-kredituvannya-cherez-uskladnennya-morskoyi-logistiki/

Через зупинку портів «Кернел» готує нові умови для зберігання зерна, які почнуть діяти з вересня.
Про це повідомляє Elevatorist із посиланням на керівника департаменту зберігання «Кернел» Сергія Щербаня.
За його словами, тарифи на енергоносії порівняно з попереднім роком зросли приблизно на 20%. На таку саму величину компанія підвищила загальний тариф на елеваторах. Зростання фонду оплати праці та інших витрат у нові тарифи не закладали. Таким чином, підвищення вартості послуг пов’язане лише з подорожчанням енергоносіїв.
Через логістичну кризу та зупинку роботи портів компанія пропонує клієнтам два варіанти щодо зерна, яке вже надійшло на зберігання.
Клієнти можуть вивезти зерно протягом вересня, і тоді умови зберігання залишаться без змін. Якщо цього не станеться, вартість зберігання може зрости приблизно на 70%. Це пов’язано з необхідністю переміщувати зерно до полімерних рукавів, що суттєво збільшує собівартість зберігання.
У «Кернел» зазначили, що нові умови поки не запроваджують одномоментно. Компанія виконує раніше взяті зобов’язання та заздалегідь обговорює з клієнтами можливі сценарії.
«Якщо клієнти до 1 вересня вивезуть цей обсяг, усе залишиться без змін. Зрештою, ринок сам відрегулює ситуацію: хтось знайде можливість вивезти зерно, хтось — ні», — пояснив Сергій Щербань.
https://usm.media/kernel-poperediv-pro-podorozhchannya-zberigannya-zerna-na-vlasnih-elevatorah/