«Залізниця Молдови» погодила знижку 50% на транзитні вантажні перевезення до кінця 2026 року.
Про це повідомляє RAIL.insider.
Знижка діятиме для всіх вантажів на низці транзитних маршрутів через Молдову, зокрема через Басарабяску, Велчинець, Етулію, Джурджулешти, Унгени та Новосавицьку.
Окремо знижений тариф поширюватиметься на зернові, шроти, макуху, олію, руду та вантажі у цистернах.
У CFM уточнили, що знижка наразі не прив’язана до гарантованих обсягів перевезень.
https://usm.media/moldova-znizit-tarifi-na-tranzit-vantazhiv-zalizniczeyu-na-50/

Рівень води на Рейні біля німецького Кауба, наймілкішої ділянки річки, впав до найнижчого показника з початку спостережень у 1880 році.
Про це повідомляє Bloomberg.
Через обміління судна змушені перевозити значно менше вантажів, а частина причалів уже недоступна. Деякі компанії переводять вантажі на залізницю та автотранспорт.
За даними брокера Riverlake, баржі з верхньої течії Рейну вже не можуть повернутися до району Антверпен — Роттердам — Амстердам, а судна з цього хаба не можуть пройти далі вгору за течією.
Станом на зараз показник біля Кауба становить 14 см. Це відповідає судноплавній глибині близько 1,27 м. До п’ятниці рівень може знизитися до 9 см.
Через проблеми із судноплавством під ризиком опинилися поставки дизпального, мазуту, вугілля, зерна та інших вантажів.
Компанії BASF, Evonik і Lanxess уже частково переорієнтовують перевезення на залізницю та автомобільні маршрути. Водночас замінити річковий транспорт повністю складно: за оцінкою Covestro, для перевезення 1,5 тис. тонн вантажу замість однієї баржі потрібно близько 60 вантажівок.
За прогнозами, суттєве відновлення рівня води може не відбутися до жовтня.

https://usm.media/riven-rejnu-vpav-do-rekordnogo-minimumu-ta-uskladniv-sudnoplavstvo/

Зупинка морського коридору та блокада портів Великої Одеси можуть знизити ВВП України на 0,6–0,9%.
Про це заявила заступниця директора Центру економічної стратегії Марія Репко під час обговорення економічних прогнозів на 2026 рік, пише Інтерфакс-Україна.
За її словами, посилення російських атак на торговельне судноплавство ще не повністю враховане у базових прогнозах неурядових аналітиків.
Основний вплив блокади пов’язаний зі скороченням експорту, зниженням валютних надходжень та накопиченням запасів агропродукції всередині країни.
Репко зазначила, що тривала зупинка портів може призвести до падіння внутрішніх цін на експортну продукцію, скорочення маржі агровиробників, дефіциту оборотних коштів та зупинки окремих підприємств.
Серед можливих наслідків вона також назвала втрату частини зовнішніх ринків.
Серед варіантів компенсації морської блокади розглядають переорієнтацію вантажів на сухопутні маршрути та використання румунських потужностей для перевалки зерна.
Раніше через зупинку морського експорту Південний ГЗК розпочав скорочення роботи, а Полтавський ГЗК призупинив виробництво.
https://usm.media/blokada-portiv-velikoyi-odesi-mozhe-koshtuvati-ukrayini-do-09-vvp/

Нову захисну споруду встановили на території підприємства з урахуванням розташування виробничої інфраструктури та логістичних маршрутів.
ДП «МТП «Південний» продовжує розширювати мережу мобільних укриттів для працівників підприємства. Чергову захисну споруду встановили на території порту, повідомили у пресслужбі порту.
«Наше першочергове завдання — створити максимально безпечні умови для людей. Ми послідовно працюємо над тим, щоб кожен знав, як діяти під час повітряної тривоги, та мав можливість швидко перейти до найближчого укриття», — зазначив директор ДП «МТП «Південний» Артем Литвинов.
Мобільні укриття встановлюють поетапно з урахуванням особливостей виробничої інфраструктури та логістики підприємства. Це має забезпечити працівникам можливість якомога швидше дістатися захищеного місця у разі оголошення повітряної тривоги.
Також раніше ДП «МТП «Південний» і профспілковий комітет розпочали актуалізацію колективного договору у зв’язку з майбутнім перетворенням підприємства та змінами у законодавстві.
https://usm.media/port-pivdennij-rozshiryuye-merezhu-mobilnih-ukrittiv-dlya-praczivnikiv/

Міністерство агрополітики очікує експорт зерна на рівні 38–40 млн тонн у 2026/27 маркетинговому році.
Про це міністр аграрної політики Тарас Висоцький повідомив в інтерв’ю Reuters, пояснивши перегляд прогнозу російськими атаками на портову інфраструктуру Одеської області.
Міністерство аграрної політики та продовольства України знизило прогноз експорту зернових у 2026/27 маркетинговому році до 38–40 млн тонн проти попередньої оцінки у 43 млн тонн.
Це перший офіційний перегляд прогнозу експорту після ескалації російських атак наприкінці липня, які суттєво ускладнили, а фактично на окремих етапах зупинили відвантаження через порти Великої Одеси.
Останніми тижнями російські війська майже щодня атакують українські чорноморські порти, експортні термінали та цивільні судна, які заходять до українських портів або виходять із них.
Україна експортує понад 90% зерна морським транспортом, тому тривалі перебої в роботі портів безпосередньо впливають на можливості експорту. Агропродукція при цьому залишається найбільшою товарною категорією українського експорту.
Зниження експортних можливостей уже створює додаткові проблеми для внутрішньої логістики. У понеділок Мінагро повідомило, що через перебої з експортом в Україні може виникнути дефіцит потужностей для зберігання зерна обсягом близько 11 млн тонн.
Раніше Висоцький оцінював потенційні втрати аграрного сектору від блокування портів у $3 млрд.
https://usm.media/minagro-znyzylo-prognoz-eksportu-zerna-czerez-ataky-rf-na-porty/