Російські атаки фактично зупинили судноплавство через порти Великої Одеси з 22 липня.
Про це повідомив міністр розвитку громад та територій України Михайло Калашник.
Міністр провів брифінг для представників 27 країн і п’яти міжнародних організацій щодо безпекової ситуації та роботи транспортної логістики в умовах посилення російських атак.
За словами Калашника, Росія одночасно атакує морські порти, цивільні судна, залізничну та прикордонну інфраструктуру — фактично всі основні маршрути, якими Україна забезпечує експорт, імпорт, пасажирські та вантажні перевезення.
Особливо складною залишається ситуація на морі. За словами міністра, з 22 липня через систематичні атаки судноплавство через порти Великої Одеси фактично зупинилося.
У 2026 році зафіксували 198 атак на портову інфраструктуру, 95 — на судна в портах та 69 — на судна у морському коридорі. Лише за один місяць російські війська атакували 28 цивільних торговельних суден у портах Великої Одеси та поблизу узбережжя.
Під постійними ударами залишається і залізниця. Від початку повномасштабного вторгнення зафіксували 6 125 атак на залізничну інфраструктуру, з них понад 1,5 тис. — цьогоріч. Пошкоджено 509 локомотивів та 249 вагонів.
Попри це «Укрзалізниця» продовжує пасажирські та вантажні перевезення.
Окремо Калашник повідомив, що Україна звернулася до міжнародних партнерів із проханням передати локомотиви для підтримки безперервної роботи залізниці.
За останній тиждень Росія також чотири рази атакувала пункти пропуску на півдні України. На кордоні з Молдовою пошкоджено пункт «Виноградівка — Вулканешти», повністю зруйновано інфраструктуру пункту «Табаки — Мирне», а також атаковано сервісну зону біля «Рені — Джюрджюлешть», де постраждали вантажівки, зокрема іноземних перевізників.
На кордоні з Румунією під удар потрапив пункт пропуску «Орлівка — Ісакча».
За словами Калашника, роботу пунктів пропуску після атак відновлювали в аварійному режимі протягом 24-48 годин.
Тепер Україна планує заздалегідь формувати резерв мобільної інфраструктури та обладнання, який можна буде оперативно розгортати на місцях пошкоджень. Паралельно триває робота із сусідніми країнами щодо використання інфраструктури суміжної сторони та швидкого перенаправлення транспортних потоків.
Калашник також закликав партнерів долучатися до новоствореного Фонду підтримки транспорту, який адмініструє Литва.
Через цей механізм держави-партнери зможуть спрямовувати внески на конкретні потреби транспортної галузі — від обладнання та мобільної інфраструктури до відновлення та підвищення стійкості транспортної системи.
За словами міністра, російські удари по українській логістиці вже мають прямі наслідки за межами України. Йдеться про іноземні судна в українських портах, іноземних перевізників на пунктах пропуску, вантажі на європейських маршрутах та український аграрний експорт до понад 55 країн світу.
Україна разом із партнерами працює над відновленням пошкодженої інфраструктури, формуванням резерву обладнання, підтримкою залізниці та альтернативними рішеннями для збереження транспортного сполучення.

https://usm.media/kalashnik-sudnoplavstvo-cherez-porti-velikoyi-odesi-faktichno-zupinilosya-z-22-lipnya/

На тлі відсутності морського експорту та початку посівної озимих культур ключовою перепоною для сільгоспвиробників стала стримана позиція комерційних банків.
Про це розповів заступник голови ВАР Денис Марчук в інтерв’ю УНІАН.
За його словами, аби підтримати товаровиробників, уряд та Нацбанк розширили програму «5-7-9%». Ліміт пільгового кредиту зріс до 90 млн грн на юридичну особу, а відсоткова ставка для поповнення обігових коштів знизилася орієнтовно з 15% до 10%.
Крім того, передбачено можливість реструктуризації боргів та використання зерна як застави. Загалом на це вже спрямували 21 мільярд гривень.
Проте на місцях аграрії зіштовхуються із труднощами при отриманні цих коштів. Фінансові установи не завжди охоче йдуть на реструктуризацію та висувають жорсткі вимоги.
«Є проблема в тому, що на місцях, особливо в комерційних банках, дуже важко йдуть на виконання тих зобов’язань, які отримали в рамках постанов. Маємо велику кількість випадків, коли товаровиробники звертаються до банків і не можуть отримати ці кошти для поповнення своїх обігових потреб. І це дійсно велика проблема, тому що зараз уже розпочалася посівна озимих культур — багато чого не буде засіюватися. Ми отримаємо велику кризу з посівом озимих культур», — розповів Денис Марчук.
https://usm.media/kriza-agrarnoyi-ta-morskoyi-galuzej-na-pochatku-posivnoyi-ozimih-pereponoyu-stala-strimana-pozicziya-bankiv/
ЄС готує наймасштабніший санкційний пакет проти «тіньового флоту» й громадян РФ
Реакцією на спробу диверсії в аеропорту Лейпцига можуть стати обмеження туристичних віз для росіян і додаткові санкції проти танкерів «тіньового флоту».
ЄС може розширити санкції проти танкерів з російською нафтою у відповідь на спробу диверсії в аеропорту Німеччини. Про це повідомляє Bloomberg з посиланням на європейських посадовців.
Найближчими тижнями представники країн ЄС проведуть зустрічі для обговорення можливих пропозицій. Серед них — обмеження туристичних віз для росіян, посилення обмежень на пересування російських дипломатів та запровадження додаткових санкцій проти суден «тіньового флоту».
Це можуть бути перші кроки реакції ЄС на спробу Росії здійснити диверсію в аеропорту Лейпцига, який використовується для пересилання військової техніки в Україну.
Німеччина вже заявила про закриття російського консульства в Бонні та ключового культурного центру РФ у Берліні, а також про посилення прикордонного контролю щодо громадян Росії. Країни ЄС також розглядають посилення протиповітряної оборони України.
Окрім цього, ЄС працює над планами запровадити санкції проти 1600 осіб та організацій, пов’язаних із воєнними діями Росії. Це може стати найбільшим санкційним пакетом Євросоюзу на сьогодні
https://usm.media/yes-gotuye-najmasshtabnishij-sankczijnij-paket-proti-tinovogo-flotu-j-gromadyan-rf/

Румунія підтримує розширення транзиту українського зерна через порт Констанца для подальшого експорту до країн Близького Сходу та Африки.
Про це заявила міністерка закордонних справ Румунії Оана Цою, пише видання Сugetliber.
За її словами, збільшення поставок українського зерна на зовнішні ринки може допомогти стримати світові ціни на продовольство. Наразі глобальний індекс цін на зернові приблизно на 6–7% вищий, ніж рік тому.
Розширення транзиту обговорювали під час нещодавньої зустрічі президента України Володимира Зеленського, президента Румунії Нікушора Дана та президентки Молдови Маї Санду.
Один із варіантів передбачає доставку українського зерна до порту Констанца з подальшим відправленням на ринки поза межами ЄС через «коридори солідарності».
Бухарест при цьому виступає за транзит української агропродукції через територію Румунії без її накопичення на внутрішньому ринку Євросоюзу.
У такому разі Констанца може посилити роль одного з ключових регіональних хабів для українського аграрного експорту до Африки та Близького Сходу.
https://usm.media/rumuniya-hoche-narostiti-tranzit-ukrayinskogo-zerna-cherez-port-konstancza/

Сторони обговорили наслідки російських атак на портову інфраструктуру Великої Одеси, ризики для експорту української агропродукції та можливі напрями посилення підтримки українських агровиробників з боку Італії.
Міністр агрополітики Тарас Висоцький зустрівся із Надзвичайним і Повноважним Послом Італії в Україні Карло Формозою. У зустрічі також взяв участь заступник міністра Денис Башлик, повідомили в Мінагро.
Тарас Висоцький зазначив, що через російські атаки на цивільні судна та портову інфраструктуру наприкінці липня — початку серпня експорт аграрної продукції суттєво скоротився.
«Нинішня ситуація в українському аграрному секторі складна. У серпні ми змогли експортувати лише близько третини від потенційного обсягу. Альтернативні маршрути дозволяють збільшити цей показник до 50%, але повністю замінити можливості чорноморських портів вони не можуть. Тому перед нами стоїть подвійне завдання — забезпечити стійкість експортних маршрутів і водночас створити додаткові потужності для зберігання врожаю», — наголосив він.
Висоцький зауважив, що прогнозований потенціал експорту української аграрної продукції становить близько 60 млн тонн. Якщо можливості експорту залишатимуться обмеженими, значні обсяги продукції потребуватимуть додаткового зберігання.
Одним із ключових питань зустрічі стала можлива підтримка Італією українських агровиробників у створенні тимчасових потужностей для зберігання зерна. Йшлося, зокрема, про використання зернових рукавів та інших рішень, а також про запровадження системи ваучерів, які дозволять фермерам самостійно забезпечувати необхідні послуги та обладнання для зберігання.
«Україна вже залучила близько $35 млн міжнародної підтримки на напрям тимчасового зберігання зерна, зокрема $25 млн від Світового банку та близько $10 млн від інших партнерів. Водночас залишається потреба у додатковому фінансуванні», — додав міністр.
Італійська сторона повідомила, що розглядає можливість спрямування підтримки через програми ФАО. Зокрема, через систему ваучерів, яка може доповнити підтримку із забезпечення зерновими рукавами.
Також обговорили підтримку відновлення портової та логістичної інфраструктури та посилення стійкості альтернативних маршрутів експорту української аграрної продукції. Міністр наголосив на важливості розвитку європейських Шляхів солідарності та диверсифікації логістики, зокрема залізничних маршрутів.
https://usm.media/ukrayina-ta-italiya-obgovorili-shlyahi-pidtrimki-agroeksportu-pislya-rosijskih-atak-na-porti/

ЄС стежить за ситуацією в Чорному морі та адаптує пропускну здатність альтернативних маршрутів через механізми Solidarity Lanes.
У Європейській комісії вважають Дунайський коридор найперспективнішою альтернативою Чорному морю для українського експорту. Про це «Суспільному» повідомив речник Єврокомісії у відповідь на запит щодо заходів для допомоги Україні відновити експорт на тлі посилення російських атак по чорноморських портах.
«ЄС рішуче налаштований і надалі підтримувати доступ України до міжнародних ринків. Ми уважно стежимо за ситуацією в Чорному морі, зокрема за порушеннями, спричиненими російськими обстрілами морських портів України, транспортної інфраструктури та прикордонних пунктів пропуску. Ми також оцінюємо наслідки для сільського господарства, економіки та глобальної продовольчої безпеки», — зазначив речник.
За його словами, Єврокомісія підтримує контакт з українською владою та сусідніми країнами для вирішення викликів у сфері судноплавства — зокрема через механізми Solidarity Lanes, які дозволяють адаптувати пропускну здатність до зростаючого попиту на перевезення.
«Дунайський коридор залишається найперспективнішою альтернативою з погляду потенційної пропускної здатності», — заявив речник.
Нагадаємо, 13 серпня в Міністерстві аграрної політики України повідомляли, що через російські обстріли, внаслідок яких закрили три глибоководні порти Великої Одеси, експорт української аграрної продукції може скоротитися вдвічі — із запланованих 64,4 млн тонн до 29,6 млн тонн.
https://usm.media/yevrokomisiya-nazvala-dunajskij-koridor-najperspektivnishoyu-alternativoyu-dlya-eksportu-ukrayini/