Єврокомісія відмовилася переглядати квоту на імпорт української пшениці, однак для експортерів залишається доступною інша квота.
Йдеться про окрему квоту ЄС для третіх країн обсягом 2,3 млн тонн. Про це розповіла голова комітету УКАБ з євроінтеграції Олександра Авраменко на «Зерно і переробка 2026», повідомляє Latifundist.
Вона розповіла, що Україна зверталася до Європейської комісії із запитом на збільшення квоти на пшеницю. Але там відповіли, що торговельні умови між Україною та ЄС були переглянуті минулого року, тож наразі збільшувати квоту не планують.
Втім, зазначила Авраменко, крім квот у межах торговельних домовленостей України з ЄС, існують окремі квоти Євросоюзу, відкриті для третіх країн за правилами СОТ, і Україна також може ними користуватися.
Зокрема, для пшениці доступна квота обсягом 2,3 млн тонн — вона, за словами Авраменко, наразі майже не використана.
У межах цієї квоти мито на поставки складає 12€/тонна. Водночас квота безпосередньо для української пшениці обсягом близько 1,3 млн тонн вже повністю використана, а позаквотне мито у 95€/тонна суттєво ускладнює подальший експорт.
https://usm.media/yevrokomisiya-vidmovilas-zbilshuvati-kvotu-na-import-ukrayinskoyi-psheniczi/

Відновлення роботи портів увійшло до ключових завдань Міністерства з відновлення, інфраструктури та транспорту на 2026-2027 роки.
Про це повідомив міністр Микола Калашник за підсумками засідання Комітету Верховної Ради з питань транспорту та інфраструктури.
За його словами, головним пріоритетом залишається забезпечення роботи транспортної інфраструктури в умовах російських атак.
Серед основних завдань — відновлення роботи портів, збереження залізничного сполучення, утримання автомобільних доріг для військової та економічної логістики, а також забезпечення пропускної спроможності кордону та пунктів пропуску.
Окремо під час засідання обговорили реалізацію планів стійкості транспортної системи та великих інфраструктурних проєктів.
За словами Калашника, одним із ключових питань також стане фінансування цих заходів у державному бюджеті на 2027 рік.
Крім того, міністерство представило низку законодавчих ініціатив у сфері залізничних та автомобільних перевезень, розвитку прикордонної інфраструктури й відновлення, які потребуватимуть підтримки парламенту.
https://usm.media/vidnovlennya-roboti-portiv-uvijshlo-do-prioritetiv-mininfrastrukturi-na-2026-2027-roki/

На позачерговому засіданні молдовсько-української спеціалізованої комісії сторонам не вдалося узгодити новий режим скидів води з Дністровського водосховища.
Ухвалення рішення відклали на два-три дні для проведення додаткових консультацій на національному рівні, повідомили у Дунайській комісії.
За інформацією виконавчого директора Міжнародної асоціації хранителів річки Eco-TIRAS Іллі Тромбицького, Україна та Молдова констатували критичне зменшення водності Дністра по обидва боки кордону. Падіння стоку та рівня річки вже позначилося не лише на водних екосистемах, а й на рівні води у прибережних криницях.
Особливо складна ситуація спостерігається в нижній течії Дністра. За оцінкою еколога, річкова екосистема дедалі більше зазнає лимніфікації — поступового набуття озерних рис, уповільнення течії та заростання водною рослинністю. Такі процеси погіршують кисневий і гідрологічний режими, змінюють умови існування водних організмів та створюють загрозу втрати окремих видів риб.
Під час засідання розглядалися два основні сценарії: зниження скиду з Дністровського водосховища до 20 м³/с або його збереження на рівні близько 50 м³/с.
За словами Іллі Тромбицького, перший варіант відповідає інтересам української гідроенергетики, однак майже триразове скорочення нинішнього обсягу скиду може істотно посилити деградаційні процеси в нижній течії. Водночас навіть показник 50 м³/с уже оцінюється як недостатній для стабільного функціонування екосистеми.
Молдовська сторона запропонувала відкласти остаточне рішення для додаткових консультацій, а українська сторона підтримала цю пропозицію. Інформацію про результати засідання оприлюднили молдовські медіа з посиланням на Eco-TIRAS.
У Інституті Дунайських досліджень зазначили, що це свідчить про перехід від сезонного маловоддя до системної водної кризи, за якої потреби населення, енергетики та природних екосистем дедалі складніше забезпечувати одночасно. Проте екологічний стік не може розглядатися лише як залишковий ресурс, доступний після задоволення господарських потреб.
Різке скорочення скиду до 20 м³/с може мати каскадні наслідки для нижнього Дністра: подальше уповільнення течії, погіршення якості води, дефіцит кисню, посилення заростання русла та втрату нерестовищ. У перспективі це створюватиме ризики не лише для біорізноманіття, а й для питного водопостачання, рибного господарства та санітарного стану річки.
Україні та Молдові необхідно погодити не одноразовий компроміс, а спільний антикризовий протокол управління стоком. Він має передбачати мінімальний екологічно допустимий скид, оперативний обмін гідрологічними даними, систему порогових показників і перегляд режиму роботи водосховищ залежно від фактичної водності. В умовах тривалої посухи збереження екосистеми Дністра повинно бути складовою водної безпеки обох держав, а не другорядним обмеженням.
https://usm.media/moldova-ta-ukrayina-vidklali-rishennya-shhodo-rezhimu-skidiv-vodi-u-dnister/