Україна та Румунія посилюють транспортне сполучення: сторони підписали Меморандум про розвиток прикордонної інфраструктури.
Про це повідомили в Мінінфраструктури.
У рамках Карпатського економічного форуму міністр інфраструктури України Микола Калашник та держсекретар Міністерства транспорту та інфраструктури Румунії Іонель Скріоштяну підписали Меморандум про взаєморозуміння щодо посилення співпраці для забезпечення надійного транзиту українських товарів.
У основі меморандуму — оновлена Стратегія розвитку прикордонної інфраструктури між країнами, яка враховує нові потреби та виклики у контексті забезпечення перевезень вантажів та пасажирів.
Меморандум визначає подальші спільні кроки України та Румунії для розвитку транспортних маршрутів між країнами. Йдеться про модернізацію та розвиток автомобільних пунктів пропуску і під’їзних доріг, посилення залізничного сполучення, спрощення процедур контролю на кордоні, а також розширення можливостей для перевалки українських вантажів у румунських портах.
Окремий напрям співпраці — розвиток спільної прикордонної інфраструктури. Україна та Румунія планують збільшувати пропускну спроможність наявних пунктів пропуску та розвивати нові сполучення. Оновлена спільна стратегія охоплює 17 пунктів пропуску, з яких 10 є новими пропозиціями.
«Румунський напрямок є надзвичайно важливим для української логістики в умовах повномасштабної війни. Наше завдання зараз — підтримувати системний розвиток всього транспортного коридору: пунктів пропуску, під’їзних доріг, залізниці та портової інфраструктури. Підписаний Меморандум визначає конкретні напрями цієї роботи. Нам важливо збільшити пропускну спроможність кордону та створити для українського бізнесу стабільні й передбачувані маршрути до Європейського Союзу та румунських портів», — прокоментував Микола Калашник.
Наступним етапом стане перехід до реалізації визначених Меморандумом інфраструктурних проєктів та залучення фінансування для їх виконання. Україна та Румунія продовжать координацію для синхронного розвитку інфраструктури по обидва боки кордону, збільшення його пропускної спроможності та посилення транспортного сполучення між Україною та Європейським Союзом.
https://usm.media/u-portah-rumuniyi-rozshiryat-mozhlivosti-dlya-perevalki-ukrayinskih-vantazhiv/

Україна може експортувати близько 1 млн тонн пшениці у вересні, однак вже у жовтні навантаження на логістику суттєво зросте через активізацію поставок кукурудзи.
Як повідомили аналітики кооперативу ПУСК від Всеукраїнської аграрної ради (ВАР), у липні Україна експортувала близько 1 млн тонн пшениці.
«У серпні — 600 тис. тонн, а у вересні можемо знову наблизитися до 1 млн тонн. Наразі пшениця активно відвантажується через Констанцу. Однак у жовтні на ринок вийде кукурудза, яка конкуруватиме з пшеницею за логістику. Через це темпи експорту пшениці можуть знизитися», — зазначають експерти.
Водночас ситуація на зовнішніх ринках залишається сприятливою для української пшениці з погляду попиту. Однак кінцева економіка поставок для українських продавців значною мірою визначається транспортними витратами.
«На ринку пшениці зараз спостерігається певний дисбаланс: попит перевищує доступну пропозицію. Українську пшеницю минулого тижня купував Єгипет за умовними цінами близько $300–307 за тонну. Водночас суттєво подорожчала морська логістика. Якщо два тижні тому фрахт до Єгипту коштував близько $60 за тонну, то наприкінці минулого тижня — вже близько $100-105. Тобто лише логістична складова за два тижні зросла приблизно на $40 за тонну», — наголошують аналітики.
За їх оцінками, найближчим часом ринок пшениці може залишатися відносно стабільним без різких цінових коливань.
Водночас висока вартість фрахту та обмежені логістичні можливості продовжуватимуть впливати на внутрішні закупівельні ціни. Тому навіть за високого попиту на зовнішніх ринках маржинальність продажів української пшениці значною мірою залежатиме від вартості доставки та обраного каналу збуту.
https://usm.media/u-zhovtni-mozhut-znizitisya-tempi-eksportu-ukrayinskoyi-psheniczi-cherez-port-konstancza-shho-vidomo/

На Суліні і в Тулчі змінили окремі процедури оформлення суден у напрямках вгору та вниз по Дунаю.
Про це повідомила операційна менеджерка Avalon Shipping Катерина Кононенко.
У Суліні та Тулчі змінили окремі процедури оформлення суден, щоб пришвидшити їхній транзит через Сулінський канал.
За даними Кононенко, наразі на Суліні очікують близько 70 суден, ще сім суден уже проходять формальності на рейді.
Зміни стосуються процедур як для суден, що прямують вгору по Дунаю, так і для тих, що виходять у море. Детальніше про новий порядок Кононенко пообіцяла розповісти окремо.
Станом на 21 вересня орієнтовний час очікування для суден, що прямують до Рені, Ізмаїла та Орлівки, становить 12-17 днів. Для Джурджулешт очікування оцінюється у 3-6 днів, для Галаца, Браїли та Тулчі — у 2-4 дні.
Актуальні дані щодо максимально безпечної осадки:
• Суліна — 7,01 м;
• Бистре — 5,5 м;
• Ізмаїл — 44-та миля — 6,75 м.

https://usm.media/na-sulini-zminili-proczeduri-oformlennya-suden-shhob-prishvidshiti-ruh-kanalom/

Асоціація портів України «УКРПОРТ» вітає з Ювілейним днем народження Михайла Івановича КІРЄЄВА – Першого Заступника Голови ПРМТУ, члена Виконавчого комітету ITF, члена Президії Ради Федерації профспілок України, заступника голови Федерації профспілок транспортників України, члена тристоронньої соціально-економічної ради при Міністерстві інфраструктури України, члена двосторонньої Ради Профспілки робітників морського транспорту України та Федерації роботодавців транспорту України, Почесного працівника транспорту України.
.
У цей святковий день від усього серця бажаємо Вам, шановний Михайле Івановичу, міцного здоров’я на довгі роки, невичерпного оптимізму, мирного неба та нових вагомих здобутків заради процвітання нашої держави. Нехай Ваша життєва енергія, мудрість та професіоналізм і надалі служать розвитку морського транспорту України, а кожен день приносить радість, гармонію та затишок у Вашу оселю!
З глибокою повагою та найкращими побажаннями,
Асоціація портів України «УКРПОРТ»