АРМА продовжує реалізацію арештованих активів через відкриті електронні торги у системі «Прозорро.Продажі».
На аукціони виставили три лоти сільськогосподарської продукції, повідомили в АРМА.
Йдеться про 40,3 тонни насіння ріпаку, 24,5 тонни соєвої нерафінованої олії та понад 30 тонн зібраного врожаю насіння соняшника.
Торги відбудуться 25 вересня 2026 року. Долучитися до них можуть потенційні покупці та представники бізнесу:
• насіння ріпаку — 12:25 —аукціон у Prozorro.Продажі;
• соєва нерафінована олія — 12:10 —аукціон у Prozorro.Продажі;
• насіння соняшника — 11:35 —аукціон у Prozorro.Продажі.
АРМА забезпечує реалізацію активів на конкурентних умовах із використанням електронних інструментів продажу. Кошти від реалізації арештованого майна спрямовуються на депозитний рахунок АРМА. Крім того, АРМА забезпечує перерахування митних платежів, розповіли у відомстві.

АРМА оголосило нові аукціони з продажу арештованої сільгосппродукції

Україна розглядає балтійські порти як один з альтернативних маршрутів агроекспорту на тлі російських атак на портову інфраструктуру Великої Одеси.
Про це повідомило Міністерство аграрної політики та продовольства за підсумками зустрічі міністра Тараса Висоцького з естонським колегою Хендріком Йоганнесом Террасом.
За оцінкою української сторони, через балтійські порти потенційно можна експортувати до 20 млн тонн зерна. Йдеться, зокрема, про маршрути через Гданськ, Клайпеду, Лієпаю та Гамбург.
Головною перешкодою залишається вартість логістики. Використання балтійського маршруту додає близько $100 до вартості транспортування однієї тонни українського зерна.
Для компенсації цих витрат Україні необхідно залучити від $1,5 млрд до $2 млрд. Київ уже звернувся до ЄС та інших міжнародних партнерів із пропозицією надати відповідну фінансову підтримку.
За словами Висоцького, понад 90% української агропродукції раніше експортували через чорноморські порти. Наразі альтернативними маршрутами вдається вивозити близько 44% необхідних обсягів, а потенційно цей показник можна збільшити до 50%.
Подальше нарощування експорту без відновлення стабільної роботи морських портів, за оцінкою міністра, залишається вкрай складним.

Україна може експортувати до 20 млн тонн зерна через балтійські порти

На Одещині Морська охорона евакуювала екіпаж цивільного судна після удару російського безпілотника.
Про це повідомила Державна прикордонна служба України.
У Чорному морі російський ударний безпілотник уразив цивільне судно, яке прямувало після виходу з одного з українських портів. На борту перебували 16 членів екіпажу. Унаслідок атаки загинув капітан, а судно зазнало значних пошкоджень і загорілося.
Про ураження цивільного судна Морська охорона Державної прикордонної служби України отримала інформацію вночі. До району події одразу направили катери прикордонного відомства для проведення пошуково-рятувальної операції.
На момент прибуття моряків-прикордонників на судні тривала пожежа. Вогонь пошкодив частину надбудови, а сильне задимлення та висока температура значно ускладнювали проведення рятувальних робіт. Крім того, зберігалася загроза повторних атак.
Попри небезпечні умови, прикордонники розпочали евакуацію людей. У результаті операції з судна вдалося евакуювати 15 членів екіпажу.
Капітан судна загинув унаслідок удару. Через сильне задимлення та високу температуру на момент проведення основної евакуації дістати тіло загиблого з судна було неможливо.
Врятованих членів екіпажу Морська охорона доставила до найближчого безпечного порту. Там моряків оглянули медики.
Російська атака вкотре створила безпосередню загрозу для цивільних моряків, які перебували в Чорному морі. У таких умовах Морська охорона Держприкордонслужби продовжує реагувати на сигнали лиха та проводити пошуково-рятувальні операції.

На Одещині Морська охорона врятувала моряків з судна, атакованого російським дроном (відео)

Болгарія прагне досягти домовленості про свободу судноплавства разом із країнами регіону та всіма зацікавленими сторонами.
Болгарія готує міжнародну ініціативу для забезпечення свободи та безпеки судноплавства в Чорному морі. Про це заявила президентка країни Іліана Йотова під час виступу на 81-й сесії Генеральної Асамблеї ООН, пише «Укрінформ».
«Болгарія не може і не хоче залишатися байдужою і, застосовуючи підхід практичної дипломатії, готує ініціативу, в рамках якої прагнутиме разом із країнами регіону та всіма зацікавленими сторонами досягти домовленості та спільних дій для забезпечення свободи та безпеки судноплавства у Чорному морі. Ми переконані, що ця тема заслуговує на увагу ООН», — сказала Йотова.
Вона наголосила, що безпека Чорноморського регіону є невіддільною частиною національної безпеки Болгарії. Війна між Росією та Україною вийшла за межі територіальних вод сторін конфлікту і безпосередньо зачіпає країну.
Софія пропонує перетворити Чорне море із зони підвищеного ризику на зону «спільної безпеки», вільного транспорту, енергетики, торгівлі та цифрових коридорів.
Щодо шляхів завершення війни Йотова заявила про необхідність переходу до політичних і дипломатичних зусиль.
«Доля України не може вирішуватися без України. Але Європа не може бути простим спостерігачем, вона має бути справжнім учасником переговорів щодо повоєнної архітектури безпеки на континенті після завершення війни», — зазначила вона.
Президентка також закликала доповнити військову безпеку договірно-правовим компонентом, щоб нарощування оборонного потенціалу не переросло в нову гонку озброєнь.

Болгарія пропонує перетворити Чорне море на зону «спільної безпеки»

23–24 вересня 2026 року в Белграді (Сербія) проходив ключовий міжнародний форум «Дні портів Дунаю 2026» (Danube Ports Days 2026).
Організаторами форуму виступили асоціація Pro Danube та Координаційна рада пріоритетного напряму 1а Стратегії ЄС для Дунайського регіону (EUSDR PA 1a — Waterways Mobility).
Програма заходу була сфокусована на адаптації регіону до мінливих геополітичних та економічних реалій, а також на таких напрямах, як нова портова стратегія ЄС (EU Ports Strategy) та її практичне застосування для країн Дунайського басейну. Особливу увагу приділили модернізації портової інфраструктури, впровадженню інноваційних підходів в управлінні внутрішнім водним транспортом, а також транснаціональним ініціативам, які підтримують екологічну («зелену») трансформацію, цифровізацію логістики та декарбонізацію річкового флоту.
Цьогорічний контекст форуму є надзвичайно гострим, адже він проходив на тлі серйозних викликів для судноплавства в регіоні: кризи та черг на Дунаї, загострення ситуації в Чорному морі, блокади глибоководних портів Одеси та багатократного зростання навантаження на дунайські порти. Зокрема, під час форуму активно обговорювалося рішення влади змінити процедури оформлення суден на Сулинському каналі. Щоб скоротити двотижневі черги на вхід у Дунай, огляд та оформлення суден перенесли безпосередньо на рейд у Чорному морі. Учасники ринку також аналізували наслідки рекордної літньої посухи 2026 року, яка призвела до сильного обміління Дунаю, зниження вантажопідйомності барж і стрімкого стрибка тарифів на фрахт.
У межах спеціалізованого воркшопу з портової інфраструктури та управління (PA 1a EUSDR) вкрай актуальним став виступ Президента Асоціації портів України «Укрпорт» Дмитра Барінова. Його доповідь була присвячена досвіду роботи та виживання української портової логістики в кризових умовах.
Тема виступу фокусувалася на стійкості інфраструктури: «The Danube under pressure. Ukraine’s Experience and a Test for European Resilience» («Дунай під тиском. Досвід України та випробування для європейської стійкості»). У своїй доповіді Дмитро Барінов поділився унікальним практичним досвідом збереження судноплавства на Дунаї та в Чорноморському регіоні, а також розповів про заходи захисту й відновлення портових потужностей після систематичних обстрілів.
Захід об’єднав на одному майданчику представників Європейської комісії, міністерств транспорту та міжнародних експертів із Словаччини, Сербії, Румунії, Молдови й України, а також керівництво портових адміністрацій, зокрема портів Ізмаїл, Рені, Констанца, Галац, Джурджулешти та інших
Пресслужба Асоціації портів України «Укрпорт»