У серпні частка імпорту дизельного пального через порти півдня України скоротилася до 33% проти 50% роком раніше.
Про це повідомляє Консалтингова група «А-95», пише Enkorr.
За словами директора «А-95» Сергія Куюна, на цьому маршруті зросли воєнні ризики, а разом із ними — фрахтові ставки та витрати на вторинну логістику. Водночас котирування пального у Північно-Західній Європі стали нижчими за середземноморські.
На цьому тлі частка поставок через західний кордон зросла до 67% проти 50% у серпні минулого року.
Поставки з Румунії скоротилися на 28% — до 121 тис. тонн, із Греції — на 58%, до 49 тис. тонн, із Туреччини — на 49%, до 18 тис. тонн.
Паралельно зростають поставки через Польщу. Зокрема, у червні група ОККО запустила стабільний канал імпорту через термінал у Гдині за угодою з польською державною компанією PERN.
Загалом у серпні Україна імпортувала 588 тис. тонн дизельного пального, що на 10% менше, ніж торік. За січень–серпень імпорт становив 4,2 млн тонн, що на 7% більше у річному вимірі.
https://usm.media/chastka-importu-dizpalnogo-cherez-porti-pivdnya-ukrayini-skorotilasya-do-33/

В асоціації наголосили, що логістика, яку зараз перебудовують задля агроекспорту, не може у повній мірі замінити порти Чорного моря.
Додана вартість доставки до альтернативних місць становить від 50 до 90 євро на одній тонні, повідомив генеральний директор асоціації УКАБ Олег Хоменко.
За його словами, альтернативні маршрути є складними також по своїй економіці і пропускній спроможності.
«Здорожчання доставки робить українське зерно менш вигідним на ринку, вимиває гроші у фермерів і зменшує приплив валюти в країну. Ситуація ускладнюється тим, що саме зараз починається осіння посівна, коли аграріям терміново потрібні кошти, а зерно немає де зберігати й куди збувати. Найважче доведеться у грудні та січні, і якщо порти так і не запрацюють, то навесні фермери просто не матимуть грошей, щоб засіяти поля», — зазначив Олег Хоменко.
Також він акцентував на підвищенні підвищення тарифів «Укрзалізниці» на 30%. Це додатково збільшує вартість логістики для сільськогосподарських підприємств, що експортують продукцію.
«Зазначене рішення має бути переглянуте. І тимчасово ми маємо прийти до того, що це підвищення тарифів має бути відмінено на рівні уряду чи на рівні «Укрзалізниці», для того, щоб пом’якшити ситуацію із ліквідністю і вартістю логістики для сільськогосподарських і інших господарств, які експортують свою продукцію, — наголосив гендиректор УКАБ. https://usm.media/agrariyi-vtrachayut-vid-50-do-90e-na-tonni-cherez-blokadu-ukrayinskih-portiv-ukab/

Закупівельні ціни на фуражну кукурудзу з поставкою в січні-лютому озвучуються переважно в межах €192–198/т FCA-Чоп.
Поточного тижня на українському експортному ринку зросли ціни попиту на фуражну кукурудзу нового врожаю з поставкою в січні-лютому. Про це повідомляє ІА «АПК-Інформ».
Динаміка цін на ближчі й дальші періоди поставок розходиться. Зниження цін на найближчі місяці зумовлене сукупністю логістичних і фундаментальних чинників. Квоти на європотяги до західного кордону практично викуплені під інші культури, а в жовтні-грудні очікується стрибок вартості транспорту.
Сезонний тиск від збирання нового врожаю в Україні посилюється блокуванням чорноморських портів. Додатково на європейські ціни тисне тимчасовий приплив дешевшої кукурудзи з Південної Америки та початок жнив у самій Європі.
Натомість на дальні періоди поставок формується зростаючий тренд. Спека спричинила рекордний за 19 років дефіцит кукурудзи в ЄС, що підтримує високий довгостроковий попит на українську продукцію. Через блокування глибоководних портів покупці переорієнтовуються на західний кордон та обмежене внутрішнє споживання.
Додатково підтримують ціни набуття чинності нових європейських тарифних квот (TRQ) у новому році та стриманість аграріїв у продажах — вони не хочуть фіксувати низькі поточні ціни, вичікуючи на підвищення в майбутньому.
Наразі закупівельні ціни на фуражну кукурудзу нового врожаю з поставкою в січні-лютому озвучуються переважно в діапазоні €192–198/т FCA-Чоп, що на €1–2/т більше за показники кінця минулого тижня.
https://usm.media/deficzit-kukurudzi-v-yes-rozganyaye-czini-na-daleki-postavki-z-ukrayini/

Російські атаки фактично зупинили судноплавство через порти Великої Одеси з 22 липня.
Про це повідомив міністр розвитку громад та територій України Михайло Калашник.
Міністр провів брифінг для представників 27 країн і п’яти міжнародних організацій щодо безпекової ситуації та роботи транспортної логістики в умовах посилення російських атак.
За словами Калашника, Росія одночасно атакує морські порти, цивільні судна, залізничну та прикордонну інфраструктуру — фактично всі основні маршрути, якими Україна забезпечує експорт, імпорт, пасажирські та вантажні перевезення.
Особливо складною залишається ситуація на морі. За словами міністра, з 22 липня через систематичні атаки судноплавство через порти Великої Одеси фактично зупинилося.
У 2026 році зафіксували 198 атак на портову інфраструктуру, 95 — на судна в портах та 69 — на судна у морському коридорі. Лише за один місяць російські війська атакували 28 цивільних торговельних суден у портах Великої Одеси та поблизу узбережжя.
Під постійними ударами залишається і залізниця. Від початку повномасштабного вторгнення зафіксували 6 125 атак на залізничну інфраструктуру, з них понад 1,5 тис. — цьогоріч. Пошкоджено 509 локомотивів та 249 вагонів.
Попри це «Укрзалізниця» продовжує пасажирські та вантажні перевезення.
Окремо Калашник повідомив, що Україна звернулася до міжнародних партнерів із проханням передати локомотиви для підтримки безперервної роботи залізниці.
За останній тиждень Росія також чотири рази атакувала пункти пропуску на півдні України. На кордоні з Молдовою пошкоджено пункт «Виноградівка — Вулканешти», повністю зруйновано інфраструктуру пункту «Табаки — Мирне», а також атаковано сервісну зону біля «Рені — Джюрджюлешть», де постраждали вантажівки, зокрема іноземних перевізників.
На кордоні з Румунією під удар потрапив пункт пропуску «Орлівка — Ісакча».
За словами Калашника, роботу пунктів пропуску після атак відновлювали в аварійному режимі протягом 24-48 годин.
Тепер Україна планує заздалегідь формувати резерв мобільної інфраструктури та обладнання, який можна буде оперативно розгортати на місцях пошкоджень. Паралельно триває робота із сусідніми країнами щодо використання інфраструктури суміжної сторони та швидкого перенаправлення транспортних потоків.
Калашник також закликав партнерів долучатися до новоствореного Фонду підтримки транспорту, який адмініструє Литва.
Через цей механізм держави-партнери зможуть спрямовувати внески на конкретні потреби транспортної галузі — від обладнання та мобільної інфраструктури до відновлення та підвищення стійкості транспортної системи.
За словами міністра, російські удари по українській логістиці вже мають прямі наслідки за межами України. Йдеться про іноземні судна в українських портах, іноземних перевізників на пунктах пропуску, вантажі на європейських маршрутах та український аграрний експорт до понад 55 країн світу.
Україна разом із партнерами працює над відновленням пошкодженої інфраструктури, формуванням резерву обладнання, підтримкою залізниці та альтернативними рішеннями для збереження транспортного сполучення.

https://usm.media/kalashnik-sudnoplavstvo-cherez-porti-velikoyi-odesi-faktichno-zupinilosya-z-22-lipnya/

На тлі відсутності морського експорту та початку посівної озимих культур ключовою перепоною для сільгоспвиробників стала стримана позиція комерційних банків.
Про це розповів заступник голови ВАР Денис Марчук в інтерв’ю УНІАН.
За його словами, аби підтримати товаровиробників, уряд та Нацбанк розширили програму «5-7-9%». Ліміт пільгового кредиту зріс до 90 млн грн на юридичну особу, а відсоткова ставка для поповнення обігових коштів знизилася орієнтовно з 15% до 10%.
Крім того, передбачено можливість реструктуризації боргів та використання зерна як застави. Загалом на це вже спрямували 21 мільярд гривень.
Проте на місцях аграрії зіштовхуються із труднощами при отриманні цих коштів. Фінансові установи не завжди охоче йдуть на реструктуризацію та висувають жорсткі вимоги.
«Є проблема в тому, що на місцях, особливо в комерційних банках, дуже важко йдуть на виконання тих зобов’язань, які отримали в рамках постанов. Маємо велику кількість випадків, коли товаровиробники звертаються до банків і не можуть отримати ці кошти для поповнення своїх обігових потреб. І це дійсно велика проблема, тому що зараз уже розпочалася посівна озимих культур — багато чого не буде засіюватися. Ми отримаємо велику кризу з посівом озимих культур», — розповів Денис Марчук.
https://usm.media/kriza-agrarnoyi-ta-morskoyi-galuzej-na-pochatku-posivnoyi-ozimih-pereponoyu-stala-strimana-pozicziya-bankiv/
ЄС готує наймасштабніший санкційний пакет проти «тіньового флоту» й громадян РФ
Реакцією на спробу диверсії в аеропорту Лейпцига можуть стати обмеження туристичних віз для росіян і додаткові санкції проти танкерів «тіньового флоту».
ЄС може розширити санкції проти танкерів з російською нафтою у відповідь на спробу диверсії в аеропорту Німеччини. Про це повідомляє Bloomberg з посиланням на європейських посадовців.
Найближчими тижнями представники країн ЄС проведуть зустрічі для обговорення можливих пропозицій. Серед них — обмеження туристичних віз для росіян, посилення обмежень на пересування російських дипломатів та запровадження додаткових санкцій проти суден «тіньового флоту».
Це можуть бути перші кроки реакції ЄС на спробу Росії здійснити диверсію в аеропорту Лейпцига, який використовується для пересилання військової техніки в Україну.
Німеччина вже заявила про закриття російського консульства в Бонні та ключового культурного центру РФ у Берліні, а також про посилення прикордонного контролю щодо громадян Росії. Країни ЄС також розглядають посилення протиповітряної оборони України.
Окрім цього, ЄС працює над планами запровадити санкції проти 1600 осіб та організацій, пов’язаних із воєнними діями Росії. Це може стати найбільшим санкційним пакетом Євросоюзу на сьогодні
https://usm.media/yes-gotuye-najmasshtabnishij-sankczijnij-paket-proti-tinovogo-flotu-j-gromadyan-rf/