Шановний Анатолію Юрійовичу!
Асоціація портів України «УКРПОРТ» щиро та сердечно вітає з днем народження нашого колегу, фахівця та експерта у сфері розбудови портової інфраструктури України — Анатолія ТІМЕНКА!
У цей святковий день бажаємо Вам, шановний Анатолію, міцного здоров’я, невичерпної енергії, натхнення та нових амбітних проєктів під мирним українським небом! Нехай кожен день приносить професійні перемоги, а Ваша експертність і надалі слугує надійним фундаментом для процвітання морської та річкової галузей України.
З глибокою повагою та визнанням,
Асоціація портів України «УКРПОРТ»

Кризова та вкрай складна ситуація в Чорноморському та Дунайському регіонах України залишається у фокусі уваги світової спільноти. Днями Президент Асоціації портів України «Укрпорт» Дмитро Барінов дав серію розгорнутих інтерв’ю для впливових європейських медіа — кореспондентів німецького суспільного мовника NDR Norddeutscher Rundfunk (Kai Küstner та Stefan Niemann) та авторитетного медіахолдингу FUNKE Mediengruppe (Jan Jessen та Reto Klar).
Під час розмови з іноземними журналістами очільник Асоціації детально окреслив ключові виклики та стратегічні пріоритети галузі: масштаби руйнувань і відновлення, економічні ризики, роботу Українського коридору, а також глобальний вимір безпеки.
«Український портовий сектор сьогодні здобуває безпрецедентний досвід виживання та адаптації, який детально вивчається експертами по всьому світу. Свобода судноплавства та захист портової інфраструктури — це спільне завдання для всього цивілізованого світу!» — підкреслив Дмитро Барінов.
Пресслужба Асоціації портів України «Укрпорт»

Україна та Румунія посилюють транспортне сполучення: сторони підписали Меморандум про розвиток прикордонної інфраструктури.
Про це повідомили в Мінінфраструктури.
У рамках Карпатського економічного форуму міністр інфраструктури України Микола Калашник та держсекретар Міністерства транспорту та інфраструктури Румунії Іонель Скріоштяну підписали Меморандум про взаєморозуміння щодо посилення співпраці для забезпечення надійного транзиту українських товарів.
У основі меморандуму — оновлена Стратегія розвитку прикордонної інфраструктури між країнами, яка враховує нові потреби та виклики у контексті забезпечення перевезень вантажів та пасажирів.
Меморандум визначає подальші спільні кроки України та Румунії для розвитку транспортних маршрутів між країнами. Йдеться про модернізацію та розвиток автомобільних пунктів пропуску і під’їзних доріг, посилення залізничного сполучення, спрощення процедур контролю на кордоні, а також розширення можливостей для перевалки українських вантажів у румунських портах.
Окремий напрям співпраці — розвиток спільної прикордонної інфраструктури. Україна та Румунія планують збільшувати пропускну спроможність наявних пунктів пропуску та розвивати нові сполучення. Оновлена спільна стратегія охоплює 17 пунктів пропуску, з яких 10 є новими пропозиціями.
«Румунський напрямок є надзвичайно важливим для української логістики в умовах повномасштабної війни. Наше завдання зараз — підтримувати системний розвиток всього транспортного коридору: пунктів пропуску, під’їзних доріг, залізниці та портової інфраструктури. Підписаний Меморандум визначає конкретні напрями цієї роботи. Нам важливо збільшити пропускну спроможність кордону та створити для українського бізнесу стабільні й передбачувані маршрути до Європейського Союзу та румунських портів», — прокоментував Микола Калашник.
Наступним етапом стане перехід до реалізації визначених Меморандумом інфраструктурних проєктів та залучення фінансування для їх виконання. Україна та Румунія продовжать координацію для синхронного розвитку інфраструктури по обидва боки кордону, збільшення його пропускної спроможності та посилення транспортного сполучення між Україною та Європейським Союзом.

У портах Румунії розширять можливості для перевалки українських вантажів

Україна може експортувати близько 1 млн тонн пшениці у вересні, однак вже у жовтні навантаження на логістику суттєво зросте через активізацію поставок кукурудзи.
Як повідомили аналітики кооперативу ПУСК від Всеукраїнської аграрної ради (ВАР), у липні Україна експортувала близько 1 млн тонн пшениці.
«У серпні — 600 тис. тонн, а у вересні можемо знову наблизитися до 1 млн тонн. Наразі пшениця активно відвантажується через Констанцу. Однак у жовтні на ринок вийде кукурудза, яка конкуруватиме з пшеницею за логістику. Через це темпи експорту пшениці можуть знизитися», — зазначають експерти.
Водночас ситуація на зовнішніх ринках залишається сприятливою для української пшениці з погляду попиту. Однак кінцева економіка поставок для українських продавців значною мірою визначається транспортними витратами.
«На ринку пшениці зараз спостерігається певний дисбаланс: попит перевищує доступну пропозицію. Українську пшеницю минулого тижня купував Єгипет за умовними цінами близько $300–307 за тонну. Водночас суттєво подорожчала морська логістика. Якщо два тижні тому фрахт до Єгипту коштував близько $60 за тонну, то наприкінці минулого тижня — вже близько $100-105. Тобто лише логістична складова за два тижні зросла приблизно на $40 за тонну», — наголошують аналітики.
За їх оцінками, найближчим часом ринок пшениці може залишатися відносно стабільним без різких цінових коливань.
Водночас висока вартість фрахту та обмежені логістичні можливості продовжуватимуть впливати на внутрішні закупівельні ціни. Тому навіть за високого попиту на зовнішніх ринках маржинальність продажів української пшениці значною мірою залежатиме від вартості доставки та обраного каналу збуту.

У жовтні можуть знизитися темпи експорту української пшениці через порт Констанца: що відомо 

На Суліні і в Тулчі змінили окремі процедури оформлення суден у напрямках вгору та вниз по Дунаю.
Про це повідомила операційна менеджерка Avalon Shipping Катерина Кононенко.
У Суліні та Тулчі змінили окремі процедури оформлення суден, щоб пришвидшити їхній транзит через Сулінський канал.
За даними Кононенко, наразі на Суліні очікують близько 70 суден, ще сім суден уже проходять формальності на рейді.
Зміни стосуються процедур як для суден, що прямують вгору по Дунаю, так і для тих, що виходять у море. Детальніше про новий порядок Кононенко пообіцяла розповісти окремо.
Станом на 21 вересня орієнтовний час очікування для суден, що прямують до Рені, Ізмаїла та Орлівки, становить 12-17 днів. Для Джурджулешт очікування оцінюється у 3-6 днів, для Галаца, Браїли та Тулчі — у 2-4 дні.
Актуальні дані щодо максимально безпечної осадки:
• Суліна — 7,01 м;
• Бистре — 5,5 м;
• Ізмаїл — 44-та миля — 6,75 м.

На Суліні змінили процедури оформлення суден, щоб пришвидшити рух каналом