Лави флотської родини НУ «ОМА» офіційно поповнилися новим поколінням майбутніх морських офіцерів. Привітати першокурсників із цим знаменним днем завітали почесні гості: випускники університету минулих років, капітани далекого плавання та авторитетні керівники підприємств морської галузі.
Зокрема, зі словами підтримки та напуття до новоспечених курсантів звернулися видатні випускники академії, які сьогодні формують морську еліту країни. Участь у заході взяли: Президент Асоціації портів України «Укрпорт», член Наглядової ради НУ «Одеська морська академія» Дмитро Барінов; Віцепрезидент Асоціації, депутат Одеської обласної ради VIII скликання, голова постійної комісії Одеської обласної ради з питань транспортно-комунікаційної інфраструктури, морегосподарського комплексу та цифрового розвитку, Почесний працівник транспорту України, Почесний працівник морського і річкового транспорту України, кандидат економічних наук Юрій Крук.
Найтепліші, найщиріші та найпідбадьорливіші слова на адресу молодого покоління прозвучали від виконувача обов’язків ректора університету Вадима Захарченка, народного депутата України трьох скликань, Почесного громадянина міста Одеси та Одеської області, депутата Одеської обласної ради Сергія Гриневецького, а також члена Ради Асоціації «Укрпорт», Голови Ради капітанів портів України Адміністрації судноплавства України, Заслуженого працівника транспорту України, академіка Транспортної академії України Станіслава Незавітіна.
На жаль, сучасні реалії внесли свої корективи в урочистості. Через оголошення повітряної тривоги свято довелося тимчасово перервати, а всі учасники заходу організовано перейшли до безпечного бомбосховища. Проте навіть підступні ворожі атаки не змогли зіпсувати цей визначний день. Піднесений святковий настрій, незламний дух та гордість за вибір професії залишилися непохитними як у самих курсантів та їхніх батьків, так і у керівництва, викладачів та гостей академії.
Посвята відбулася, а попереду на першокурсників чекає захопливий шлях підкорення морських горизонтів!
Асоціація портів України «Укрпорт» бажає першокурсникам Національного університету «Одеська морська академія» витримки, успіхів у навчанні, легких доріг та вірності славетним морським традиціям.

Пресслужба Асоціації портів України «Укрпорт»

Єврокомісія відмовилася переглядати квоту на імпорт української пшениці, однак для експортерів залишається доступною інша квота.
Йдеться про окрему квоту ЄС для третіх країн обсягом 2,3 млн тонн. Про це розповіла голова комітету УКАБ з євроінтеграції Олександра Авраменко на «Зерно і переробка 2026», повідомляє Latifundist.
Вона розповіла, що Україна зверталася до Європейської комісії із запитом на збільшення квоти на пшеницю. Але там відповіли, що торговельні умови між Україною та ЄС були переглянуті минулого року, тож наразі збільшувати квоту не планують.
Втім, зазначила Авраменко, крім квот у межах торговельних домовленостей України з ЄС, існують окремі квоти Євросоюзу, відкриті для третіх країн за правилами СОТ, і Україна також може ними користуватися.
Зокрема, для пшениці доступна квота обсягом 2,3 млн тонн — вона, за словами Авраменко, наразі майже не використана.
У межах цієї квоти мито на поставки складає 12€/тонна. Водночас квота безпосередньо для української пшениці обсягом близько 1,3 млн тонн вже повністю використана, а позаквотне мито у 95€/тонна суттєво ускладнює подальший експорт.

Єврокомісія відмовилась збільшувати квоту на імпорт української пшениці

Відновлення роботи портів увійшло до ключових завдань Міністерства з відновлення, інфраструктури та транспорту на 2026-2027 роки.
Про це повідомив міністр Микола Калашник за підсумками засідання Комітету Верховної Ради з питань транспорту та інфраструктури.
За його словами, головним пріоритетом залишається забезпечення роботи транспортної інфраструктури в умовах російських атак.
Серед основних завдань — відновлення роботи портів, збереження залізничного сполучення, утримання автомобільних доріг для військової та економічної логістики, а також забезпечення пропускної спроможності кордону та пунктів пропуску.
Окремо під час засідання обговорили реалізацію планів стійкості транспортної системи та великих інфраструктурних проєктів.
За словами Калашника, одним із ключових питань також стане фінансування цих заходів у державному бюджеті на 2027 рік.
Крім того, міністерство представило низку законодавчих ініціатив у сфері залізничних та автомобільних перевезень, розвитку прикордонної інфраструктури й відновлення, які потребуватимуть підтримки парламенту.

Відновлення роботи портів увійшло до пріоритетів Мінінфраструктури на 2026-2027 роки

На позачерговому засіданні молдовсько-української спеціалізованої комісії сторонам не вдалося узгодити новий режим скидів води з Дністровського водосховища.
Ухвалення рішення відклали на два-три дні для проведення додаткових консультацій на національному рівні, повідомили у Дунайській комісії.
За інформацією виконавчого директора Міжнародної асоціації хранителів річки Eco-TIRAS Іллі Тромбицького, Україна та Молдова констатували критичне зменшення водності Дністра по обидва боки кордону. Падіння стоку та рівня річки вже позначилося не лише на водних екосистемах, а й на рівні води у прибережних криницях.
Особливо складна ситуація спостерігається в нижній течії Дністра. За оцінкою еколога, річкова екосистема дедалі більше зазнає лимніфікації — поступового набуття озерних рис, уповільнення течії та заростання водною рослинністю. Такі процеси погіршують кисневий і гідрологічний режими, змінюють умови існування водних організмів та створюють загрозу втрати окремих видів риб.
Під час засідання розглядалися два основні сценарії: зниження скиду з Дністровського водосховища до 20 м³/с або його збереження на рівні близько 50 м³/с.
За словами Іллі Тромбицького, перший варіант відповідає інтересам української гідроенергетики, однак майже триразове скорочення нинішнього обсягу скиду може істотно посилити деградаційні процеси в нижній течії. Водночас навіть показник 50 м³/с уже оцінюється як недостатній для стабільного функціонування екосистеми.
Молдовська сторона запропонувала відкласти остаточне рішення для додаткових консультацій, а українська сторона підтримала цю пропозицію. Інформацію про результати засідання оприлюднили молдовські медіа з посиланням на Eco-TIRAS.
У Інституті Дунайських досліджень зазначили, що це свідчить про перехід від сезонного маловоддя до системної водної кризи, за якої потреби населення, енергетики та природних екосистем дедалі складніше забезпечувати одночасно. Проте екологічний стік не може розглядатися лише як залишковий ресурс, доступний після задоволення господарських потреб.
Різке скорочення скиду до 20 м³/с може мати каскадні наслідки для нижнього Дністра: подальше уповільнення течії, погіршення якості води, дефіцит кисню, посилення заростання русла та втрату нерестовищ. У перспективі це створюватиме ризики не лише для біорізноманіття, а й для питного водопостачання, рибного господарства та санітарного стану річки.
Україні та Молдові необхідно погодити не одноразовий компроміс, а спільний антикризовий протокол управління стоком. Він має передбачати мінімальний екологічно допустимий скид, оперативний обмін гідрологічними даними, систему порогових показників і перегляд режиму роботи водосховищ залежно від фактичної водності. В умовах тривалої посухи збереження екосистеми Дністра повинно бути складовою водної безпеки обох держав, а не другорядним обмеженням.

Молдова та Україна відклали рішення щодо режиму скидів води у Дністер

Цього тижня Президент Асоціації портів України «Укрпорт» Дмитро Барінов дав серію розгорнутих інтерв’ю ключовим європейським медіа. Зокрема, очільник Асоціації поспілкувався з кореспондентами німецького друкованого видання, французького радіо та фінського громадського телеканалу YLE.
Головна увага іноземних журналістів була прикута до викликів, з якими щодня стикається транспортна інфраструктура України. Серед ключових тем логістичного сектору, які обговорювалися під час зустрічей -це стан портової інфраструктури ( поточна ситуація в морських та річкових портах України, а також масштаби руйнувань і відновлення після ворожих обстрілів), криза морського експорту (проблеми та перспективи вивезення українських зернових та іншої агропродукції в умовах триваючої блокади Чорного моря, розвиток логістичних шляхів через Дунайський регіон та сухопутні кордони з країнами ЄС («Шляхи солідарності»), роль України у запобіганні голоду в країнах Африки та Азії, а також необхідність посилення міжнародного тиску для розблокування судноплавства.
Дмитро Барінов детально відповів на всі запитання європейських колег, наголосивши на стійкості українських портовиків та важливості консолідованої підтримки з боку міжнародних партнерів.
Повні версії друкованих матеріалів, радіо та відеосюжетів незабаром з’являться на ресурсах відповідних іноземних медіа. Стежте за оновленнями на нашому сайті.
Пресслужба Асоціації портів України «УКРПОРТ»