Порт Джурджулешти протягом найближчого року планує наростити пропускну спроможність на 20–25% та відновити контейнерні операції після переходу Danube Logistics під контроль порту Констанца.
Про це заявив голова Ради Danube Logistics Георге Бетинка під час Moldova Logistics Forum 2026, повідомляє Mold-Street.
За його словами, максимум за два місяці у Джурджулештах мають розпочати будівництво нового мультимодального причалу. Завершити роботи планують протягом наступних 12 місяців.
Новий причал має дозволити порту приймати більше суден різних типів і розширити логістичні операції. Окремим напрямом стане повернення до контейнерних перевезень, які наразі через Джурджулешти не здійснюються.
Серед проєктів також розглядається контейнерне сполучення баржами між Віднем, Констанцою та Джурджулештами. Керівництво порту Констанца вже обговорювало цю ідею з портом Відня.
Паралельно в Джурджулештах розширили можливості роботи суден за складних погодних умов і низького рівня води. Наразі порт може обслуговувати судна вночі, а також частково завантажувати їх біля причалу з подальшим дозавантаженням на 72-й милі Дунаю з барж. Для цього вже залучили плавучий кран та отримали необхідні погодження румунської сторони.
У середньостроковій перспективі новий власник також планує будівництво Ro-Ro та поромного термінала, запуск регулярних ліній, зокрема Джурджулешти–Галац і Джурджулешти–Тулча, а також створення інтермодального контейнерного термінала.
Такий термінал має працювати як фідерний пункт для порту Констанца та дистрибуційний центр для Молдови й півдня України.
У квітні 2026 року Адміністрація морських портів Констанца придбала Danube Logistics SRL, оператора Міжнародного вільного порту Джурджулешти, у ЄБРР.

Новий власник порту Джурджулешти планує збільшити потужність порту на 20–25%

Вартість перевезення зерна з порту Джурджулешти до Констанци зросла приблизно до $75 за тонну через високі ціни на пальне та низький рівень води на Дунаї й Пруті.
Про це йшлося під час Moldova Logistics Forum 2026, повідомляє Moldova 1.
Раніше транспортування однієї тонни зерна на цьому маршруті коштувало близько $15–35. За словами директора Асоціації експортерів сільськогосподарської продукції Юріє Ріжі, через низький рівень води баржі та судна змушені брати менше вантажу, що підвищує попит на транспорт і збільшує витрати.
У порту Джурджулешти вже погодили нову схему завантаження суден у два етапи. Спочатку судно частково завантажуватимуть біля причалу, після чого воно прямуватиме до 72-ї милі Дунаю для дозавантаження вантажем із барж.
За словами представника порту Георге Бетринки, для цього вже залучили плавучий кран та отримали необхідні дозволи від румунських органів, зокрема прикордонної поліції та митниці.
Учасники форуму також відзначили, що російські атаки на українські порти збільшили навантаження на альтернативні маршрути через Молдову та Румунію. У результаті порти Констанца, Джурджулешти, Ізмаїл і Рені стали ключовими вузлами для регіональних вантажопотоків.

Перевезення зерна з Джурджулешт до Констанци подорожчало до $75 за тонну

Унаслідок ударів виникли масштабні пожежі, постраждалих немає.
У ніч на 5 жовтня російські війська здійснили масовану атаку на Одеську область. Під ударами опинилися промислова й портова інфраструктура, а також дачний сектор. Про це повідомив голова Одеської ОВА Олег Кіпер.
«Росіяни здійснили масовану атаку по Одещині. Під ударами опинилися промислова й портова інфраструктура, а також дачний сектор», — зазначив він.

Унаслідок ударів виникли масштабні пожежі. Через значне задимлення спеціалісти радіаційного, хімічного та біологічного захисту ДСНС провели обстеження території — небезпечних речовин за результатами замірів не виявили.
До ліквідації наслідків залучили понад 90 вогнеборців ДСНС та Асоціації добровільних пожежних України. Рятувальники працювали в складних умовах через високу температуру та повторні сигнали повітряної небезпеки.

Станом на 8-му ранку всі пожежі ліквідували. Постраждалих немає, на місцях тривають роботи з усунення наслідків.
Окремо в Ізмаїльській РДА повідомили про пошкодження дачного будинку у Вилковому.

Загалом за ніч Росія запустила по Україні 205 безпілотників, з них близько п’ятдесяти — реактивних.
Також цими вихідними Росія атакувала цивільне судно в порту Одещини. Внаслідок обстрілу загинув моряк.

Росія масовано атакувала портову та промислову інфраструктуру Одещини

Велика Одеса отримала залізницею лише 35 тис. тонн зерна за 29 діб вересня — на 46,5% менше, ніж місяцем раніше.
Залізничний підвіз зерна до морських портів у вересні скоротився на 38,6% порівняно із серпнем. Про це свідчать дані щотижневого огляду Spike Brokers.
За 29 діб місяця до портових напрямків перевезли близько 177,6 тис. тонн зерна, включно з внутрішнім підвозом до Ізмаїла. Велика Одеса отримала 35 тис. тонн (-46,5%), експортний Ізмаїл — 42,6 тис. тонн (-42,3%), внутрішній підвіз до Ізмаїла склав 58,9 тис. тонн (-56,3%).
Водночас сам дунайський напрямок демонструє зростання. Пропуск агропродукції на вивезення через дунайські пункти, включно з Орлівкою, за вересень досяг 1,195 млн тонн — на 60,1% більше, ніж за весь серпень. За останні шість днів місяця темп становив 46,2 тис. тонн на добу.
Основне навантаження дедалі більше зміщується на західний кордон. Із 783,1 тис. т зерна, вивезеного залізницею на експорт, через сухопутні переходи пройшло 664,5 тис. т — близько 85% проти 83% тижнем раніше. Для рослинної олії цей показник становить 88%, для макухи та шротів — 96%.
Проте західний напрямок працює на межі. Середньодобова передача зернових через чотири основні переходи зросла до 278,4 вагона (+8,6%), однак накопичення вагонів біля кордону водночас збільшилося до 4165 — на 20,8% більше. Найбільші черги зафіксовано на Могилеві-Подільському (1148 вагонів) і Вадул-Сіреті (918). Тобто прискорення передачі поки не встигає за підходом вантажів.
Загалом вересень Україна завершила експортом 3,035 млн тонн агропродукції на $1,563 млрд. Зернових відвантажили 1,481 млн тонн, зокрема пшениці — 1,094 млн тонн. Це на 46,7% менше, ніж торік.
Симетрична криза вразила й російський експорт. За даними російського зернового союзу, у вересні з портів РФ відвантажили близько 1,36 млн тонн пшениці проти приблизно 5,4 млн тонн роком раніше — падіння близько 75%.
Кількість портів, через які йде російське зерно, скоротилася до дев’яти проти 36 торік, а число експортерів — до дев’яти проти 44. Основні обсяги перемістилися на Балтику: лідерами перевалки стали Усть-Луга та Висоцьк, тоді як відвантаження через Новоросійськ, Азов і Тамань практично зупинилися.
Також напередодні USM повідомляв, що вартість перевезення зерна з порту Джурджулешти до Констанци зросла приблизно до $75 за тонну через високі ціни на пальне та низький рівень води на Дунаї й Пруті.

Україна втратила 47% експорту пшениці, Росія — близько 75%