Судно належало Туреччині, яка докладає дипломатичних зусиль для деескалації в Чорному морі.
Міністр закордонних справ Андрій Сибіга назвав особливо цинічною атаку Росії на турецьке цивільне судно, що перевозило кукурудзу. Про це він повідомив у соцмережі X, пише «Інтерфакс-Україна».
За його словами, Україна неодноразово пропонувала конкретні кроки для підвищення безпеки судноплавства, однак у відповідь Росія лише розширила географію атак.
«Ця тенденція триватиме доти, доки ціна ескалації не перевищить вигоди, яких Москва очікує від неї», — наголосив Сибіга.
Він підкреслив, що свобода судноплавства не може залежати від того, чи вирішить Москва її поважати в конкретний день.
«Кукурудза може здаватися просто ще одним вантажем. Але для вразливих сімей у країнах Африки, Азії та Близького Сходу, які залежать від імпорту українських продовольчих товарів, блокування таких суден може призвести до катастрофічних наслідків, зокрема гострої продовольчої нестабільності, недоїдання або навіть голоду», — додав міністр.
Серед необхідних кроків Сибіга назвав посилення тиску на Росію, захист цивільного судноплавства та морських маршрутів, а також притягнення до відповідальності за напади на судна й екіпажі.
Атака сталася вранці 5 жовтня. Безпілотник уразив зерновоз Royad Mammadov під турецьким прапором приблизно за 20 морських миль від румунського узбережжя та за 9 миль на південний схід від платформи Pescăruș компанії OMV Petrom — у виключній економічній зоні Румунії. Судно загорілося і затонуло.
На борту перебували 13 членів екіпажу — громадяни Азербайджану та Індії. За даними МВС Румунії, двоє моряків загинули, 11 вдалося врятувати. До операції залучили судна румунських ВМС SAR Apollo та SAR Ares, трьох поранених евакуювали гелікоптером Black Hawk.
Судно вийшло з українського порту Ізмаїл і прямувало до Равенни в Італії.
Того ж дня Росія атакувала ударним безпілотником ще одне цивільне судно в Чорному морі.
https://usm.media/rf-czinichno-atakuvala-tureczke-sudno-na-tli-mirotvorchih-zusil-ankari-sibiga/

Дрони атакували два торговельні судна в Чорному морі біля узбережжя Болгарії. Одне з них затонуло, інше було пошкоджене.
Про це повідомляє Reuters із посиланням на місцеві медіа.
Наразі невідомо, чи є внаслідок інциденту загиблі або постраждалі. На місці триває рятувальна операція.
Офіс президента Болгарії Іліани Йотової підтвердив факт атаки, однак додаткових деталей не надав.
Хто саме стоїть за атакою, наразі не встановлено. Болгарський уряд від коментарів утримався. Прем’єр-міністр Болгарії Румен Радев скликає нараду за участю профільних міністерств і служб безпеки. Після неї очікується офіційна заява.
Інцидент стався наступного дня після іншої атаки на судно Чорному морі — за межами територіальних вод Румунії, де внаслідок удару дрона загинули двоє людей.
Раніше USM повідомляв, що Росія атакувала торговельне судно з олією в Чорному морі: один загиблий, семеро постраждалих.
За даними болгарських медіа, атакованими суднами були ALFA WATAN під прапором Того та ABLE під прапором Палау — обидва є суховантажами. ALFA WATAN зазнав критичних пошкоджень і затонув на схід від болгарського узбережжя. На ABLE після удару виникла сильна пожежа.
У рятувальній операції брав участь болгарський пором DIOSCURIA, який прийняв на борт усіх 18 членів екіпажу ABLE, серед них були постраждалі. Maritime.bg зазначає, що інцидент стався у виключній економічній зоні Болгарії та називає його першою атакою на торговельні судна в цій зоні. Болгарська влада підтвердила ураження двох суден дронами та скликала міжвідомчу нараду.
https://usm.media/droni-atakuvali-dva-torgovelni-sudna-bilya-bolgariyi-odne-zatonulo/

У вересні обсяг українського агроекспорту зріс на 22% у грошовому вимірі та на 41% у ваговому порівняно з серпнем.
Про це розповів міністр аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький у колонці для LIGA.net.
Міністр нагадав, що улітку цього року Росія активізувала терористичні атаки на цивільні судна, що заходили до українських портів. Це фактично спричинило нову хвилю блокування українського морського експорту.
«Для аграрного сектору це стало черговим серйозним викликом. Проте українські виробники й експортери знову адаптуються до нових умов. У вересні обсяг агроекспорту зріс на 22% у грошовому вимірі та на 41% у ваговому порівняно з серпнем», — зазначив Тарас Висоцький.
Загалом у вересні 2026 року Україна експортувала 3,0 млн тонн агропродукції загальною вартістю $1,6 млрд. За місяць обсяг експорту збільшився на 0,9 млн тонн. Завдяки переорієнтації експортних потоків український агросектор отримав у вересні на $283 млн більше експортної виручки, ніж у серпні.
За словами міністра, водночас просте порівняння місячних показників не дає повної картини через різну кількість днів у серпні й вересні. Тому показовішою є середньодобова динаміка.
«У вересні Україна експортувала в середньому 101 200 тонн агропродукції на добу проти 69 200 тонн у серпні. Зростання перевищило 46%. Середньодобова вартість експорту збільшилася на 26% – з $41,3 млн до $52,0 млн», — додав він.
Водночас Україна продовжує виконувати свою роль одного із ключових постачальників продовольства на світові ринки. Лише у вересні 551 000 тонн української пшениці було спрямовано до країн Близького Сходу та Північної Африки.
https://usm.media/ukrayinskij-agroeksport-vidnovlyuyetsya-popri-ataki-na-sudna-i-obmezhenu-morsku-logistiku/

У Свіштові залучили перших потенційних інвесторів до Дунайського індустріального технологічного парку, розташованого поруч із портовою інфраструктурою та поромним сполученням із Румунією.
Про це повідомляє Інститут Дунайських Досліджень.
Муніципалітет уклав три передпроєктні угоди з майбутніми інвесторами. Назви компаній планують оголосити пізніше.
Індустріальний парк розташований у східній промисловій зоні Свіштова безпосередньо біля Дунаю. Його площа становить близько 300 тис. кв. м, територію поділено на 21 інвестиційну ділянку. Однією з ключових переваг майданчика є доступ до дунайських портових потужностей та поромного сполучення Свіштов—Зімніча, яке забезпечує прямий вихід до Румунії.
Паралельно у парку розвивають інженерну інфраструктуру.
В Інституті Дунайських Досліджень додали, що цей кейс демонструє, як Дунай може бути не лише транспортним коридором, а основою для формування нових промислово-логістичних кластерів.
«Для інвестора важливою є не просто земельна ділянка, а готова інфраструктура: електроенергія, газ, вода, дороги, порт і швидкий доступ до сусідніх ринків. Особливу цінність має модель «індустріальний парк + порт + транскордонна логістика», яка дозволяє поєднати виробництво, перевалку та експорт у межах одного економічного вузла», — зазначили експерти.
Зокрема очікується, що перехід від моделі «порт як місце перевалки» до моделі «порт + виробництво + логістика + індустріальний парк» може суттєво збільшити додану вартість у Дунайському регіоні.
https://usm.media/bolgariya-zaluchila-investoriv-do-industrialnogo-parku-na-dunayi-iz-dostupom-do-portu/

Про це повідомила Асоціація міжнародних експедиторів України.
Рішення ухвалили за підсумками опитування експедиторів, яке проводили 3-9 вересня.
За даними Асоціації, головною проблемою залишається нестача митників, які оформлюють транзитні декларації. 90% опитаних повідомили, що оформлення Т1 займає два дні і більше, а в окремих задокументованих випадках процедура тривала до семи днів.
Ситуація додатково ускладнилася у період 14-22 вересня, коли, за інформацією АМЕУ, у транзитному контролі працювали лише три посадові особи.
Серед інших проблем експедитори назвали додаткові вимоги до ремарки «cargo in transit to Ukraine» у транзитній декларації, необхідність присутності представника під час кожного оформлення попри гарантію NCTS, повторні огляди й зважування вантажів, а також затримки через ймовірні порушення прав інтелектуальної власності, які згодом не підтверджуються.
АМЕУ звернулася до прем’єр-міністра України, МЗС, Мінфіну та Мінвідновлення, а також до Єврокомісії (DG TAXUD). З румунського боку звернення направили до Мінфіну та Мінтрансу Румунії, адміністрації порту Констанца, DP World Constanța та асоціації експедиторів USER.
Асоціація просить збільшити кількість митників, які працюють із транзитними вантажами, запровадити чергування у вихідні та святкові дні, встановити нормативний строк оформлення Т1 та дозволити дистанційне подання документів.
Окремо АМЕУ просить зробити прозорішою систему видачі PIN/слотів і повернути можливість вивантаження контейнерів на склад замість обов’язкової подачі автомобіля.
Єврокомісію Асоціація закликає розглянути підтримку румунських митних органів у межах Solidarity Lanes, а також оцінити відповідність окремих митних вимог законодавству ЄС.
https://usm.media/ameu-prosit-yes-vtrutitisya-u-situacziyu-z-tranzitom-ukrayinskih-vantazhiv-cherez-konstanczu/