ETF закликала ЄС посилити захист моряків і портовиків у Чорному морі

Європейська федерація транспортників (ETF) закликала лідерів ЄС посилити захист моряків, портових працівників і цивільного судноплавства у Чорному морі.
Про це повідомила Профспілка робітників морського транспорту України (ПРМТУ), за ініціативи якої ETF направила відповідне звернення напередодні засідання Європейської ради 15–16 жовтня.
У документі федерація закликає зробити безпеку моряків і портовиків одним із ключових питань під час обговорення ситуації у Чорному морі.
За наведеними ETF даними українського уряду, станом на вересень 2026 року внаслідок атак було пошкоджено або частково зруйновано 1 173 об’єкти портової інфраструктури та 274 цивільні судна.
У федерації також нагадали про останні атаки на торговельні судна. Зокрема, 3 жовтня в Одеській області загинув моряк, ще троє членів екіпажу дістали поранення. 6 жовтня судна ALFA WATAN і ABLE зазнали ударів у виключній економічній зоні Болгарії.
ETF закликала забезпечити постійні пошуково-рятувальні операції, підготувати плани дій на випадок надзвичайних ситуацій у портах та надати додаткові гарантії працівникам, які працюють в умовах високого ризику.
Федерація також виступила за залучення профспілок до рішень щодо небезпечних операцій та закликала ЄС і його держави-члени сприяти відновленню безпечного руху торговельних суден у Чорному морі, захисту цивільної портової інфраструктури та розслідуванню атак на судна і порти.
Голова ПРМТУ Олег Григорюк наголосив, що захист моряків, докерів, торговельних суден і портової інфраструктури важливий також для стабільності міжнародної торгівлі та глобальної продовольчої безпеки.

ETF закликала ЄС посилити захист моряків і портовиків у Чорному морі




Збереження кадрового потенціалу та логістики: Асоціація «Укрпорт» про важливість розширення Фонду підтримки транспорту України

Асоціація портів України «Укрпорт» тримає свій інформаційний фронт. Президент Асоціації Дмитро Барінов постійно інформує міжнародну спільноту про злочини росії проти українських портів, цивільних суден в портах та в Чорному морі. Ворог убиває моряків і портовиків, руйнує причали та обладнання, порушує всі писані та неписані морські й людські закони, правила та традиції, що формувалися та дотримувалися у всьому світі на протязі віків.
«Укрпорт» активно долучається до роботи з міжнародною портовою та морською громадськістю.
У взаємодії із Міністерством з відновлення, інфраструктури та транспорту України опрацьовуються матеріали Звернення «Укрпорту» до своїх колег у світі про фінансову допомогу українським портовикам для можливості збереження професійного кадрового складу портів в умовах блокади росією судноплавства в Чорному морі та суднозаходів в порти України.
Вважається за доцільне задіяти механізм надання допомоги через Фонд підтримки транспорту України, що в свою чергу сприятиме його поповненню. Відповідні проєкти документів фахівцями «Укрпорту» розроблені. Тримаємо спротив, працюємо на перемогу!

Німеччина долучилася до Фонду підтримки транспорту України з внеском у 1 мільйон євро. Разом із внесками Швеції, Норвегії, Литви та Естонії загальний обсяг заявленого фінансування становить 4,1 мільйона євро.
Це перші внески, які дозволять перевірити механізм роботи Фонду на практиці: від визначення Україною нагальної потреби до закупівлі та постачання обладнання. На цьому етапі важливо відпрацювати процедури й оцінити, наскільки швидко допомога партнерів може надходити до транспортних підприємств.
Серед першочергових потреб — локомотиви, спеціальна техніка для відновлення пошкодженої транспортної інфраструктури та обладнання для електронної черги на 11 автомобільних пунктах пропуску з країнами ЄС.
Пріоритети визначає українська сторона. Підтримка надається на грантовій основі, а закупівлі проводить Центральне агентство управління проєктами Литви, яке напряму укладає контракти та оплачує постачальників.
Російські атаки створюють нові потреби щодня. Тому наше завдання — налагодити механізм, який допоможе оперативно забезпечувати транспортну галузь необхідною технікою й обладнанням. Перші проєкти дадуть основу для подальшого розширення Фонду та залучення нових партнерів.
Дякую Німеччині та всім країнам, які підтримали запуск цього механізму.

https://www.facebook.com/mykola.kalashnyk/?locale=ru_RUНімеччина долучилася до Фонду підтримки транспорту України з внеском у 1 мільйон євро.




Український криголам «Ноосфера» розпочав новий антарктичний сезон

Стартував шостий антарктичний сезон українського науково-дослідницького судна «Ноосфера». Судно прямує з Кейптауна до Антарктики.
Нині «Ноосфера» прямує з Кейптауна (ПАР), де український флагман вимушено базується через повномасштабне вторгнення РФ, до Антарктики, повідомляє Національний антарктичний науковий центр (НАНЦ).
Капітаном судна є Андрій Старіш.
Першою зупинкою стане польська антарктична станція «Арцтовський», якій «Ноосфера» надає логістичну підтримку в будівництві нових корпусів. Після цього криголам вирушить до Пунта-Аренаса (Чилі), де забере першу групу українського сезонного загону та вантажі й відправиться до «Вернадського». Прибуття на українську станцію очікується на початку грудня.
Цього сезону також запланували багато досліджень у межах міжнародних співпраць.
«На борту «Ноосфери» та на станції працюватиме перша індонезійська експедиція, яка разом із нашими вченими впроваджуватиме нові геологічні, біологічні та океанографічні проєкти. Продовжиться співпраця з Мексикою, США та Чехією. Відбудуться два дослідження у межах проєкту ЄС POLARIN. Одне присвячене розповсюдженню мікробних спільнот у повітрі полярних регіонів, а інше — моніторингу вуглецю в Південному океані», — розповіли науковці.
Основною подією стане масштабне українсько-шведське дослідження моря Ведделла, яке розташоване на схід від Антарктичного півострова.
Під час експедиції планують вивчати екстремофільні організми, які мешкають у «чорних курцях» — підводних гейзерах з температурою до 400°C. Також вчені шукатимуть холодноводні корали та навіть затонуле судно. Окрім того, триватимуть дослідження атмосферних річок і океанських течій.
Традиційно «Ноосфера» забезпечить ротацію річних експедицій на «Вернадському».

Український криголам «Ноосфера» розпочав новий антарктичний сезон 




Після атак на судна біля Болгарії зросли запити на страхування воєнних ризиків для портів України

Після нових атак на судна в Чорному морі страхові брокери фіксують зростання кількості запитів на покриття воєнних ризиків для заходів до українських портів.
Про це повідомив CEO Profinsure (Marine Insurance Brokers) Віктор Боровий у LinkedIn.
За його словами, компанія наразі отримує найбільшу кількість запитів щодо EWRI (Extended War Risk Insurance) для українських портів Чорного моря.
Також значний попит на страхування воєнних ризиків стосується суден, які прямують до дунайських портів через канали Бистре та Суліна.
Боровий пов’язав це з останніми атаками на судна в Чорному морі. Зокрема, в ніч проти 13 жовтня у виключній економічній зоні Болгарії було атаковано два судна: HS DIGNITY затонуло, а з Chelsea 3 врятували 15 моряків.
У Profinsure зазначили, що компанія страхує значний обсяг воєнних ризиків та пропонує таке покриття не лише для Чорного моря й українських портів, а й для Червоного моря та Ормузької протоки.

Після атак на судна біля Болгарії зросли запити на страхування воєнних ризиків для портів України




Дунайська комісія: низька вода стримує зернову логістику Дунаєм

Низькі рівні води на Дунаї обмежують осадку суден і знижують ефективність зернової логістики, що стримує використання річки як альтернативного маршруту для агроекспорту.
Про це повідомила Дунайська комісія за підсумками зустрічі з представниками Продовольчої і сільськогосподарської організації ООН (FAO) та Української зернової асоціації.
Під час зустрічі сторони обговорили потенціал збільшення виробництва зерна в Дунайському регіоні, а також надійність експортних маршрутів на тлі безпекових ризиків для українських портів Чорного моря.
У Дунайській комісії зазначили, що значний потенціал для нарощування агровиробництва мають, зокрема, Україна, Сербія та Румунія.
Водночас роботу дунайської логістики ускладнюють наслідки зміни клімату та тривалі періоди низької води. Це обмежує допустиму осадку суден і знижує привабливість перевезень для баржевих операторів.
Секретаріат Дунайської комісії представив заходи, які вже впроваджують для підвищення стійкості судноплавства під час екстремально низьких рівнів води, а також проєкти, які ще мають реалізувати.
Учасники зустрічі наголосили на необхідності цільових інвестицій у інфраструктуру та посилення регіональної координації, щоб повніше використовувати потенціал Дунаю як альтернативного маршруту для агроекспорту.
Дунайська комісія та FAO планують у травні 2027 року провести в Будапешті спільну конференцію, присвячену ролі Дунаю в експорті зерна.
Запланована на травень 2027 року конференція має об’єднати приватні компанії, представників національних урядів та ЄС. Її метою стане координація співпраці між державним і приватним секторами та посилення ролі Дунаю у забезпеченні продовольчих поставок.

Дунайська комісія: низька вода стримує зернову логістику Дунаєм