Кабінет Міністрів затвердив механізм державної компенсації шкоди, завданої цивільним суднам унаслідок російської агресії та бойових дій.
Про це повідомила Всеукраїнська аграрна рада з посиланням на постанову уряду №1248 від 7 жовтня, яку офіційно оприлюднили 15 жовтня.
Гарантії поширюватимуться на фрахтувальників, операторів і власників суден під українським або іноземним прапором, які перевозять невійськові вантажі до або з відкритих морських портів України.
Механізм діятиме під час перебування суден у територіальному морі України, на Тимчасовому морському шляху та в акваторіях відкритих портів.
Компенсацію можна буде отримати, якщо відповідна шкода не покривається договором страхування, страховим або P&I-полісом, зокрема через виключення воєнних ризиків та районів бойових дій.
До збитків, які можуть компенсувати, належать загибель або конструктивне руйнування судна, витрати на ремонт та аварійно-рятувальні роботи, втрата вантажу, шкода третім особам, видалення рештків судна, ліквідація забруднення, а також шкода життю і здоров’ю екіпажу та пасажирів.
Граничний розмір виплати становитиме до 80% від оціненої суми збитків. Оцінку має проводити незалежний оцінювач, а звіт — рецензувати Фонд державного майна.
Для отримання компенсації судновласник повинен звернутися до Міністерства розвитку громад та територій протягом 180 календарних днів із моменту заподіяння шкоди.
Гарантії фінансуватимуться з державного бюджету. Шкоду, завдану у 2026 році, компенсуватимуть за рахунок бюджетних призначень 2027 року.

https://usm.media/uryad-zatverdiv-kompensacziyu-do-80-voyennih-zbitkiv-dlya-sudnovlasnikiv/

Частина суден уже відмовилася від заходу, інші затримуються в південній частині Чорного моря.
Деякі судна вже відмовляються заходити до болгарських портів через погіршення безпекової ситуації в Чорному морі. Про це заявив голова Національної асоціації зерновиробників Болгарії Ілія Проданов в ефірі Болгарського національного телебачення.
За його словами, ще кілька днів тому проблем з експортом болгарського зерна не було, однак ситуація різко змінилася. Зараз це створює ризики для експорту близько 5 млн тонн пшениці.
«Уже є судна, які відмовилися заходити до болгарських портів. Інші просто затримують прибуття й залишаються в південній частині Чорного моря. Це стає дедалі серйознішою проблемою, і Чорне море справді стає небезпечним для експорту пшениці», — зазначив Проданов.
Так, за його оцінкою, світове виробництво пшениці становить близько 800 млн тонн, однак у міжнародну торгівлю потрапляє лише близько 200 млн тонн — і в окремі роки на Чорноморський регіон припадає майже половина світового експорту.
Вартість перевезень тим часом різко зросла. Від початку повномасштабної війни в Україні через подорожчання страхових премій витрати на морське транспортування зерна з регіону збільшилися в п’ять-шість разів.
Альтернативних маршрутів Болгарія практично не має. «Єдиний варіант — залізничний транспорт. Але наше залізничне сполучення з Грецією перебуває в жалюгідному стані. Наразі Болгарія не має необхідної інфраструктури, щоб експортувати такі обсяги зерна залізницею», — пояснив Проданов.
Наслідком може стати накопичення запасів. Внутрішнє споживання Болгарії становить близько 1,2–1,3 млн тонн на рік, тож без експорту значна частина врожаю залишиться в країні.
«Болгарія зустріне новий урожай із величезними перехідними залишками. Це матиме згубний вплив як на ціни, так і на можливості зберігання пшениці. У нас недостатньо складів, щоб розмістити продукцію двох урожаїв», — наголосив він.
Водночас перебої з експортом можуть знизити внутрішні ціни на пшеницю в Чорноморському регіоні навіть за її подорожчання на світовому ринку.
https://usm.media/sudna-vidmovlyayutsya-zahoditi-v-bolgarski-porti-pid-zagrozoyu-5-mln-tonn-psheniczi/

Агентство з розшуку та менеджменту активів готує до реалізації арештований суховантаж EMMAKRIS III, який перебуває в акваторії морського торговельного порту Чорноморськ на Одещині.
Про це повідомили в АРМА.
Судно побудували у 2000 році. Його довжина становить 225 м, ширина — 32,26 м, дедвейт — 73,28 тис. тонн. EMMAKRIS III має сім вантажних трюмів, осадка становить 6,8 м.
За висновками оцінювача, суховантаж перебуває у задовільному технічному стані.
В АРМА зазначили, що судно можна використовувати, зокрема, як плавуче зерносховище для зберігання та перевалки сухих вантажів.
Агентство наразі готує актив до реалізації. У повідомленні не уточнюється стартова вартість судна та дата проведення торгів.

https://usm.media/arma-gotuye-do-prodazhu-suhovantazh-emmakris-iii-u-portu-chornomorsk/

Зокрема, нові правила посилюють вимоги до скидання суднових вод, поводження з відходами та використання хімічних речовин.
Кабінет Міністрів України оновив правила охорони внутрішніх морських вод і територіального моря від забруднення та засмічення. Про це повідомили у Мінекономіки.
Зміни передбачають посилення контролю за скиданням із суден лляльних, стічних і баластних вод, а також осаду. Окремо уточнюються вимоги до використання хімічних і біологічних речовин у морському середовищі, зокрема їх державної реєстрації та дотримання норм хімічної безпеки.
Документ також визначає порядок управління відходами, накопиченими на суднах, і вимоги до оцінки впливу на довкілля під час будівництва та експлуатації об’єктів або проведення робіт, які можуть негативно впливати на морське середовище.
Крім того, уряд уточнив розподіл обов’язків між Державною екологічною інспекцією, адміністраціями морських портів, судноремонтними заводами та іншими суб’єктами господарювання. Термінологію правил узгодили з чинним законодавством.
Як зазначила заступниця міністра економіки та довкілля України Ірина Овчаренко, оновлення має наблизити українське законодавство до вимог ЄС і посилити захист морських екосистем, водних біоресурсів та безпеку людей.
Зміни розробили з урахуванням положень трьох директив ЄС: 2008/56/ЄС про морську стратегію, 2005/35/ЄС щодо забруднення із суден і санкцій за відповідні порушення та 2019/883 про портове приймальне обладнання для здавання суднових відходів.
Рішення також пов’язане з виконанням Морської природоохоронної стратегії України, яка передбачає вдосконалення управління морськими ресурсами Чорного й Азовського морів та зниження рівня забруднення.
https://usm.media/uryad-onoviv-pravila-zahistu-akvatoriyi-vid-zabrudnennya/