Україна працює над змінами до концесійного договору порту «Ольвія», щоб зберегти проєкт і створити умови для його подальшої реалізації після відновлення роботи порту.
Про це повідомив заступник міністра з відновлення, інфраструктури і транспорту Анатолій Тіменко після зустрічі з директором QTerminals Olvia Русланом Олейником.
За його словами, повномасштабна війна суттєво вплинула на роботу портів та можливості інвесторів виконувати взяті на себе зобов’язання. Тому сторони зараз шукають рішення, які врахують воєнні обставини та дозволять зберегти партнерство.
Зокрема, готуються зміни до концесійного договору з урахуванням наслідків війни. Також опрацьовуються фінансові та юридичні питання, які необхідно врегулювати для продовження реалізації проєкту.
Окрім цього, готується проєкт додаткової угоди до договору концесії та відповідне рішення уряду.
На початку листопада сторони планують зібрати робочу групу, щоб погодити подальші кроки.
Окремо опрацьовується питання продовження строку призупинення концесії після 24 лютого 2027 року з урахуванням воєнного стану та часу, необхідного для відновлення роботи порту.
Тіменко наголосив, що уряд зацікавлений у збереженні співпраці з інвесторами та продовженні реалізації концесійного проєкту QTerminals Olvia.
Концесійний договір щодо порту «Ольвія» підписали у серпні 2020 року між Міністерством інфраструктури, АМПУ, катарською QTerminals W.L.L. та QTerminals Olvia. Проєкт розрахований на 35 років.
У грудні 2021 року QTerminals Olvia фактично перебрала управління активами порту. Концесіонер мав інвестувати у розвиток «Ольвії» близько 3,4 млрд грн протягом перших п’яти років, а також спрямувати 80 млн грн на розвиток інфраструктури Миколаєва.
Після початку повномасштабного вторгнення Росії реалізацію концесії тимчасово призупинили через форс-мажорні обставини. QTerminals Olvia фактично втратила можливість вести господарську діяльність у порту через блокування морських шляхів і загальну безпекову ситуацію. Компанія отримала відповідний сертифікат Торгово-промислової палати про настання форс-мажору.
https://usm.media/uryad-gotuye-zmini-do-konczesiyi-portu-olviya-cherez-naslidki-vijni/

Мінагрополітики звернулося до Європейського Союзу з проханням компенсувати €1,1 млрд логістичних втрат, спричинених російськими обстрілами.
Про це під час Експортного форуму «Економічної правди» заявив заступник міністра аграрної політики та продовольства Віталій Головня.
За його словами, відповідний лист уже направили до ЄС, а питання щодо виділення компенсації наразі опрацьовується.
Окремо Мінагрополітики звернулося до Євросоюзу щодо компенсації відсотків за портфельними гарантіями на суму €220 млн.
Головня зазначив, що робота над цим механізмом також триває.
Необхідність підтримки української експортної логістики посилилася на тлі російських атак на портову та транспортну інфраструктуру, які збільшують витрати експортерів і змушують переорієнтовувати частину вантажів на дорожчі альтернативні маршрути.
https://usm.media/minagropolitiki-poprosilo-yes-kompensuvati-e11-mlrd-logistichnih-vtrat/

Україна також запропонувала Нідерландам долучитися до Фонду підтримки транспорту України.
Україна та Нідерланди обговорили розвиток співпраці між портами Одеси й Роттердама. Про це повідомив міністр з відновлення, інфраструктури та транспорту Микола Калашник.
В умовах постійних російських атак на українську портову інфраструктуру така взаємодія важлива для збереження міжнародних логістичних маршрутів, наголосив міністр. Окремо Україна запропонувала нідерландській стороні долучитися до Фонду підтримки транспорту України.
Нагадаємо, раніше Одеська філія АМПУ підписала меморандум із портом Роттердам — найбільшим портом Європи. Одним із напрямів визначили саме відновлення портової інфраструктури Одеси та підтримку морського сектору України.
Фінансовий складник переговорів — продовження програми Ukraine Partnership Facility на 2027 рік із запланованим бюджетом 26,5 млн євро. Сторони домовилися опрацювати можливості залучення цих коштів до спільних українсько-нідерландських інфраструктурних проєктів.
Довідка. UPF — грантова програма МЗС Нідерландів, що працює через Нідерландську агенцію з питань підприємництва. Вона фінансує проєкти у сферах водопостачання, охорони здоров’я, сільського господарства, циркулярного будівництва та відновлюваної енергетики. Гранти становлять від €500 тис. до €5 млн, подається нідерландська компанія разом з українським партнером. Третій раунд закрили 30 квітня 2026 року.

https://usm.media/porti-odesi-j-rotterdama-pogliblyat-spivpraczyu-na-tli-posilennya-atak-rf/

Європейський парламент закликав ЄС розглянути можливість розгортання морської операції у Чорному морі після останніх атак на цивільні судна біля Румунії та Болгарії.
Про це йдеться у резолюції Європарламенту, ухваленій 22 жовтня.
Євродепутати засудили останні атаки на судноплавство та поклали відповідальність за них на Росію. У резолюції зазначається, що удари є частиною систематичної ескалації РФ проти цивільного судноплавства у західній частині Чорного моря.
На цьому тлі Європарламент запропонував ЄС та країнам-членам розглянути розгортання морської операції в регіоні. Депутати наголосили, що свобода судноплавства та морська безпека безпосередньо пов’язані із захистом східного флангу НАТО, Чорного моря та дельти Дунаю.
Окремо Європарламент закликав НАТО розглянути окрему чорноморську ініціативу на основі дискусій щодо можливого формату Black Sea Sentry, а також посилити співпрацю між Румунією, Болгарією та Туреччиною.
ЄС і НАТО також пропонують надати Румунії та Болгарії більше допомоги для раннього виявлення та відстеження ворожих безпілотників, які становлять загрозу для торговельних суден.
https://usm.media/yevroparlament-zaklikav-yes-posiliti-zahist-torgovelnogo-sudnoplavstva-u-chornomu-mori/

Висока вартість логістики через Дунай продовжує стримувати конкурентоспроможність української пшениці: близько 30% вартості зерна під час поставок до Єгипту припадає на транспортування.
Про це повідомили в аналітичному департаменті сільськогосподарського кооперативу ПУСК.
За оцінкою аналітиків, фрахт судна з українських дунайських портів до Єгипту наразі становить близько $105–110 за тонну. Водночас на зовнішньому ринку пшениця з протеїном 12,5% торгується на рівні $310–311 за тонну, а з протеїном 11,5% — $302–303.
Станом на 16 жовтня українська пшениця з протеїном 11,5% оцінювалася у $176 за тонну на умовах CPT порт Дунаю та $188 за тонну на базисі DAP Рені.
При цьому дунайські порти зараз не перевантажені кукурудзою, що підтримує стабільний спотовий попит на пшеницю. Станом на 19 жовтня Україна вже експортувала 725 тис. тонн зерна, тоді як на весь місяць було законтрактовано близько 1 млн тонн.
У ПУСК прогнозують, що за підсумками жовтня експорт пшениці може сягнути близько 1,1 млн тонн — приблизно на рівні вересня.
Водночас аналітики очікують можливого скорочення площ під пшеницею в Україні на 10–20% через завершення оптимального вікна сівби. Це може підтримати світові ціни восени та взимку. За попередніми оцінками ПУСК, ціна пшениці третього класу на умовах CPT у дунайських портах узимку може зрости до $200–210 за тонну.
https://usm.media/fraht-psheniczi-z-dunajskih-portiv-do-yegiptu-stanovit-105-110-za-tonnu/