Будапешт раніше погодився пропускати вантажі за умови, що вони не потраплять на угорський ринок.
Міністерство аграрної політики України звернулося до угорського міністерства сільського господарства щодо транзиту української агропродукції. Про це повідомив міністр агрополітики Тарас Висоцький у відповіді на запитання «Суспільного».
«По факту цього обговорення ми зможемо повідомити, які наступні кроки, які результати. На сьогодні чекаємо на відповідний такий фокусний двосторонній діалог, дзвінок з даного приводу», — сказав Висоцький.
Підґрунтя для переговорів з’явилося на саміті ЄС 16 жовтня. Володимир Зеленський звернувся до Польщі, Румунії, Словаччини та Угорщини з проханням дозволити транзит українського зерна через їхні території — як це працювало на початку повномасштабного вторгнення. Під час особистої зустрічі з угорським прем’єром Петером Мадяром президент наголосив, що суттєво допомогло б перевезення кукурудзи до Західної Європи залізницею в опломбованих вагонах.
«Я сказав, що якщо це лише транзит через територію країни, то, звісно, перешкод для цього немає», — заявив Мадяр в інтерв’ю RTL.
Нагадаємо, у травні 2026 року угорський уряд відновив заборону на імпорт продуктів харчування з України, тож Будапешт наполягає на гарантіях, що вантажі не потраплять на внутрішній ринок. Реакція інших сусідів поки стриманіша. На початку жовтня Польща й Румунія відмовилися розширювати транзит українського зерна через свої території.
Потреба в сухопутних маршрутах зросла через фактичну блокаду морського експорту. Після 22 липня вантажопереробка портів Великої Одеси скоротилася більш ніж у 15 разів, а Чорноморський коридор, яким ішло близько 90% українського агроекспорту, фактично не працює. https://usm.media/ukrayina-domovlyayetsya-z-ugorshhinoyu-shhodo-tranzitu-agroprodukcziyi/

Країни підписали тристоронній Меморандум про взаєморозуміння, який має допомогти виявляти агропродукцію, незаконно вивезену з тимчасово окупованих територій.
Документ щодо Схеми верифікації зерна (Grain Verification Scheme, GVS) підписали 21 жовтня, повідомляє пресслужба Мінагрополітики.
GVS дозволяє визначати географічне походження агропродукції за допомогою ізотопного та хімічного аналізу. Зразки порівнюватимуть з еталонною базою продукції з підтвердженим походженням.
Перевірка охоплюватиме пшеницю, кукурудзу, ячмінь і насіння соняшнику. Отримані дані мають допомогти виявляти партії сумнівного походження та формувати доказову базу щодо можливого незаконного вивезення української агропродукції з окупованих територій.
Меморандум також передбачає доступ уповноважених органів трьох країн до системи GVS, обмін науковими даними, координацію профільних лабораторій та спільні дії у разі виявлення підозрілих партій. Зазначається, що механізм має ускладнити легалізацію викраденого українського зерна на світових ринках під виглядом продукції законного походження.

Україна, Британія та Латвія запустять спільну перевірку походження зерна

Україна веде переговори з Польщею та Словаччиною щодо перенесення митного контролю вантажівок із зерном з прикордонних пунктів углиб території цих країн.
Про це повідомляє Reuters із посиланням на Financial Times.
Мета ініціативи — зменшити ризик російських атак дронами на вантажівки, які накопичуються біля українського кордону.
За даними FT, Україна вже створила спільні пункти прикордонного контролю з Молдовою і тепер хоче поширити цю модель на інших сусідів, зокрема Польщу.
Речник Міністерства закордонних справ України Георгій Тихий заявив FT, що необхідність змін пов’язана з новою безпековою ситуацією, за якої Росія цілеспрямовано атакує прикордонну інфраструктуру України.
За його словами, Київ прагне якомога швидше завершити домовленості з Польщею.
Перенесення митних процедур углиб території ЄС може дозволити зменшити скупчення вантажного транспорту безпосередньо біля кордону та знизити вразливість експортерів до атак.

Україна хоче перенести митний контроль вантажівок углиб ЄС через атаки дронів

Вранці 23 жовтня поблизу Констанци судно Khoryv (IMO:8138712) подало сигнал лиха, повідомивши про атаку безпілотника та пожежу на борту.

Судно атакували в Чорному морі (приблизно за 13 морських миль від Констанци, Румунія), повідомляє румунське видання Digi24.

Станом на 11:40 представники ВМС Румунії повідомили, що у Чорному морі триває масштабна пошуково-рятувальна операція.

«На борту судна перебував екіпаж із 13 членів: 10 громадян України та 3 громадяни Азербайджану», — йдеться у повідомленні.

За попередніми даними, дев’ятьох з них було врятовано, троє зникли безвісти, а один загинув.

Як раніше повідомляв, Європарламент закликав ЄС посилити захист торговельного судноплавства у Чорному морі. Зокрема йшлося про можливість розгортання морської операції у Чорному морі після останніх атак на цивільні судна біля Румунії та Болгарії.

У Чорному морі атакували ще одне судно: тривають пошуки зниклих моряків, серед яких і українці 

Після рішення уряду про пріоритет для експорту олії ставки фрахту на Дунаї можуть зрости.
Про це повідомила операційна менеджерка Avalon Shipping Катерина Кононенко.
За її словами, учасники ринку вже звертаються до суднових агентів із питаннями щодо нового рішення українського уряду. Водночас, наскільки відомо Кононенко, відповідне рішення ще не набуло чинності, а офіційних інструкцій щодо пріоритетного проходу суден з рослинною олією через дунайські порти агенти поки не отримували.
Навіть у разі запровадження нових правил Кононенко не очікує суттєвого впливу на зерновий ринок.
Водночас самі повідомлення про можливі зміни вже можуть впливати на поведінку учасників ринку та додатково підштовхувати ставки фрахту вгору.
«Чутки на нашому ринку поширюються швидко — іноді швидше, ніж судна проходять Суліну», — зазначила Кононенко.
На її думку, значно більший вплив на роботу Дунайського напрямку наразі мають погодні умови та обмеження за осадкою суден.
Зокрема, туман може обмежувати навігацію та скорочувати фактичний час роботи каналу Суліна.
Кононенко також звернула увагу на розбіжність між параметрами частини номінованих суден і фактичними обмеженнями на Дунаї. За її словами, з Рені продовжують номінувати судна з осадкою близько 7 м, тоді як румунська адміністрація оприлюднила оновлені дані, згідно з якими максимальна осадка на ділянці між 44-ю милею та Галацом становить 6,7 м.
Нагадаємо, днями Кабінет Міністрів запровадив тимчасовий пріоритет для перевезення та експорту української рослинної олії залізницею, через морські й річкові порти та державний кордон. Зокрема, у портах першочергово ставитимуть до причалів судна, які прибувають для завантаження олії наливом на експорт. Такі судна також отримають пріоритет під час організації проходження Сулінським каналом.

Фрахт на Дунаї може зрости після рішення уряду про пріоритет для експорту олії