Україна та інші держави-члени Міжнародної морської організації (IMO) посилюють контроль за виконанням Конвенції про управління баластними водами.
Про це повідомили в IMO.
Причорноморські держави посилюють контроль за виконанням Міжнародної конвенції про контроль і управління баластними водами та осадами суден 2004 року (BWM 2004), яка має на меті запобігти поширенню шкідливих організмів через баластні води суден.
Регіональний семінар, що відбувся в Батумі, Грузія (21-23 жовтня), заклав основу для злагодженої системи дотримання вимог для захисту та відновлення морської екосистеми Чорного моря.
У заході взяли участь шістнадцять урядовців, які представляли різні морські та екологічні адміністрації та агентства з Грузії, Туреччини, Молдови та України.
Усі вони пройшли обов’язковий електронний курс навчання ІМО «Вступ до управління баластними водами та моніторингу дотримання вимог і забезпечення їх виконання», а також підготовчі опитування для адаптації навчання до регіональних потреб.
Обговорення охоплювали оцінку ризиків, планування на випадок надзвичайних ситуацій, обмін передовим досвідом та співпрацю між прибережними державами, з особливим акцентом на ролі держав прапора, портів та прибережних держав, як визначено в Конвенції про баластні води 2004 року.
Під час польового візиту до порту Батумі були продемонстровані процедури інспекції та відбору проб, підкреслюючи важливість національного законодавства для забезпечення ефективного впровадження та виконання.
Семінар був проведений в рамках Програми інтегрованого технічного співробітництва (ITCP) ІМО, організованої у співпраці з Агентством морського транспорту Грузії. Він став продовженням попередньої оцінки заходів ІМО в регіоні та прогресу, досягнутого прибережними державами в ратифікації та застосуванні BWM 2004.
Результати семінару будуть слугувати орієнтиром для майбутніх заходів з розвитку потенціалу та зміцнять прихильність держав Чорноморського регіону до сталого управління морськими екосистемами.

Україна разом з іншими державами посилює контроль за баластними водами суден у Чорному морі

27 жовтня 2026 року відбулося засідання підкомітету з питань морського транспорту Комітету Верховної Ради України з питань транспорту та інфраструктури.
Під час засідання було розглянуто чотири проєкти змін до деяких законодавчих актів України, зокрема:
1. Проєкт Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України, що стосуються торговельного мореплавства та судноплавства на внутрішніх водних шляхах, реєстр. №15584 від 31.08.2026, внесений Кабінетом Міністрів України.
2. Проєкт Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України, що стосуються торговельного мореплавства та судноплавства на внутрішніх водних шляхах, реєстр. №15584-1 від 17.09.2026, внесений народним депутатом України Крейденком В.В.
3. Проєкт Закону №15040 від 20.02.2026, внесений народними депутатами України Гайду О.В. та іншими.
4. Проєкт Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо впровадження норм права Європейського Союзу та удосконалення державного регулювання в галузі рибного господарства та сфері аквакультури, реєстр. №15040-1 від 03.03.2026, внесений народним депутатом України Кучером М.І
У засіданні взяли участь представники Асоціації портів України «Укрпорт»: Президент Асоціації Дмитро Барінов, Генеральний директор Олександр Леснік, а також члени Ради Асоціації Олександр Голодницький та Станіслав Незавітін.
Засідання пройшло у змішаному форматі — онлайн та офлайн.

Пресслужба Асоціації портів України «Укрпорт»

Від початку 2026 року внаслідок атак у Чорному морі загинули щонайменше 40 членів екіпажів, що перевищує відповідний показник у Перській затоці.
Про це повідомляє Financial Times з посиланням на дані компанії з морської безпеки Ambrey та Міжнародної морської організації.
За наведеними даними, з початку року в регіоні постраждали понад 570 суден. Основними загрозами залишаються ракетні удари, атаки безпілотників та мінування морських шляхів.
Найбільше ситуація погіршилася у третьому кварталі. Із липня по вересень під удари потрапили 387 суден — більш ніж у п’ять разів більше, ніж у попередньому кварталі.
На тлі зростання ризиків суттєво подорожчало страхування воєнних ризиків. За оцінками страховиків, його вартість у Чорному морі може сягати 15% вартості корпусу судна, що майже вдвічі перевищує рівень у Перській затоці.
Погіршення безпекової ситуації також вплинуло на український агроекспорт. У серпні обсяги морських перевезень агропродукції були приблизно на 75% нижчими за довоєнний рівень.
Нагадаємо, у вересні Об’єднаний воєнний комітет розширив зону підвищеного воєнного ризику майже на всю акваторію Чорного моря.

Чорне море стало найнебезпечнішим регіоном для цивільного судноплавства

Судноплавство на трьох рукавах Дунаю залишається ускладненим через низький рівень води, найбільші проблеми фіксують на Кілійському рукаві та окремих ділянках Суліни.
Про це повідомляє Agerpres із посиланням на капітана судна Moldova компанії Navrom Delta Валі Молдовяну, пише Digi24.
За словами капітана, найскладніша ситуація спостерігається на рукаві Кілія, що проходить уздовж румунсько-українського кордону. Там є три-чотири мілини, які ускладнюють рух суден.
«На Кілії потрібно йти на малій швидкості, щоб не зачепити дно річки. Потрібно проводити днопоглиблення», — зазначив Молдовяну.
Проблемна ділянка також є на рукаві Святого Георгія між 101-м та 103-м кілометрами.
На Сулінському гирлі глибини залишаються достатніми, однак через низький рівень води звузився судноплавний фарватер. Через це морським суднам складніше розходитися та здійснювати обгони. У деяких випадках екіпажам доводиться зупинятися й чекати на безпечну можливість продовжити рух.
Капітан судна Moldova зазначив, що за час своєї роботи на Дунаї не бачив настільки низького рівня води. На його думку, ситуація може покращитися після дощів у верхній течії Дунаю.

На Дунаї через низький рівень води ускладнилося судноплавство

Загальна пропускна спроможність альтернативних маршрутів становить 2–2,5 млн тонн на місяць або 24–30 млн тонн зерна на рік.
Про це розповів заступник директора департаменту технології перевезень та комерційної роботи АТ «Укрзалізниця» Валерій Ткачов під час VIII Міжнародної конференції «Виробництво, експлуатація та ремонт рухомого складу», пише RAIL.insider.
За його словами, за дев’ять місяців залізницею перевезли на експорт 18,8 млн тонн зернових. Однак через обмеження роботи портів Великої Одеси аграрії можуть не встигнути вивезти всі заплановані обсяги: цьогорічний експорт оцінюється у приблизно 50 млн тонн.
Без портів Великої Одеси залізниця може доправляти до 1,1 млн тонн зерна на місяць до західних прикордонних переходів і ще до 500 тис. тонн — до портів Дунаю. Автомобільний транспорт може додати ще приблизно 500 тис. тонн.
«Таким чином загальна пропускна спроможність альтернативних маршрутів становить 2–2,5 млн тонн на місяць, або 24–30 млн тонн на рік. Тобто приблизно 20 млн тонн зерна може перейти на наступний рік», — розповів Валерій Ткачов.
Він також додав, що державні органи шукають способи збільшити пропускну спроможність наявних маршрутів. Зокрема, нещодавно відбулася зустріч щодо експорту через Угорщину, і найближчим часом можуть з’явитися новини про відповідні дозволи.
Водночас обмеження морської логістики впливає і на експорт руди. Раніше приблизно половину її обсягів спрямовували до Європи, а половину — до Китаю. Альтернативні перевезення через порти Констанци (Румунія), Гданська чи Гдині (Польща), за оцінкою Валерія Ткачова, можуть бути економічно недоцільним: ціна руди становить 95–103 долари за тонну, а додаткові логістичні витрати нівелюють прибуток.
Експорт металопродукції залізницею становить 7–8 млн тонн. Логістичних обмежень для нього менше, однак галузь стикається з конкуренцією та дією європейського механізму вуглецевого коригування імпорту CBAM.