Видача рукавів розпочалася для дев’яти прифронтових областей. Допомога необхідна, оскільки обмежений морський експорт збільшує навантаження на наявні зерносховища.
Про це повідомили у Міністерстві аграрної політики та продовольства України.
Допомогу отримують господарства, які обробляють від 100 до 3 000 гектарів землі. Пріоритет – аграріям, чия інфраструктура постраждала через бойові дії. Одна з перших дистрибуцій відбулася на Сумщині.
Перший заступник міністра аграрної політики Денис Башлик зазначив, що це практична допомога господарствам, яким уже зараз потрібно зберігати зібраний урожай.
«Через війну частина інфраструктури знищена або пошкоджена, а обмежений морський експорт додатково збільшує навантаження на наявні сховища. Рукави дають можливість зберігати зерно безпосередньо у господарстві та не продавати його вимушено через відсутність вільних потужностей. Дякую нашим партнерам, завдяки яким ця допомога доходить безпосередньо до виробників», — підкреслив Денис Башлик.
Агровиробники дев’яти областей подали 2 319 заявок. Для забезпечення заявленої потреби необхідний 13 881 рукав. Один рукав вміщує близько 200 тонн зерна, тобто авдяки заявленій кількості рукавів можна буде додатково зберігати до 2,8 млн тонн зернових та олійних культур
Зазначимо, допомога охоплює агровиробників Дніпропетровської, Донецької, Запорізької, Миколаївської, Одеської, Сумської, Харківської, Херсонської та Чернігівської областей.
В Мінагро зазначили, що водночас Україна продовжує працювати над відновленням повноцінного морського експорту та розширенням альтернативних логістичних маршрутів.

Українських аграріїв почали забезпечувати рукавами для зберігання зерна

Про це повідомив директор Ізмаїльського морського торговельного порту Віталій Нікула в інтерв’ю «Укрінформу».
Одним із можливих рішень є запровадження нічного проведення суден, що дозволить наростити обсяги експортних та імпортних перевезень через дунайські порти.
Нікула розповів, що дунайські порти зіткнулися із сезонним обмілінням річки, що суттєво обмежує можливості перевезення вантажів.
«Ми сьогодні в такій ситуації, що дунайські порти зіткнулися із сезонним падінням рівня води в Дунаї. Наразі він катастрофічно низький. Наприклад, ті баржі, які можуть взяти 2-2,5 тисячі тонн зерна, ми зараз завантажуємо максимум на 750-800 тонн», — зазначив Нікула.
Водночас ще однією проблемою залишається обмежена пропускна спроможність каналів, які з’єднують Дунай із Чорним морем.
Зокрема, Сулінський канал наразі є одним із ключових маршрутів заходу суден до українських дунайських портів. Він дозволяє проходити суднам з осадкою до 7 м, забезпечуючи перевезення як експортних, так і імпортних вантажів.
За словами Нікули, Україна та Румунія ведуть переговори щодо збільшення пропускної спроможності каналу. Одним із можливих рішень є запровадження нічного проведення суден, яке дозволило б збільшити обсяги перевалки вантажів.
«Ми сподіваємося, що найближчим часом запрацює нічна проводка. Це дозволить нам збільшити вантажообіг і опрацювати більше вантажів як на експорт, так і на імпорт», — зазначив директор порту.
Він додав, що відповідну роботу проводять профільні міністерства України та Румунії, а також Адміністрація морських портів України.
Окремо Нікула наголосив на необхідності інвестицій у модернізацію перевантажувального обладнання Ізмаїльського порту.
За його словами, підприємство підтримує наявну техніку в належному стані, однак оновлення перевантажувального парку дозволило б підвищити ефективність роботи порту.

Україна та Румунія працюють над запровадженням нічного судноплавства на Суліні

Будапешт раніше погодився пропускати вантажі за умови, що вони не потраплять на угорський ринок.
Міністерство аграрної політики України звернулося до угорського міністерства сільського господарства щодо транзиту української агропродукції. Про це повідомив міністр агрополітики Тарас Висоцький у відповіді на запитання «Суспільного».
«По факту цього обговорення ми зможемо повідомити, які наступні кроки, які результати. На сьогодні чекаємо на відповідний такий фокусний двосторонній діалог, дзвінок з даного приводу», — сказав Висоцький.
Підґрунтя для переговорів з’явилося на саміті ЄС 16 жовтня. Володимир Зеленський звернувся до Польщі, Румунії, Словаччини та Угорщини з проханням дозволити транзит українського зерна через їхні території — як це працювало на початку повномасштабного вторгнення. Під час особистої зустрічі з угорським прем’єром Петером Мадяром президент наголосив, що суттєво допомогло б перевезення кукурудзи до Західної Європи залізницею в опломбованих вагонах.
«Я сказав, що якщо це лише транзит через територію країни, то, звісно, перешкод для цього немає», — заявив Мадяр в інтерв’ю RTL.
Нагадаємо, у травні 2026 року угорський уряд відновив заборону на імпорт продуктів харчування з України, тож Будапешт наполягає на гарантіях, що вантажі не потраплять на внутрішній ринок. Реакція інших сусідів поки стриманіша. На початку жовтня Польща й Румунія відмовилися розширювати транзит українського зерна через свої території.
Потреба в сухопутних маршрутах зросла через фактичну блокаду морського експорту. Після 22 липня вантажопереробка портів Великої Одеси скоротилася більш ніж у 15 разів, а Чорноморський коридор, яким ішло близько 90% українського агроекспорту, фактично не працює. https://usm.media/ukrayina-domovlyayetsya-z-ugorshhinoyu-shhodo-tranzitu-agroprodukcziyi/

Країни підписали тристоронній Меморандум про взаєморозуміння, який має допомогти виявляти агропродукцію, незаконно вивезену з тимчасово окупованих територій.
Документ щодо Схеми верифікації зерна (Grain Verification Scheme, GVS) підписали 21 жовтня, повідомляє пресслужба Мінагрополітики.
GVS дозволяє визначати географічне походження агропродукції за допомогою ізотопного та хімічного аналізу. Зразки порівнюватимуть з еталонною базою продукції з підтвердженим походженням.
Перевірка охоплюватиме пшеницю, кукурудзу, ячмінь і насіння соняшнику. Отримані дані мають допомогти виявляти партії сумнівного походження та формувати доказову базу щодо можливого незаконного вивезення української агропродукції з окупованих територій.
Меморандум також передбачає доступ уповноважених органів трьох країн до системи GVS, обмін науковими даними, координацію профільних лабораторій та спільні дії у разі виявлення підозрілих партій. Зазначається, що механізм має ускладнити легалізацію викраденого українського зерна на світових ринках під виглядом продукції законного походження.

Україна, Британія та Латвія запустять спільну перевірку походження зерна

Україна веде переговори з Польщею та Словаччиною щодо перенесення митного контролю вантажівок із зерном з прикордонних пунктів углиб території цих країн.
Про це повідомляє Reuters із посиланням на Financial Times.
Мета ініціативи — зменшити ризик російських атак дронами на вантажівки, які накопичуються біля українського кордону.
За даними FT, Україна вже створила спільні пункти прикордонного контролю з Молдовою і тепер хоче поширити цю модель на інших сусідів, зокрема Польщу.
Речник Міністерства закордонних справ України Георгій Тихий заявив FT, що необхідність змін пов’язана з новою безпековою ситуацією, за якої Росія цілеспрямовано атакує прикордонну інфраструктуру України.
За його словами, Київ прагне якомога швидше завершити домовленості з Польщею.
Перенесення митних процедур углиб території ЄС може дозволити зменшити скупчення вантажного транспорту безпосередньо біля кордону та знизити вразливість експортерів до атак.

Україна хоче перенести митний контроль вантажівок углиб ЄС через атаки дронів