У вересні обсяг українського агроекспорту зріс на 22% у грошовому вимірі та на 41% у ваговому порівняно з серпнем.
Про це розповів міністр аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький у колонці для LIGA.net.
Міністр нагадав, що улітку цього року Росія активізувала терористичні атаки на цивільні судна, що заходили до українських портів. Це фактично спричинило нову хвилю блокування українського морського експорту.
«Для аграрного сектору це стало черговим серйозним викликом. Проте українські виробники й експортери знову адаптуються до нових умов. У вересні обсяг агроекспорту зріс на 22% у грошовому вимірі та на 41% у ваговому порівняно з серпнем», — зазначив Тарас Висоцький.
Загалом у вересні 2026 року Україна експортувала 3,0 млн тонн агропродукції загальною вартістю $1,6 млрд. За місяць обсяг експорту збільшився на 0,9 млн тонн. Завдяки переорієнтації експортних потоків український агросектор отримав у вересні на $283 млн більше експортної виручки, ніж у серпні.
За словами міністра, водночас просте порівняння місячних показників не дає повної картини через різну кількість днів у серпні й вересні. Тому показовішою є середньодобова динаміка.
«У вересні Україна експортувала в середньому 101 200 тонн агропродукції на добу проти 69 200 тонн у серпні. Зростання перевищило 46%. Середньодобова вартість експорту збільшилася на 26% – з $41,3 млн до $52,0 млн», — додав він.
Водночас Україна продовжує виконувати свою роль одного із ключових постачальників продовольства на світові ринки. Лише у вересні 551 000 тонн української пшениці було спрямовано до країн Близького Сходу та Північної Африки.
https://usm.media/ukrayinskij-agroeksport-vidnovlyuyetsya-popri-ataki-na-sudna-i-obmezhenu-morsku-logistiku/

У Свіштові залучили перших потенційних інвесторів до Дунайського індустріального технологічного парку, розташованого поруч із портовою інфраструктурою та поромним сполученням із Румунією.
Про це повідомляє Інститут Дунайських Досліджень.
Муніципалітет уклав три передпроєктні угоди з майбутніми інвесторами. Назви компаній планують оголосити пізніше.
Індустріальний парк розташований у східній промисловій зоні Свіштова безпосередньо біля Дунаю. Його площа становить близько 300 тис. кв. м, територію поділено на 21 інвестиційну ділянку. Однією з ключових переваг майданчика є доступ до дунайських портових потужностей та поромного сполучення Свіштов—Зімніча, яке забезпечує прямий вихід до Румунії.
Паралельно у парку розвивають інженерну інфраструктуру.
В Інституті Дунайських Досліджень додали, що цей кейс демонструє, як Дунай може бути не лише транспортним коридором, а основою для формування нових промислово-логістичних кластерів.
«Для інвестора важливою є не просто земельна ділянка, а готова інфраструктура: електроенергія, газ, вода, дороги, порт і швидкий доступ до сусідніх ринків. Особливу цінність має модель «індустріальний парк + порт + транскордонна логістика», яка дозволяє поєднати виробництво, перевалку та експорт у межах одного економічного вузла», — зазначили експерти.
Зокрема очікується, що перехід від моделі «порт як місце перевалки» до моделі «порт + виробництво + логістика + індустріальний парк» може суттєво збільшити додану вартість у Дунайському регіоні.
https://usm.media/bolgariya-zaluchila-investoriv-do-industrialnogo-parku-na-dunayi-iz-dostupom-do-portu/

Про це повідомила Асоціація міжнародних експедиторів України.
Рішення ухвалили за підсумками опитування експедиторів, яке проводили 3-9 вересня.
За даними Асоціації, головною проблемою залишається нестача митників, які оформлюють транзитні декларації. 90% опитаних повідомили, що оформлення Т1 займає два дні і більше, а в окремих задокументованих випадках процедура тривала до семи днів.
Ситуація додатково ускладнилася у період 14-22 вересня, коли, за інформацією АМЕУ, у транзитному контролі працювали лише три посадові особи.
Серед інших проблем експедитори назвали додаткові вимоги до ремарки «cargo in transit to Ukraine» у транзитній декларації, необхідність присутності представника під час кожного оформлення попри гарантію NCTS, повторні огляди й зважування вантажів, а також затримки через ймовірні порушення прав інтелектуальної власності, які згодом не підтверджуються.
АМЕУ звернулася до прем’єр-міністра України, МЗС, Мінфіну та Мінвідновлення, а також до Єврокомісії (DG TAXUD). З румунського боку звернення направили до Мінфіну та Мінтрансу Румунії, адміністрації порту Констанца, DP World Constanța та асоціації експедиторів USER.
Асоціація просить збільшити кількість митників, які працюють із транзитними вантажами, запровадити чергування у вихідні та святкові дні, встановити нормативний строк оформлення Т1 та дозволити дистанційне подання документів.
Окремо АМЕУ просить зробити прозорішою систему видачі PIN/слотів і повернути можливість вивантаження контейнерів на склад замість обов’язкової подачі автомобіля.
Єврокомісію Асоціація закликає розглянути підтримку румунських митних органів у межах Solidarity Lanes, а також оцінити відповідність окремих митних вимог законодавству ЄС.
https://usm.media/ameu-prosit-yes-vtrutitisya-u-situacziyu-z-tranzitom-ukrayinskih-vantazhiv-cherez-konstanczu/

6 жовтня 2026 року Президент Асоціації портів України «Укрпорт» Дмитро Барінов дав складне та відверте інтерв’ю журналістам телеканалу «Суспільне Студія». Головною темою розмови став критичний стан безпеки цивільного мореплавства в акваторії Чорного моря.
Станом на сьогодні ситуація в регіоні залишається вкрай напруженою через системний терор з боку РФ. Російські війська посилили цілеспрямовані атаки проти цивільного флоту, що завдає потужного удару по функціонуванню зернового коридору та підриває глобальну продовольчу безпеку.
Як відомо, російські військові здійснили черговий акт піратства, атакувавши двома безпілотниками цивільний вантажний зерновоз Royad Mammadov (також відомий як M/V MARIAM M). Судно, що належить Туреччині, перевозило кукурудзу під прапором Ліберії. Удар було завдано в нейтральних водах поблизу румунського узбережжя.
Внаслідок атаки загинув капітан судна (за деякими даними — також лоцман), ще щонайменше один член екіпажу дістав поранення. Загалом на борту перебували громадяни Азербайджану та Індії. Румунським екстреним службам вдалося врятувати 11 моряків, доля ще однієї людини наразі з’ясовується.
Серйозну загрозу для мореплавства в західній частині Чорного моря зараз становить некероване вантажне судно EMIL (прапор Ліберії). Ще 5 серпня 2026 року поблизу Одеси в цей корабель влучив російський дрон, внаслідок чого спалахнула пожежа, а технічні системи повністю вийшли з ладу. Екіпаж був змушений покинути борт.
Тривалий час судно перебувало у виключній економічній зоні Румунії, проте під впливом морських течій його віднесло на південь. Днями під час повітряної розвідки гелікоптерами ВМС Болгарії неуправлінням корабель виявили за 40 морських миль на схід від болгарського мису Шабла. Судно продовжує рух у бік економічної зони Болгарії.
За умов, коли судноплавство у північно-західній та західній частинах Чорного моря класифікується як зона підвищеного воєнного ризику, Асоціація портів України «Укрпорт» висловлює глибокі співчуття всім морякам та їхнім родинам, які постраждали від дій агресора.
Президент Асоціації Дмитро Барінов вкотре наголосив, що міжнародна спільнота повинна діяти рішуче та здійснювати жорсткий, безкомпромісний тиск на державу-терориста задля відновлення безпеки на світових морських торговельних шляхах.
Пресслужба Асоціації портів України «Укрпорт»

Після відновлення роботи Сулінського каналу рух суден поступово відновлюється, однак на рейді Суліни все ще очікують близько 80 суден, ще приблизно 40 перебувають усередині Дунаю.
Про це повідомила операційна менеджерка Avalon Shipping Катерина Кононенко.
За її словами, протягом останніх двох днів рух був зосереджений переважно на виході суден із Дунаю. Сьогодні також очікується вихід ще близько семи суден.
Водночас нові групи суден уже очікують. Також має відновитися захід суден із рейду Суліни до каналу.
Канал перед цим залишався закритим протягом семи днів. За оцінкою Кононенко, якби в цей період дозволялося проводити формальності на 44-й або 64-й милі, можна було б оформити близько 35–40 суден та відправити їх у море одразу після відновлення навігації.
Через чинний порядок після тривалих закриттів черги накопичуються одночасно на вході й виході з каналу. Судна також продовжують очікувати лоцманів, тоді як судновласникам щодня нараховуються витрати на додаткове страхування воєнних ризиків.

https://usm.media/pislya-semidennogo-zakrittya-sulini-na-rejdi-nakopichilosya-blizko-80-suden/