Унаслідок ударів виникли масштабні пожежі, постраждалих немає.
У ніч на 5 жовтня російські війська здійснили масовану атаку на Одеську область. Під ударами опинилися промислова й портова інфраструктура, а також дачний сектор. Про це повідомив голова Одеської ОВА Олег Кіпер.
«Росіяни здійснили масовану атаку по Одещині. Під ударами опинилися промислова й портова інфраструктура, а також дачний сектор», — зазначив він.

Унаслідок ударів виникли масштабні пожежі. Через значне задимлення спеціалісти радіаційного, хімічного та біологічного захисту ДСНС провели обстеження території — небезпечних речовин за результатами замірів не виявили.
До ліквідації наслідків залучили понад 90 вогнеборців ДСНС та Асоціації добровільних пожежних України. Рятувальники працювали в складних умовах через високу температуру та повторні сигнали повітряної небезпеки.

Станом на 8-му ранку всі пожежі ліквідували. Постраждалих немає, на місцях тривають роботи з усунення наслідків.
Окремо в Ізмаїльській РДА повідомили про пошкодження дачного будинку у Вилковому.

Загалом за ніч Росія запустила по Україні 205 безпілотників, з них близько п’ятдесяти — реактивних.
Також цими вихідними Росія атакувала цивільне судно в порту Одещини. Внаслідок обстрілу загинув моряк.
https://usm.media/rosiya-masovano-atakuvala-portovu-ta-promislovu-infrastrukturu-odeshhini/

Велика Одеса отримала залізницею лише 35 тис. тонн зерна за 29 діб вересня — на 46,5% менше, ніж місяцем раніше.
Залізничний підвіз зерна до морських портів у вересні скоротився на 38,6% порівняно із серпнем. Про це свідчать дані щотижневого огляду Spike Brokers.
За 29 діб місяця до портових напрямків перевезли близько 177,6 тис. тонн зерна, включно з внутрішнім підвозом до Ізмаїла. Велика Одеса отримала 35 тис. тонн (-46,5%), експортний Ізмаїл — 42,6 тис. тонн (-42,3%), внутрішній підвіз до Ізмаїла склав 58,9 тис. тонн (-56,3%).
Водночас сам дунайський напрямок демонструє зростання. Пропуск агропродукції на вивезення через дунайські пункти, включно з Орлівкою, за вересень досяг 1,195 млн тонн — на 60,1% більше, ніж за весь серпень. За останні шість днів місяця темп становив 46,2 тис. тонн на добу.
Основне навантаження дедалі більше зміщується на західний кордон. Із 783,1 тис. т зерна, вивезеного залізницею на експорт, через сухопутні переходи пройшло 664,5 тис. т — близько 85% проти 83% тижнем раніше. Для рослинної олії цей показник становить 88%, для макухи та шротів — 96%.
Проте західний напрямок працює на межі. Середньодобова передача зернових через чотири основні переходи зросла до 278,4 вагона (+8,6%), однак накопичення вагонів біля кордону водночас збільшилося до 4165 — на 20,8% більше. Найбільші черги зафіксовано на Могилеві-Подільському (1148 вагонів) і Вадул-Сіреті (918). Тобто прискорення передачі поки не встигає за підходом вантажів.
Загалом вересень Україна завершила експортом 3,035 млн тонн агропродукції на $1,563 млрд. Зернових відвантажили 1,481 млн тонн, зокрема пшениці — 1,094 млн тонн. Це на 46,7% менше, ніж торік.
Симетрична криза вразила й російський експорт. За даними російського зернового союзу, у вересні з портів РФ відвантажили близько 1,36 млн тонн пшениці проти приблизно 5,4 млн тонн роком раніше — падіння близько 75%.
Кількість портів, через які йде російське зерно, скоротилася до дев’яти проти 36 торік, а число експортерів — до дев’яти проти 44. Основні обсяги перемістилися на Балтику: лідерами перевалки стали Усть-Луга та Висоцьк, тоді як відвантаження через Новоросійськ, Азов і Тамань практично зупинилися.
Також напередодні USM повідомляв, що вартість перевезення зерна з порту Джурджулешти до Констанци зросла приблизно до $75 за тонну через високі ціни на пальне та низький рівень води на Дунаї й Пруті.
https://usm.media/ukrayina-vtratila-47-eksportu-psheniczi-rosiya-blizko-75/

Сьогодні глядачі телеканалу «Суспільне» ознайомилися з експертною оцінкою аналітиків Асоціації портів України «Укрпорт» щодо безпеки судноплавства в акваторії Чорного моря. Позицію галузевих фахівців в ефірі представив Президент Асоціації Дмитро Барінов.
Пресслужба Асоціації портів України «Укрпорт»

Президент Асоціації портів України «Укрпорт» Дмитро Барінов в інтерв’ю американському виданню The Christian Science Monitor окреслив поточний стан та логістичні виклики українського зернового експорту. Попри безпекові загрози та спроби блокади, порти Великої Одеси та Дунайського кластера продовжують забезпечувати постачання продовольства на світові ринки, хоча галузь стикається зі зниженням темпів експорту. Ви можете прочитати повний матеріал на The Christian Science Monitor.
Пресслужба Асоціації портів України «Укрпорт»

В Україні запрацював новий механізм фінансування відновлення бізнесу, який поширюється, зокрема, на паливну, складську та логістичну інфраструктуру.
Про це повідомила Європейська Бізнес Асоціація за підсумками семінару з Мінекономіки, Експортно-кредитним агентством та НБУ.
Програма передбачає здешевлення кредитів для відновлення логістичної та складської інфраструктури, переробних підприємств, а також підприємств оптової та роздрібної торгівлі.
Кошти також можна спрямовувати на підвищення стійкості бізнесу до можливих атак — зокрема, на будівництво захисних споруд, підземних сховищ і резервуарів для пального.
Максимальна сума кредиту, на який поширюється державна підтримка, становить 1 млрд грн. Мінімальний розмір — 100 млн грн, а для територій, де можливі бойові дії, — 30 млн грн. Держава компенсуватиме 5,5 відсоткового пункту базової процентної ставки.
До програми вже залучили 47 банків, однак вони наразі адаптують свої кредитні продукти до нових умов. Компанії з іноземними бенефіціарами також зможуть подаватися на фінансування за умови відповідності встановленим критеріям.
Окремо оновили механізми компенсації збитків і страхування воєнних ризиків через Експортно-кредитне агентство.
До відповідної програми додали Київ та Київську область, а перелік майна, що може підпадати під компенсацію, розширили на пальне в акцизних складах, транспорт для його перевезення, сільськогосподарську техніку та вантажний транспорт масою понад 7,5 тонни.
Також спростили процедуру підтвердження збитків. Тепер для пошкодженого або знищеного майна не потрібно чекати внесення даних до Реєстру пошкодженого та знищеного майна та огляду місцевою комісією. Збитки може підтверджувати незалежний оцінювач. За даними ЕКА, раніше формування необхідного пакета документів могло займати 4-5 місяців.
Максимальний розмір компенсації страхових премій також збільшили до 5 млн грн на одного суб’єкта господарювання на рік.
Паралельно уряд опрацьовує масштабніший механізм компенсації воєнних збитків. Попередньо розглядається покриття до $10 млн на одну компанію або пов’язану групу.
Серед можливих джерел його фінансування називають підвищення ПДВ на 1 відсотковий пункт, внески учасників у розмірі 2% та кошти міжнародних донорів.
https://usm.media/biznes-zmozhe-zaluchati-do-1-mlrd-grn-na-vidnovlennya-logistichnoyi-infrastrukturi-eba/