Близько 80 суден очікують проходу через Суліну, тоді як частина причалів в українських дунайських портах залишається вільною.
Про це повідомила операційна менеджерка Avalon Shipping Катерина Кононенко.
За її словами, напередодні в порту Рені три причали були вільними, тоді як судна продовжували чекати на рейді Суліни.
Кононенко зазначила, що вантажі готові до відправлення, причали — до прийому суден, однак самі судна не можуть дістатися портів через чергу на каналі.
Відстань між рейдом Суліни та портами призначення становить близько 70 морських миль, однак через затримки вантажні операції не розпочинаються. У результаті зростають витрати на демередж та інші логістичні витрати для фрахтувальників. За словами Кононенко, частина цього фінансового навантаження зрештою перекладається на українських агровиробників і експортерів.
Як приклад вона навела розрахунок: за умови середнього дедвейту близько 5 тис. тонн для 80 суден у черзі йдеться приблизно про 400 тис. тонн незадіяної суднової місткості. Ця тоннажність могла б використовуватися для перевезення вантажів і підтримувати роботу дунайських портів, однак фактично простоює в очікуванні проходу через канал.
Кононенко наголосила, що Дунай має залишатися одним із ключових маршрутів українського експорту, однак нинішні затримки знижують ефективність його використання.

Судна не можуть дістатися українських портів на Дунаї через чергу на Суліні

Вартість страхування суден для рейсів до чорноморських портів України та Росії у жовтні 2026 року зросла до близько $2,5 млн за рейс.
Це у 10-16 разів перевищує рівень до фактичної блокади, повідомляє Електронна зернова біржа України.
За її даними, до блокади 2024 року базова ставка страхування судна для рейсу до чорноморських портів України або РФ становила близько $150-250 тис.
У жовтні 2026 року страхове покриття воєнних ризиків сягнуло приблизно $2,5 млн за один рейс. У перерахунку на вантаж це додає до фрахтової ставки близько $35,7 на кожну тонну зерна лише за рахунок страхування воєнних ризиків.
Подорожчання морської логістики тисне на експортні ціни українського зерна. У портах Дунаю закупівельні ціни на продовольчу пшеницю наразі становлять близько $170-177 за тонну, на фуражну — $150-155.
Ціни попиту на українську продовольчу пшеницю з доставкою до румунської Констанци залишаються на рівні $250-260 за тонну.
Водночас експорт пшениці з України продовжує відставати від торішніх темпів. За перші 16 днів жовтня Україна експортувала 558 тис. тонн пшениці проти 877 тис. тонн за аналогічний період минулого року.
З початку 2026/27 маркетингового року експорт становив 3,34 млн тонн проти 5,61 млн тонн торік.
Попри обмеження чорноморського експорту, Україна продовжує вивозити зерно через дунайські порти, а також транзитом через Румунію та Польщу. Однак затримки на західних переходах також збільшують логістичні витрати: частина вагонів очікує перевантаження або перетину кордону по 20-40 днів.
Додатковий тиск на українські ціни створює і падіння котирувань пшениці у США. За місяць американські ф’ючерси втратили близько 10-13%, що посилює конкуренцію на світовому ринку.

Страхування рейсу до чорноморських портів подорожчало до $2,5 млн

Фрахтовий ринок Чорного моря та Дунаю залишається напруженим через безпекові ризики та перебої в судноплавстві Сулинським каналом.
Нові атаки на торговельні судна й погодні обмеження ускладнюють планування рейсів, а судновласники зберігають жорсткі умови для перевезень з українських дунайських портів. Про це повідомляють ASAP Agri.
За даними аналітиків, активність укладання нових фрахтових угод залишається низькою, що ускладнює визначення актуальних ставок. Водночас судновласники, готові заходити до українських портів на Дунаї, наполягають на своїх умовах, підтримуючи висхідний тиск на фрахт.
Так, станом на середину жовтня 2026 року ставка на перевезення кукурудзи невеликими суднами з дунайських портів України до Єгипту становила близько $100 за тонну. Для порівняння, у липні цей показник тримався на рівні приблизно $30 за тонну. Водночас фрахт суден класу Handysize з порту «Південний» до Єгипту залишався значно нижчим — близько $20–22 за тонну.
У сегменті барж, попри відновлення судноплавства в районі 280-го кілометра Дунаю, зберігаються обмеження за осадкою. Вони зменшують можливості завантаження барж і скорочують доступність вільного тоннажу, посилюючи позиції судновласників під час погодження нових рейсів.

Фрахт із дунайських портів України до Єгипту зріс до $100 за тонну

Аукціон з продажу 99,5667% акцій Одеського припортового заводу, запланований на 19 жовтня, не відбувся через відсутність учасників.
Про це свідчать дані Prozorro.Продажі.
Торги мали розпочатися 19 жовтня о 12:10. Прийом заявок завершився напередодні, 18 жовтня о 20:00.
На продаж виставляли державний пакет у розмірі 99,5667% статутного капіталу АТ «Одеський припортовий завод», що становить 795 083 903 акції. Стартова ціна лота становила 4,308 млрд грн без ПДВ.
Організатором аукціону виступав Фонд державного майна України. Торги мали проходити у форматі трираундового англійського аукціону.
За даними системи, станом на час проведення торгів аукціон отримав статус «не відбувся».

Аукціон з приватизації Одеського припортового заводу не відбувся через відсутність учасників

Німецький оборонний концерн Rheinmetall та швейцарська судноплавна компанія MSC виграли аукціон на придбання верфі Mangalia у Румунії.
Про це йдеться у пресрелізі Rheinmetall.
Вартість угоди становить близько €138 млн. Суму спільно сплатять Rheinmetall та MSC. Завершення придбання очікується протягом кількох тижнів.
Партнери планують перетворити Mangalia на виробничий майданчик подвійного призначення, де паралельно розвиватимуть цивільне та військове суднобудування для внутрішнього й міжнародного ринків. Для цього територію верфі планують поділити на окремі виробничі сектори та зони безпеки.
У Rheinmetall зазначили, що Mangalia відіграватиме важливу роль у будівництві чотирьох військово-морських суден на замовлення уряду Румунії. Йдеться про два 96-метрові патрульні кораблі відкритого моря та два 43-метрові судна підтримки водолазних операцій.
Крім того, верф має стати хабом для інших військових суднобудівних проєктів у Південно-Східній Європі.
«Після придбання ми плануємо комплексно розширити та модернізувати верф. Наша мета — розвинути наявну інфраструктуру, покращити виробничі умови та адаптувати потужності до майбутніх потреб», — заявив CEO підрозділу Naval Systems Rheinmetall Тім Вагнер.
За його словами, у довгостроковій перспективі Mangalia має відігравати ключову роль у реалізації стратегічних проєктів Rheinmetall у Південно-Східній Європі.
Rheinmetall працює в Румунії з 2024 року через компанію Rheinmetall Automecanica у Медіаші.

Rheinmetall і MSC придбають румунську верф Mangalia за €138 млн