Українська делегація не допустила передачі головування Росії в Комісії із захисту Чорного моря від забруднення.
Також Україна порушила питання про можливе повне припинення участі РФ у роботі органів Бухарестської конвенції, повідомили в Мінекономіки.
Відповідне рішення ухвалили під час 47-го чергового засідання Комісії із захисту Чорного моря від забруднення, яке відбулося 27 жовтня.
Заступниця міністра економіки та довкілля України Ірина Овчаренко наголосила, що держава, яка веде агресивну війну та завдає шкоди морському середовищу, не повинна очолювати орган, відповідальний за його захист.
За її словами, російські атаки на інфраструктуру, пошкодження очисних споруд, забруднення води та ґрунтів і руйнування природоохоронних територій створюють екологічні загрози для всього Чорноморського регіону.
Зокрема, внаслідок бойових дій страждають узбережжя Чорного й Азовського морів, дельти Дунаю та Дніпра, а також водно-болотні угіддя міжнародного значення.
Українська сторона наголосила, що наслідки забруднення можуть поширюватися далеко за межі України та впливати на морські екосистеми протягом багатьох років.
Крім того, делегація України заявила, що дії РФ підривають спільні зусилля прибережних держав щодо виконання Бухарестської конвенції про захист Чорного моря від забруднення.
Україна закликала країни — сторони Конвенції надати оцінку екологічним наслідкам російської агресії, підтримати дослідження шкоди морському середовищу та вжити спільних заходів для запобігання подальшому забрудненню.
Окремо українська делегація запропонувала розглянути правові та процедурні механізми повного припинення участі Росії в роботі органів Конвенції. Цю ініціативу ще мають опрацювати держави-учасниці.
Комісія із захисту Чорного моря від забруднення діє в межах Бухарестської конвенції та координує співпрацю прибережних держав щодо моніторингу морського середовища, обміну даними й заходів зі зменшення забруднення.

Україна заблокувала передачу головування Росії у Чорноморській комісії

Європейські оператори внутрішніх портів закликають ЄС передбачити в новому кліматичному законодавстві заходи для забезпечення судноплавства на річках під час посух і повеней.
Через регулярне обміління водних шляхів баржі змушені скорочувати завантаження, що збільшує витрати на перевезення, повідомляє Splash.
Європейська федерація внутрішніх портів (EFIP) звернулася до законодавців ЄС із закликом прямо включити внутрішні водні шляхи та річкові порти до проєкту Європейського закону про кліматичну стійкість (European Climate Resilience Law), який Єврокомісія представила цього тижня.
У федерації зазначили, що законопроєкт охоплює критичну транспортну інфраструктуру та водну безпеку, однак не містить окремих положень щодо внутрішнього судноплавства.
Це створює невизначеність стосовно того, як річковий транспорт враховуватимуть у національних планах адаптації до зміни клімату.
Згідно із законопроєктом, держави ЄС повинні провести національні оцінки кліматичних ризиків до 2029 року та підготувати плани підвищення стійкості до кінця 2030 року. Документи також мають передбачати координацію дій щодо транскордонних ризиків.
EFIP пропонує поширити ці вимоги на забезпечення судноплавства під час посух і повеней, встановити вимірювані цільові показники доступності суднових ходів та визначити відповідальних за модернізацію інфраструктури.
Крім того, федерація закликає передбачити окреме фінансування ЄС для утримання річкових шляхів, захисту портів від повеней та розвитку логістичних систем, здатних працювати за низького рівня води.
У EFIP наголошують, що через повторювані посухи європейські баржі дедалі частіше змушені перевозити менше вантажів або повністю припиняти роботу.
Це збільшує логістичні витрати для хімічної, металургійної, енергетичної промисловості та аграрних експортерів.
Водночас автомобільний і залізничний транспорт часто не мають достатніх резервних потужностей, щоб компенсувати обмеження річкових перевезень.
Президент EFIP Уве Кюн зазначив, що зниження рівня води в річках дедалі сильніше впливає на конкурентоспроможність європейської промисловості, тому проблема потребує скоординованих рішень на рівні ЄС.
Наразі Європейський закон про кліматичну стійкість ще не ухвалений. Окремого фінансування для внутрішніх портів також поки не затверджено.

Європейські річкові порти закликали ЄС захистити судноплавство від наслідків посух

Порти Дунайського кластера наростили середньомісячну перевалку вантажів із 560 тис. тонн до майже 1,5 млн тонн на тлі погіршення безпекової ситуації в Чорному морі.
Про це заявив міністр з відновлення, інфраструктури та транспорту Микола Калашник, повідомляє Укрінформ.
За словами міністра, з липня українська морська логістика переживає один із найскладніших періодів через суттєве погіршення безпекової ситуації в Чорному морі.
Зокрема, якщо раніше порти Великої Одеси обробляли в середньому 6 млн тонн вантажів щомісяця, то в серпні цей показник скоротився до близько 300 тис. тонн — на 95%.
На цьому тлі частину вантажопотоку перебрали порти Дунайського кластера.
За даними Калашника, у першому півріччі 2026 року Рені, Ізмаїл та Усть-Дунайськ обробляли в середньому 560 тис. тонн вантажів на місяць. Натомість у липні-вересні показник зріс до майже 1,5 млн тонн.
Водночас Україна суттєво збільшила обсяги експорту, зокрема зернових, через західні прикордонні переходи. Порівняно із середньомісячними показниками 2025 року вантажопотік на цьому напрямку зріс більш ніж учетверо.
Без відновлення морського експорту Україні доведеться перебудовувати агросектор, — Висоцький

Без відновлення морського експорту Україні доведеться перебудовувати агросектор, — Висоцький

Від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україні пошкоджені або знищені 297 цивільних суден і понад 1200 об’єктів портової інфраструктури.
Про це повідомили у Міністерстві з відновлення, інфраструктури та транспорту України.
За даними відомства, від початку повномасштабної війни внаслідок російських атак зафіксували пошкодження або знищення 1223 об’єктів портової інфраструктури та 297 цивільних суден.
Ситуація значно погіршилася з липня 2026 року через посилення російських атак на порти Великої Одеси.
Про наслідки обстрілів розповів заступник міністра з відновлення, інфраструктури та транспорту Анатолій Тіменко під час онлайн-дискусії Європейської ради з міжнародних відносин (ECFR) «Шторм у Чорному морі: наслідки, ескалація та подальші кроки».
За словами посадовця, для захисту цивільного судноплавства необхідна спільна реакція всіх причорноморських країн на безпекові загрози, які створює Росія.
У міністерстві також наголосили, що російські атаки на порти та судна загрожують українському експорту й світовій продовольчій безпеці, оскільки десятки країн залежать від постачання українського зерна.
Україна продовжує дипломатичну роботу із міжнародними партнерами та закликає причорноморські держави й міжнародну морську спільноту об’єднати зусилля для захисту судноплавства.
Раніше USM повідомляв, що станом на вересень 2026 року, за даними українського уряду, на які посилалася Європейська федерація транспортників (ETF), внаслідок атак РФ були пошкоджені 274 цивільні судна та 1173 об’єкти портової інфраструктури.

Через атаки РФ в Україні пошкоджені або знищені майже 300 цивільних суден