Французький морський патрульний літак Atlantique 2 залишиться в Румунії ще на кілька тижнів для посилення безпеки торговельного судноплавства в Чорному морі.

Про це повідомляє Reuters із посиланням на командира літака.

Франція передислокувала Atlantique 2 на румунську авіабазу Міхаїл Когелнічану 18 жовтня після того, як Румунія та Болгарія звернулися до НАТО з проханням про підкріплення. Спочатку місія літака мала завершитися 6 листопада.

Atlantique 2 призначений для виявлення підводних човнів, бойових кораблів, морських дронів і мін. За словами командира, літак може виявляти загрози, однак не здатний перехоплювати чи знешкоджувати морські безпілотники.

Зокрема, 28 жовтня екіпаж Atlantique 2 виявив три морські дрони, які атакували контейнеровоз Contship Jet у виключній економічній зоні Болгарії. Судно згодом затонуло.

За словами командира, болгарську владу та екіпаж контейнеровоза попередили про загрозу за годину до удару. Завдяки цьому всі моряки залишилися неушкодженими.

За даними Reuters, у жовтні поблизу узбережжя Румунії та Болгарії атак зазнали щонайменше дев’ять вантажних суден. За повідомленнями, близько 34 моряків загинули або зникли безвісти.

На тлі посилення загроз НАТО оголосило про намір інвестувати понад $40 млрд у засоби протидії безпілотникам протягом наступних п’яти років.

Франція продовжить місію патрульного літака в Чорному морі через атаки на судна

Рада Міжнародної морської організації (IMO) підтримала продовження повноважень генерального секретаря Арсеніо Домінгеса ще на чотири роки. Остаточне рішення має ухвалити Асамблея IMO у 2027 році.
Про це повідомили в Міжнародній морській організації.
Відповідне рішення Рада IMO ухвалила під час 138-ї сесії в Лондоні. Про це 4 листопада оголосив голова Ради Віктор Хіменес.

У разі затвердження Асамблеєю IMO Арсеніо Домінгес обійматиме посаду генсека організації ще один чотирирічний термін — із 1 січня 2028 року до 31 грудня 2031 року.
Домінгес подякував членам Ради та організації за довіру й підтримку, наголосивши, що продовжить працювати задля розвитку світового судноплавства та захисту моряків.
Арсеніо Домінгес є десятим генеральним секретарем IMO. Вперше його обрали на посаду в липні 2023 року, а в грудні того ж року кандидатуру затвердила Асамблея організації. Він очолює IMO з 1 січня 2024 року.

Рада IMO підтримала продовження повноважень генсека Арсеніо Домінгеса до 2031 року

Через блокаду портів та атаки РФ Україна втратить $6,6 млрд у зовнішній торгівлі — НБУ
Посилення російських атак на підприємства та інфраструктуру разом із блокадою портів призведе до погіршення зовнішньоторговельного балансу України на $6,6 млрд у 2026 році.
Про це йдеться у жовтневому Інфляційному звіті Національного банку України.
За оцінками НБУ, основною причиною погіршення зовнішньоторговельного балансу стане скорочення експорту сільськогосподарської продукції.
У Нацбанку зазначають, що інтенсифікація російських обстрілів підприємств та інфраструктури разом із блокадою морських портів призвела до різкого сповільнення економічної активності та посилення цінового тиску.
Сукупний негативний вплив цих чинників у III-IV кварталах 2026 року призведе до того, що реальний ВВП України буде на 1,9 відсоткового пункта нижчим, ніж міг би бути за відсутності атак і блокади портів. Водночас річна інфляція буде на 0,7 відсоткового пункта вищою.
У НБУ прогнозують, що негативні наслідки російських обстрілів для економіки та цінової динаміки зберігатимуться й у 2027 році.

Через блокаду портів та атаки РФ Україна втратить $6,6 млрд у зовнішній торгівлі — НБУ

Водночас вивезення кукурудзи на експорт цього сезону скоротиться на 54% порівняно з попереднім.
Про це йдеться у звіті Grain and Feed Quarterly київського представництва Міністерства сільського господарства США, пише Elevatorist.
Кінцеві запаси зернових в Україні у 2026/27 маркетинговому році можуть зрости до рекордних 36,1 млн тонн — більш ніж учетверо проти минулого сезону.
Найбільше накопичиться кукурудзи — 19,58 млн тонн проти 2,86 млн наприкінці минулого сезону. Запаси пшениці зростуть із 2,46 млн до 11,83 млн тонн, ячменю — з 1,81 млн до 4,61 млн, жита — з 33 тис. до 111 тис. тонн.
За даними USDA, цьогоріч кукурудзи зібрали 33,5 млн тонн проти 30,6 млн торік, пшениці — 26,8 млн проти 24 млн, ячменю — 7 млн проти 5,54 млн. Водночас вивезти це зерно складніше. Експорт пшениці впаде з 14,1 млн тонн до 8,7 млн, кукурудзи — з 22,2 млн до 10,2 млн, тобто на 54%. Ячменю аналітики прогнозують 2 млн тонн.
Темпи відвантажень уже просіли вдвічі. У липні–вересні 2026 року Україна вивозила в середньому 1,7 млн тонн зернових на місяць, тоді як у попередньому сезоні середньомісячний показник становив 3,1 млн тонн.
Причина у погіршенні безпекової ситуації в Чорному морі та російських атаках на логістичну інфраструктуру — порти, залізницю, мости, сухопутні пункти пропуску й судна.
Натомість міністр аграрної політики Тарас Висоцький повідомив, що Україна забезпечила достатньо тимчасових потужностей на цей сезон. У серпневому звіті USDA оцінювало сертифіковані зерносховища приблизно в 23 млн тонн і попереджало, що країні може знадобитися ще 10–12 млн тонн тимчасового зберігання.

Через блокаду портів запаси зерна в Україні зростуть до рекордних 36 мільйонів тонн, — USDA

Водночас на єгипетський ринок вперше вийшли Литва й Латвія, однак їхні обсяги залишаються мізерними.
Єгипет у січні–жовтні 2026 року імпортував 2,73 млн тонн української пшениці проти 3,32 млн за аналогічний період торік. Постачання скоротилися на 587,9 тис. тонн, або на 17,7%, пише Al Manassa.
Загалом за десять місяців країна закупила 10,18 млн тонн пшениці — на 6,2% менше, ніж роком раніше. У жовтні падіння було різкішим: 1,15 млн тонн проти майже 2 млн торік, тобто майже на 42%. Частка російської пшениці просіла з 6,1 млн до 5,72 млн тонн.становить 56,2% єгипетського імпорту.
Скорочення пов’язують зі зростанням світових цін, зміцненням долара та перебоями з логістикою в Чорноморському регіоні. За словами директора компанії Mediterranean Star for Trading and Grain Imports Хішама Сулеймана, ціни зросли з $270 за тонну в середині року до $320, хоча останніми днями знизилися до $305.
Водночас частина імпортерів побоюється, що послаблення напруги в Чорному морі швидко обвалить котирування, і вони залишаться з дорогими запасами. Від початку серпня борошно в Єгипті подорожчало приблизно на 3 тис. єгипетських фунтів ($55) за тонну.
Тим часом країна шукає альтернативи. Імпорт із Румунії зріс на 48,8%, до 742,9 тис. тонн, із Болгарії — на 19,7%, до 246,9 тис., із Канади — на 39%, до 157,2 тис. тонн. Уперше на єгипетський ринок вийшли Литва та Латвія, відвантаживши 93,1 тис. і 66 тис. тонн відповідно. Натомість французької пшениці закупили на 23,9% менше (297,8 тис. тонн), американської — на 36,6% менше (71 тис.).
Проте переорієнтація поки радше символічна. Україна й Росія разом забезпечують 83% єгипетського імпорту — приблизно стільки ж, скільки в першому півріччі. Литва й Латвія разом дають близько 1,5% обсягу.
У вересні єгипетський імпорт обвалився на 77%, до 362,5 тис. тонн, і закупівельник GASC не отримав жодної партії. Так, 21 жовтня агенція Future of Egypt придбала близько п’яти партій — імовірно, французької та румунської пшениці. Міністр постачання Шеріф Фарук раніше заявляв про курс на європейських постачальників.
За даними Міністерства сільського господарства Єгипту, у 2025/26 фінансовому році країна імпортувала близько 12,5 млн тонн пшениці, що покрило приблизно 62% внутрішнього споживання. Річна потреба становить 20,3 млн тонн.

Єгипет скоротив закупівлі української пшениці на 18%