Через атаки РФ в Україні пошкоджено понад 1200 портових об’єктів та майже 300 суден

Від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україні пошкоджено або знищено 1223 об’єкти портової інфраструктури та 297 цивільних суден.
Про це повідомили у Мінінфраструктури під час початку підготовки Шостої швидкої оцінки завданої шкоди та потреб на відновлення (RDNA6).
Також у міністерстві розповіли, що через атаки перевалка в портах Великої Одеси в окремі періоди падала більш ніж у 15 разів.
За даними відомства, протягом 2026 року Росія посилила атаки на транспортну та логістичну інфраструктуру України. Зокрема, від початку повномасштабної війни було пошкоджено або знищено 623 локомотиви Укрзалізниці, з яких 407 — лише цього року.
Водночас, згідно з попередньою оцінкою RDNA5, прямі збитки транспортного сектору України становлять 40,3 млрд доларів, а економічні втрати — 58,9 млрд доларів. За масштабами прямих збитків транспорт посідає друге місце після житлового сектору.
Уряд України, Світовий банк, Європейська комісія та ООН розпочали підготовку нового звіту RDNA6. Документ охопить період із 24 лютого 2022 року до 31 грудня 2026 року.
Під час стартової зустрічі заступник міністра Євген Дубогриз представив інвестиційні пріоритети у сфері інфраструктури на 2027 рік. Серед них — захист критичних об’єктів, розвиток і модернізація логістичних маршрутів, а також залучення приватного капіталу через механізми публічно-приватного партнерства.
Очікується, що результати RDNA6 допоможуть визначити пріоритетні проєкти відновлення та джерела їх фінансування. Підсумковий звіт планують представити в лютому 2027 року.

Через атаки РФ в Україні пошкоджено понад 1200 портових об’єктів та майже 300 суден




Росія відмовляється від окремої угоди щодо Чорного моря, — очільник МЗС Туреччини

Москва відмовляється від будь-якої «тимчасової» угоди щодо безпеки судноплавства у Чорному морі.
Росія не погоджується на тимчасову домовленість з Україною щодо Чорного моря «без укладення постійної мирної угоди». Про це заявив міністр закордонних справ Туреччини Хакан Фідан у коментарі телеканалу TRT Haber.
«Ми шукаємо можливості для цього. Розмовляємо і з українською, і з російською стороною. Це складне рівняння, оскільки росіяни не хочуть тимчасової домовленості з українцями щодо Чорного моря без постійної мирної угоди», — сказав він.
За словами Фідана, нині тривають активні переговори, зокрема про можливості відновлення перевезень зерна.
Ключовою перешкодою міністр назвав питання Донбасу — як для морського перемир’я, так і для завершення війни загалом. Росія вимагає передати їй територію, Україна на такі поступки не йде.
Заява пролунала після Другої міністерської зустрічі з питань міжрегіональної безпеки та взаємопов’язаності, яка відбулася 16 листопада в Брюсселі.
У вересні Туреччина вже передавала Україні та Росії пропозиції, спрямовані на припинення атак у Чорному морі. Конкретних деталей нинішніх напрацювань Фідан не навів.

Росія відмовляється від окремої угоди щодо Чорного моря, — очільник МЗС Туреччини




Для доступу до флоту УДП можуть запровадити електронні аукціони

Аграрний бізнес запропонував розподіляти доступний флот Українського Дунайського пароплавства через електронні аукціони.
Про це повідомили у Міністерстві інфраструктури за підсумками круглого столу з представниками УДП, аграрного бізнесу та Європейської Бізнес Асоціації.
Учасники обговорили умови співпраці аграрних компаній з УДП та використання флоту пароплавства для перевезення експортних вантажів Дунаєм.
На думку представників бізнесу, електронні аукціони можуть забезпечити компаніям рівний доступ до наявного флоту та дозволити завчасно планувати перевезення.
Водночас в УДП звернули увагу на можливі операційні ризики такого механізму. Проведення торгів, укладання договорів та можливі оскарження потребуватимуть додаткового часу, що може призвести до простою суден і зростання витрат.
Сторони також обговорили можливість поєднання довгострокових і короткострокових контрактів, умови відбору перевізників, розміри лотів, а також вимоги до вантажів та їхнього зберігання.
Мінінфраструктури продовжить опрацьовувати запропоновані моделі разом з УДП та бізнесом. У міністерстві зазначили, що майбутній механізм має забезпечити прозорий доступ до державного флоту, врахувати потреби аграрних компаній та дозволити пароплавству стабільно працювати й нарощувати обсяги перевезень.

Для доступу до флоту УДП можуть запровадити електронні аукціони




На COP31 ухвалили заяву про співпрацю в регіоні Дунай — Чорне море — Середземне море

Документ визначає три пріоритети, що передбачають спільний моніторинг забруднення.
Про це повідомили у пресслужбі Міністерства економіки України.
Учасники міжнародного сайд-івенту в Українському павільйоні на COP31 в Анталії ухвалили Спільну заяву про посилення співпраці в регіоні Дунай — Чорне море — Середземне море.
Документ спирається на принцип «від джерела до моря» та Стамбульську дорожню карту 2023 року. Цей підхід передбачає комплексне управління водними екосистемами від річкових витоків до прибережних територій і морів, оскільки забруднення, яке потрапляє в річку далеко від узбережжя, зрештою впливає на морське середовище.
Заява визначає три пріоритети: координацію екологічного моніторингу й обмін даними, підготовку міжрегіонального проєкту з підвищення кліматичної стійкості екосистем і зміцнення інституційної співпраці для подолання наслідків зміни клімату та російської агресії.
Серед тем обговорення — вплив російської агресії на екологічну та кліматичну безпеку Чорноморського регіону, спільний моніторинг забруднення пластиком і мікропластиком, адаптація водного господарства й морських екосистем до зміни клімату.
Президентка Міжнародної комісії із захисту річки Дунай Марія Шпанчик представила українські пріоритети водної дипломатії в сежах головування України в ICPDR. Вона наголосила на потребі завчасної підготовки країн до посух і паводків, обміну гідрологічними даними та координації дій.
Окремо йшлося про наслідки російської агресії для екосистем Дунайського басейну та створення за ініціативи України відповідної робочої групи.
Раніше Дунайська комісія повідомляла, що низький рівень води на Дунаї обмежує осадку суден і знижує ефективність зернової логістики. Це стримує використання річки як альтернативного маршруту для агроекспорту.

На COP31 ухвалили заяву про співпрацю в регіоні Дунай — Чорне море — Середземне море




Україна планує поставити понад 17 тис. тонн продовольства до дев’яти країн у межах Food from Ukraine

Україна спільно зі Всесвітньою продовольчою програмою ООН (ВПП ООН) забезпечує постачання 17 294 тонн продовольства до дев’яти країн Африки, Азії та Латинської Америки в межах гуманітарної ініціативи Food from Ukraine.
Про це повідомили у Мінагрополітики.
За даними ВПП ООН станом на 22 жовтня 2026 року, найбільшу партію продовольства має отримати Малаві — 5 339 тонн гороху та рослинної олії. До Кенії передбачено постачання 3 520 тонн гороху, а до Болівії — 3 060 тонн пшениці.
Також Пакистан має отримати 2 120 тонн пшениці, гороху та рослинної олії, Сомалі — 2 045 тонн пшениці. Менші партії продовольства передбачені для Мозамбіку, Чаду, Судану та Південного Судану.
У міністерстві зазначили, що частина гуманітарних вантажів уже прибула до країн призначення, інші перебувають у дорозі або готуються до відправлення.
Наступним етапом стане розподіл продовольства серед місцевого населення. Зокрема, у Малаві допомогу планують надати 2,2 млн людей, а в Пакистані — до 150 тис. осіб.
Загалом із 2022 року в межах співпраці України з ВПП ООН закупили 341 048 тонн продовольства. Загальний обсяг оголошених внесків на реалізацію ініціативи становить $397,2 млн.
«Боротьба з голодом — це не лише питання гуманітарної допомоги, а й спільна відповідальність міжнародної спільноти. Україна навіть в умовах повномасштабної війни продовжує робити свій внесок у досягнення глобальної мети — подолання голоду до 2030 року», — наголосив перший заступник міністра аграрної політики та продовольства Денис Башлик.

Україна планує поставити понад 17 тис. тонн продовольства до дев’яти країн у межах Food from Ukraine