Українське Дунайське пароплавство побудувало вже другу SLG–баржу. Це тип барж, які здатні перевозити вантажі понад 2 тисячі тонн.  Про це повідомив Віце-прем’єр-міністр з відновлення України – Міністр розвитку громад, територій та інфраструктури Олександр Кубраков у Facebook

Перша така баржа була спущена на воду в кінці минулого року. Обидві побудовані зі старих сорокаметрових ліхтерних барж, які вже тривалий час не використовували через економічну недоцільність. Повноцінна річкова SLG–баржа будується за принципом конструктора: відбувається стикування двох ліхтерів за допомогою вставки, що вирізається із третього судна.

Використання ліхтерів для створення нових SLG-суден дає можливість навіть під час війни системно оновлювати річковий флот. При цьому собівартість виробництва барж SLG значно нижча, ніж будівництво судна з нуля.

Важливо, що всі роботи з будівництва нових барж відбуваються в Україні. Це створює нові робочі місця та позитивно впливає як на економіку регіону, так і в цілому на розвиток галузі внутрішніх водних шляхів. Це важливо також для забезпечення логістики і експорту зерна.

До того ж, баржі будуються за рахунок власних коштів Українського Дунайського пароплавства, без залучення бюджетного фінансування. Сьогодні ми бачимо як трансформується колись збиткове підприємство і це вагомий поштовх для розвитку річкового судоходства в цілому

9 лютого 2024 року у Національному університеті «Одеська морська академія» пройшло засідання наглядової ради університету під головуванням заступника Міністра розвитку громад, територій та інфраструктури України Юрія Васькова. У роботі наглядової ради взяли участь члени ради: Дмитро Барінов, Олег Григорюк, Юрій Крук, Володимир Работньов, Ігор Сафін, Петро Суворов. Університет на засіданні було представлено ректором Михайлом Міюсовим та першим проректором Олександром Шемякіним. Окремі члени ради взяли участь у роботі онлайн. Наглядова рада розглянула питання про звіт ректора університету за підсумками діяльності у 2023 році, про реформування системи вищої освіти України, питання атестації здобувачів вищої освіти (запровадження єдиного державного кваліфікаційного іспиту), а також про підготовку до відзначення 80-річчя з дня створення Національного університету «Одеська морська академія». Членами наглядової ради було схвалено звіт ректора за минулий рік та підтримана робота колективу університету за основними видами діяльності.

Перевалка йде з трьох портів Великої Одеси – «Чорноморська», «Одеси» та «Південного». Вночі вони знов були атаковані російськими дронами. На жаль, маємо пошкодження інфраструктури для перевалки і знищене зерно.

Загалом, з 18 липня (останнього дня роботи “зернового коридору”) в результаті атак рф на морські порти України пошкоджено майже 200 об’єктів портової інфраструктури, постраждало більше 26 цивільних осіб.

Водночас, портовики досить швидко відновлюються. Сьогодні побачив це на власні очі. Більше того, щодня збільшують обсяги перевалки.

Більше 22 мільйонів тонн за півроку – не межа. Модернізація як самих портів, так і супутньої інфраструктури – мережі автомобільних доріг та залізниці – при належній безпековій складовій дозволить збільшити обсяги щонайменше на чверть.

Посилання на сайт: https://mtu.gov.ua/news/35281.html

Учасників консультативної місії ЄС ознайомили з роботою морського коридору, Одеського порту, а також показали наслідки атак рф на портову інфраструктуру.

У середу, 7 лютого, консультативна місія Європейського Союзу з реформування сектору цивільної безпеки України (КМЄС) відвідала Одеський порт, повідомляє АМПУ.

Серед учасників місії експерти КМЄС зі Швеції — радник з питань роботи портів Ерік Фросте та радник з питань морської безпеки Кенет Найнес. Їх ознайомили з роботою порту Одеси, морського коридору, а також розповіли й показали наслідки ушкоджень та знищень портової інфраструктури через атаки рф.

Начальник адміністрації Одеського морського порту Денис Карпов розповів, що за пів року роботи морського з портів Великої Одеси експортували понад 20 млн тонн вантажів.

«Близько 15 млн тонн – продукція українських аграріїв. Починаючи з 18 липня (припинення функціонування Зернової ініціативи), країна-агресор понад 30 разів атакувала портову інфраструктуру. Через російські атаки в Україні більше сотні обʼєктів портової інфраструктури, понад 300 тис. тонн зерна пошкоджено або знищено», — додав Денис Карпов.

Заступник голови ДП «АМПУ» Дмитро Барінов наголосив, що порти України ефективно працюють навіть під час війни.

«АМПУ системно працює над відновленням інфраструктури, веде облік зруйнованих об’єктів, залучає до співпраці міжнародні фінансові інститути та міжнародні програми та фонди. Ми завжди готові до співпраці, та розраховуємо на підтримку світового суспільства», — підкреслив Дмитро Барінов.

Раніше  збитки від російських атак на порти України сягають 1 млрд грн.